У 1998 році було прийнято Римський статут — договір, який ліг в основу створення Міжнародного кримінального суду. У березні МКС видав ордер на арешт президента РФ Володимира Путіна. Що представляє Міжнародний кримінальний суд, і чи посадять кремлівського карного злочинця, дізнавалася «Одеське життя».
Що таке Міжнародний кримінальний суд
Міжнародний кримінальний суд (МКС) – незалежна міжнародна судова організація. Він розташований у місті Гаазі, Нідерланди.
Більшість країн на планеті – 123 держави – є учасниками Римського статуту. Не ратифікували договір Вірменія, Азербайджан, Росія, США, Китай та Україна. Щоправда, наша держава визнала юрисдикцію МКС.
Міжнародний кримінальний суд може розслідувати злочини, скоєні на території країн, які ратифікували Римський статут або підписали з ним спеціальну угоду
До складу МКС входять 18 суддів, строк повноважень яких становить дев’ять років. Вони розглядають чотири види злочинів: геноцид, злочини проти людяності, злочини агресії, воєнні злочини.
«Нікчемні рішення» зі «столиці міжнародного правосуддя»
У березні 2023 року Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт президента Росії Володимира Путіна та уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Бєлової. Їм висунули підозру в незаконній депортації українських дітей.
За заявою уряду України, тисячі зниклих українських дітей були насильно вивезені до Росії. І влада РФ цього не заперечує. Більше того, усиновлення українських дітей російськими сім’ями стало однією із ключових «фішок» пропаганди.
Тому цілком очікувано, що в Кремлі назвали рішення МКС «обурливим і неприйнятним». До того ж заявили, що юрисдикцію цього суду не визнають, і «будь-які подібні рішення є нікчемними для Російської Федерації з точки зору закону».
Ймовірно, забули, що 2005 року Путін називав Гаагу «столицею міжнародного правосуддя» і виступав на засіданні МКС.
У кампанії з Мілошевичем та Каддафі
Кремлівський диктатор Путін в історії став п’ятим главою держави звинуваченим міжнародним правосуддям.
Першим під Міжнародний трибунал у Гаазі потрапив колишній президент Союзної Республіки Югославія Слободан Мілошевич. У 1993–2017 роках його створила Рада безпеки ООН для розслідування злочинів, скоєних під час воєн у колишній Югославії протягом 1991–2001 років. Тоді вперше було запроваджено принцип командної відповідальності. Суд визнав провину керівників за злочини їхніх підлеглих. Вперше в історії було пред’явлено звинувачення у геноциді. Мілошевича звинуватили у злочинах проти боснійських мусульман, скоєних у місті Сребрениці у 1995 році. До вироку він не дожив. Помер у в’язниці ООН у Гаазі.
2008 року було видано ордер на арешт президенту Судану Омару аль-Баширу. Його звинуватили в організації геноциду, пов’язаного з міжетнічним конфліктом у регіоні Дарфур. Там загинуло понад 70 000 людей. Понад 1,8 мільйона стали біженцями.
Щоправда, звинувачення не завадило президентові залишатися при владі ще 11 років. У 2019 році внаслідок військового перевороту аль-Башира скинули та заарештували. Але Гаазі поки що не видали.
Першим в історії главою держави, який постав перед МКС, у 2011 році став президент Кот-д’Івуару Лоран Гбагбо. Його звинувачували у злочинах проти людяності, скоєних під час спроби зберегти владу. 2011 року президент вибори програв. Сховався у бункері. Але після штурму його заарештували та доставили до Гааги. 2019 року Лорана Гбагбо виправдали.
У 2011 році було видано ордер на арешт президента Лівії Муаммара Каддафі. Йому звинуватили у скоєнні злочинів проти людяності при придушенні масових акцій протесту. До суду в Гаазі Каддафі не дожив – його вбили повстанці.
«Ми були б щасливі, якби він не приїхав»
На жаль, найближчим часом президента РФ навряд чи заарештують.
МКС не проводить заочних судових процесів. Тому кремлівський карний злочинець має бути або виданий Росією, або заарештований за її межами.
Водночас у міжнародних злочинів немає термінів давності. І Путін, в принципі, ніколи не зможе виїжджати до країн, які ратифікували Римський статут, або визнають юрисдикцію Гаазького суду. Якщо він їх відвідає, місцева влада повинна буде його суду видати. На сьогодні зі 123 країн, які ратифікували Римський статут, лише Угорщина заявила, що не заарештовуватиме Путіна, у разі його приїзду.
Хоча прямо завтра перед Гаазьким трибуналом Путін не постане, його контакти з іноземними лідерами та дипломатами обмежилися.
Так, не хочуть приймати кремлівського диктатора в Південно-Африканській Республіці, з якою РФ налагоджені партнерські відносини. Влада держави попросила Путіна не приїжджати на саміт країн блоку БРІКС — Бразилія, Росія, Індія, Китай, ПАР, запланований у Йоганнесбурзі на серпень цього року.
Президент Південно-Африканської Республіки попросив Путіна взяти участь у заході з відеозв’язку. А то й зовсім направити на саміт главу МЗС Сергія Лаврова.
— Ми розуміємо, що пов’язані з Римським статутом, але ми не можемо когось запросити, а потім заарештувати. Ви можете зрозуміти нашу дилему. Ми були б щасливими, якби він (Володимир Путін, — ред.) не приїхав, — зізнається віце-президент ПАР Пол Машатіле.
Про труднощі вибору та складність перельоту
Водночас ПАР надала дипломатичний імунітет усім офіційним особам, які візьмуть участь у саміті. А це означає, що Путін, можливо, зможе приїхати до країни, попри ордер МКС на його арешт.
Водночас головний прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан, який видав ордер на арешт Путіна, заявив, що ПАР має вчинити «правильно» та дотримуватись міжнародного права. Адже держава десятиліттями зазнавала злочинів проти людства, злочинів апартеїду.
Свою участь у саміті кремлівський злочинець досі не підтвердив. Але навіть у країну, яка гарантує Путіну невидачу, йому летіти таки небезпечно. Адже пілот може приземлитися десь у Євросоюзі – наприклад, на дозаправлення.
