Ще тільки початок лютого, а от вийдеш на вулиці міста, пройдеш — здається, весна. Справжня, на повну силу! «Котики, вже весна!», — довелося почути на доказ на Соборній площі, або просто Соборці. Хтось так ласкаво привітався зі знайомими. Адже котики в Одесі — це завжди позитив.
Котики і тиша
До речі, справжні одеські котики теж немов на доказ, що вже настала весна, стали дедалі частіше зустрічатися на вулицях: потеплішало, тож і треба про себе нагадати людям, дивіться, які ми красені!
А ось дві жінки на тій же Соборці обговорюють тему «ой, така тиша». Ні, це не про те, що на вулицях дуже тихо. Це про інше — про війну. А тиша означає, що не чути повітряних тривог.
Таке воно, наше життя: не звучить тривога кілька годин поспіль — це вже дивує…
А ще наше життя таке: на тій же Соборній площі тривають роботи з відновлення зруйнованого собору влітку. Ще одна наша рана війни в самому центрі… Боже, скільки ж їх уже!
Ялинки, прикраси, вітерець…
А весна зазирнула до нас, наче задумалася: чи не зарано я? І поки одесити вирішують, чи надовго цей гість у місті, чи покаже ще себе зима, одеські вітрини потроху скидають із себе новорічний «одяг», прикрашаються квітами та іншою атрибутикою до Дня закоханих.
Але далеко не всі. Адже якщо відвідати Літній театр Міського саду, вам може здатися, що новорічні свята — у розпалі. Там і ялинка красується, і мега-подарунки розвішані, і зимові гномики зустрінуться.
До речі, багато ще суто зимового трапиться вам на одеських вулицях, які зараз насолоджуються зовсім не зимовим теплом і легким вітерцем. До речі — теж весняним…
