Голуби давно стали частиною одеського міського ландшафту. Вони живуть на вулицях, у парках та у дворах багатоповерхівок. Годівниці для них стоять всюди. Але урбаністи (фахівці з облаштування міст, зручних та безпечних для людей) називають голубів щурами, що літають. Чому? Відповідь в авторському блозі Валерія Боянжу, спеціально для «Одеського життя».
Ідилічна картина, явно знайома кожному з тих, хто читає ці рядки. Тихий скверик, на лавочках люди «на заслуженому відпочинку», багато хто з дітлахами. І зграя голубів – багато десятків пернатих.
Бабусі з дідусями чи добросердні мами дають дітям пакетики з крихтами хлібними, різним зернятком, і ті щедро підгодовують «голодних пташок», які, принаймні у нас в Одесі, габаритами вже підбираються до товарного розміру курки (адже в місті повно сміттєвих баків з недоїдками).
Діти тим часом, сміючись, із щирим задоволенням пригощають пташок, вони буквально оточені пернатими, що пурхають навкруги і безбоязно з дитячих рученят приймають делікатеси, зависаючи в повітрі (ну прямо тобі колибрі місцевого розливу) зовсім поряд із захопленими дитячими обличчями.
Так от, це дитяче захоплення має бути рясно приправлене занепокоєнням дорослих. І це не має бути та липова «занепокоєність», яку у вигляді звичного штампу вже просто «на автоматі» висловлюють наші західні партнери, спостерігаючи за ситуацією у різних «гарячих точках» планети.
Ні, це має бути реальне занепокоєння, засноване на розумінні того, що здоров’ю діток у голубиній компанії загрожують реальні хвороби. Не сумніваюся, що дехто з читачів висловить занепокоєння станом психіки автора цих рядків, і навіть згадає діагноз із «ільфо-петровського» «Золотого теляти»: «Маніакальний психоз, ускладнений шизофренічною маренням та сутінковим станом душі».
Ні, побоювання щодо голубів – не моя вигадка: впевненість у наявності цієї маловідомої населенню небезпеки багато років тому висловив один із вчених «зверофака» Херсонського аграрного університету у статті для газети, де я працював чверть століття.
Так от, те, що голуби не лише символи миру, а й розповсюджувачі зарази, пов’язане з їхнім способом життя. І кормова база голубів тісно «прив’язана» до життєдіяльності людини: їдять на міських смітниках, збираються величезними зграями на площах та скверах. І переносять хвороби. Не всі вони небезпечні для людини, але є серед них дуже неприємні.
Перший у цьому списку – орнітоз. Це інфекційне захворювання, що передається повітряно-пиловим шляхом. Переносники – домашні та дикі птахи, у тому числі й голуби.
Хвороба не передається від людини до людини, але людина від голубів заразитися може – якщо їх брати в руки або лазити горищами, де вони гніздяться. Орнітоз вражає у людини легені та центральну нервову систему. Тому, якщо припекло на горище з голубами – тільки в добротному, не для чужого дядька респіраторі!
Наступний у цьому сумному списку – сальмонельоз. Так, найчастіше зараження їм відбувається через курячі яйця, але й голуби можуть цю хворобу переносити. Вони розносять кишкову бактерію і можуть довго хворіти на сальмонельоз безсимптомно, а бактерія може поширюватися і повітряно-пиловим шляхом.
Хвороба в людини вражає шлунково-кишковий тракт, і громадянин громадянка на тривалий час перестає думати про «00 Н» (Організація Об’єднаних Націй), а мріє відсидітися в «00 М» або «00 Ж», або, інакше кажучи, «кабінеті самотнього філософа».
Якщо хтось заперечить, що треба мати особливе «щастя», щоб упіймати цю погань у такий спосіб, нагадаю свою газетну публікацію, де я розповів про «оригінальний», але, на жаль, реальний спосіб отримання смертельно небезпечної хвороби – лептоспірозу.
Не з чуток дізнався: з моєю дружиною це сталося влітку 2016 року. Класика жанру – купання у водоймі зі стоячою водою, куди можуть потрапити переносники – щури, – виключалася: з попереднього літа лише у ванні.
Вердикт був якраз про особливе «щастя»: перед покупкою дружина у бабусі на базарі спробувала черешню з ящика, який ночував у сараї, де пробіг щур і залишив свою сечу. «Раз на 100 років, але буває…», – сказав лікар.
Така ж невисока, проте реальна, ймовірність зараження туберкульозом пташиного типу. Випадки зараження ним людини зафіксовано. Категорично не можна чіпати голубів, у яких блідий дзьоб і які кульгають! Хвороба ця дуже неприємна. На лімфовузлах можуть з’явитися вузлики – осередки інфекції, що вимагатиме хірургічного втручання та/або тривалої хіміотерапії з постановкою на облік в онкодиспансері.
Не бачу особливого сенсу продовжувати список «голубиних» хвороб, він дуже великий. А ще в пір’ї голуби переносять безліч паразитів – клопів, бліх, різних жуків та кліщів. Головне – підкреслити, що особливо небезпечне зараження від птахів для маленьких дітей, їх слабкий імунітет може виявитися дуже вразливим. Хвороби, які імунітет дорослого легко переможе, у дитини можуть викликати ускладнення. І це може закінчитися сумно.
Так що поговоріть зі своїми дітьми та онуками і поясніть, чому таке ось годування голубів – погана справа. Та й самі про це не забувайте. «Пташку шкода»? Не пропаде вона. Це ж не папужка з клітки.
Валерій БОЯНЖУ, Херсон-Одеса
Ще зовсім недавно догляд за зовнішністю собаки сприймався як щось виняткове чи виставкове. Але останніми… Read More
В Одесі та Одеській області 24 серпня 2025 року очікується мінлива хмарність, без істотних опадів.… Read More
З 22 по 24 серпня Літній театр Міського саду в Одесі перетворився на простір смаку,… Read More
У жовтні 1956 року Будапешт став символом боротьби маленької країни проти радянської імперії. Студентські демонстрації… Read More
На Приморському бульварі, просто неба, поруч із Дюком, до 24 серпня включно відкрита незвична композиція,… Read More
Одеса завжди була містом підприємливих та сміливих людей. Унікальна атмосфера, потік туристів та статус південної… Read More