Прибрати фізику та хімію: українські школи чекає ще одна реформа

Але за результатами опитувань, більшість школярів до самого закінчення навчання не встигають визначитись, яку саме хочуть опановувати професію. Тому на момент вступу до вишу може виникнути ризик відсутності у них необхідного рівня знань з профілюючих предметів – вони їх не обрали у 10 класі, не вивчали, тому доведеться суттєво корегувати плани на подальше навчання після школи.

Ми вирішили дізнатись, що з приводу реформи думають викладачі вишів, яким готувати спеціалістів для найважливіших галузей економіки України.

Хто відновлюватиме країну?

Володимир Кравченко, завідувач кафедри атомних електростанцій НУ «Одеська політехніка», д.т.н., професор:

— Воєнна ситуація довела, наскільки важлива енергетична галузь, — без неї нічого не функціонує, без розвиненої енергетики неможливо відновлювати економіку, тому енергетика повинна розвиватись випереджаючими темпами.

Зараз така ситуація, що теплова енергетика майже вся зруйнована, сильно постраждала вітрова, основне навантаження несе атомна енергетика – три станції забезпечують 65% потреб країни. І це при тому, що найбільша в Європі Запорізька АЕС знаходиться на окупованій території.

Для відновлення країни знадобиться велика кількість технічних фахівців – електриків, теплоенергетиків, механіків, будівельників, тобто інженерів різних спеціальностей. Треба відмітити, що у нас практично нема фізиків для медичної галузі. Тому система освіти повинна бути орієнтована на створення бази, достатньої для підготовки необхідної кількості технарів. А відбувається зворотнє. Створюються умови для полегшення навчання, для відмови від вивчення складних дисциплін, якими є математика, фізика, хімія. До ВИШів вже зараз приходять люди з недостатнім рівнем підготовки з цих дисциплін, а у разі реформи старшої школи їх стане ще менше.  Хто ж тоді відбудовуватиме країну?

Євросоюз оцінює ситуацію в Україні точніше?

— Сьогодні  в Україні виконується проєкт з ЄврАтомом щодо розвитку ядерної освіти в Україні, — продовжує Володимир Кравченко.  Його фінансує Європейський Союз. Координатором є Харківський фізтех – головний фізичний інститут Академії Наук. Долучили Одеську політехніку, КПІ ім. Сікорського, університет ім. Шевченка, ХПІ, університет ім. Каразіна з Харкова.

Грант ЄС передбачає, перш за все, визначення потреб атомної енергетики України у кадрах, кваліфікацію випускників, підвищення кваліфікації викладачів, інтенсифікацію профорієнтаційної роботи. Бо держава цього року виділила 110 бюджетних місць на атомну енергетику, а вступили на бюджет лише 90 студентів. Далі велика увага приділяється студентській мобільності, щоб люди мали можливість по семестру навчатись в різних європейських університетах, запозичуючи найкращі практики.

Блоки будуватимуть, а з ким?

НАЕК Енергоатом підписав меморандум про будівництво в Україні 9 потужних енергоблоків. Підготовка до будівництва першого блоку АР1000 з найкращими показниками безпеки вже розпочата на Хмельницькій  АЕС. Для знайомства з проєктом співробітників компанії відправляють на стажування до США, бо щоб працювати на АЕС, треба не лише на самій станції складати іспити, а ще й мати відповідні ліцензії. Щоб побудувати всі заплановані блоки, їх треба привʼязати до існуючої ділянки, розмістити та виготовити в Україні необхідне обладнання  — потрібні фахівці-проєктувальники, монтажники, експлуатаційники, будівельники. Всіх цих інженерних фахівців треба готувати, їх катастрофічно не вистачає.

— В України є великі плани щодо будівництва малих атомних блоків потужністю 300 та 160 МВт, — продовжує Володимир Кравченко. – Це проєкти відомих американських компаній NeScale Power, Holtec International та Westinghouse. На них теж треба комусь працювати. Отже, знов постає питання про підготовку кадрів. Школярів треба мотивувати не спрощувати учбову програму, відмовляючись від певних предметів, а обирати незамінні для відновлення країни професії.

Так, навчання в нас складне, але людина отримує спеціальність з високою заробітною платою, з реальними можливостями працевлаштування – в нас кажуть «підеш на пенсію, а реактор продовжуватиме працювати». Тобто слід підкреслити, що не зовсім обґрунтований вибір предметів в школі далі може кардинально обмежити можливості школярів для отримання важливих для держави спеціальностей.

Хімія — обовʼязкова

Дмитро Скрипніченко, завідувач кафедри технології молока, олійно-жирових продуктів та індустрії краси Одеського національного технологічного університету, к.т.н., доцент:

— Сьогодні абітурієнти вступають до закладів вищої освіти за результатами Національного мультипредметного тесту (НМТ). До нього входять українська мова, історія України та математика. Четвертий предмет випускник школи обирає сам.

Якщо говорити про одну з наших спеціальностей – «Харчові технології», якісне оволодіння знаннями з технологій виробництва харчових продуктів неможливе без добрих знань хімії. Сучасні технології у харчовій промисловості повністю побудовані на різних, іноді досить складних технологічних процесах. Але нажаль на проходження НМТ з хімії у якості четвертого предмета в нашій країні реєструється найменша кількість учнів. Зокрема, у 2024 році трохи понад 3,5 тисячі школярів з 267 тисяч зареєстрованих на всю Україну. Для нашого вишу і для всієї країни це проблема, бо сьогодні для розвитку багатьох галузей промисловості потрібні абітурієнти з високим рівнем знань саме з хімії як профілюючої дисципліни. В одеському національному технологічному університеті на першому курсі студенти вивчають загальну, органічну та неорганічну хімію, потім на старших курсах додаються дисципліни, повʼязані з біохімією та мікробіологію. Тому шкільні знання з біології теж дуже важливі.

Вузька спеціалізація – не на часі

Крім того, сучасний фахівець має бути різнобічно розвиненим. Окрім профілюючих дисциплін, він повинен розумітися на менеджменті, маркетингу, іноземній мові, вміти робити якісні презентації, щоб в майбутньому мати можливість брати участь у здобутті грантів на реалізацію своїх  проєктів. У випадку відкриття власної справи, не обійтись також без юридичних знань. Як правило після нашого вишу спеціаліст йде на керуючу посаду на підприємство, тут тобі і психологія, і економіка теж стануть в пригоді – людей треба правильно організувати, а щодо продукції – її потрібно правильно виготовити, зберегти і вчасно реалізувати.

Ще я зверну увагу, що в нашому університеті навчання на кожній кафедрі йде по декількох напрямках. Для прикладу, на кафедрі технології молока, олійно-жирових продуктів та індустрії краси це освітні програми: «Технології молока, жирів і продуктів для індустрії краси», «Технологія виробництва і перероблення продукції тваринництва», «Контроль якості та безпечності в харчовій промисловості та в індустрії краси». Такі освітні програми роблять задля того, щоб випускник мав більшу конкурентоспроможність на ринку праці. І тому наш випускник володіє питаннями технології виробництва і перероблення різної тваринницької продукції. Але якщо навчання йде за декількома напрямками, це означає, що й приходити до університету треба з якісними знаннями з різних дисциплін, щоб краще засвоїти учбові програми.

Відповідно до вимог часу, в університеті відбулася реорганізація і факультети реорганізовані у навчально-наукові інститути, сьогодні їх шість і всі вони мають наукову компоненту. Наприклад: при захисті кваліфікаційних робіт студенти беруть участь у розробці наукових тем з різними кафедрами – технологи разом з представниками холодильної техніки та економістами тощо. Такі роботи зазвичай виконують на замовлення підприємств харчової галузі. Це значно наближає студентів до реальних умов праці на них. І знов-таки підвищує вимоги до рівня їх знань з різних дисциплін.

На останок, якщо людина бачить себе у майбутньому у якості технолога харчової промисловості, не раджу відкидати вивчення математики, хімії, фізики та біології. Не обійтись і без філософії, бо саме вона допомагає створити цікаву концепцію свого підприємства, змоделювати розвиток ситуації на ринку. Крім того, під найкращих студентів у нашому виші розробляються освітні програми, щоб людина мала можливість працювати за обраною спеціальністю і закінчувати університет. Але для цього треба дійсно бути найкращим.

Читайте також:

• Скільки коштує контрактне навчання в одеських університетах
• В Одеському педуніверситеті великі конкурси: що ще змінилося у виші під час війни
• Топ найкращих шкіл та ліцеїв Одеси: де забезпечують дітям міцні знання?