Третього квітня 1948 року президент США Гаррі Трумен затвердив Акт про надання країнам Європи допомоги, відомий як «план Маршалла». Значною частиною допомоги були продукти харчування, а не нові технології. Так повоєнна Європа оговтувалась, а США збували надлишки своїх товарів і посилювали вплив у майбутніх країнах ЄС. Трильйон доларів збитків від російської агресії в Україні. Мільярдні кредити і фіндопомога від ключових партнерів. Національний план відновлення з п’ятнадцяти програм. Чи можна це вважати «планом Маршалла» для нашої країни та чи допоможе нам він?
Відновлення України відкладається
Михайло Шабанов
Політолог Михайло Шабанов вважає, що системне відновлення країни відкладається. Причина: терміни завершення війни важко спрогнозувати.
Також є розбіжності між партнерами України щодо військової підтримки та фінансової допомоги. Особливо між трьома країнами — лідерами у єдиному європейському просторі: Францією, Німеччиною та Італією.
— На жаль, Європейський Союз не сформував єдиної політики щодо України. Кожна країна намагається просувати власні інтереси. У сенсі введення санкційних механізмів проти країни-агресора це було доволі помітно, — пояснив Михайло Шабанов.
На його думку, така ж політика буде проводитися й надалі. Але Німеччина ініціювала обговорення «плана Маршалла» для України ще у 2022 році.
«Грошей не вистачатиме ні на що»
Віктор Гальчинський
— Оскільки збитки України від війни перевищили трильйон доларів (за оцінками уряду України) і це ще не кінець, грошей не вистачатиме ні на що, — вважає Віктор Гальчинський, економічний журналіст, директор з комунікацій Кредобанку.
Він переконаний, що сьогодні найреальнішим планом підтримки України є програма від ЄС Ukraine Facility Plan. Це п’ятдесят мільярдів євро від Європейського Союзу. Більш як 38 мільярдів з них — це кредитно-грантова підтримка поточних витрат бюджету. Інвестиційний фонд складає 6,8 мільярда євро.
— Цей фонд має на меті тільки заохочення до інвестицій, — підсумував Віктор Гальчинський.
В першу чергу — підтримка економіки та бізнесу
На думку Віктора Гальчинського, основні кошти «підуть» після нашої перемоги. Наразі ж першочерговою задачею є сприяння економіці та бізнесу. Аби вони дожили до перемоги.
Реальну підтримку поки що надають тільки міжнародні фінансові організації: ЄБРР, Європейський інвестиційний банк, Світовий банк. Ці організації спрямовані на приватні інвестиції. Також спільно з українськими банками вони роблять програми кредитних гарантій для українського бізнесу.
— На сьогодні ми єдиний банк, який з 2023 року має прямі гарантії Європейської комісії. Вони дають можливість кредитувати бізнес у прифронтових зонах. Сума гарантій десять мільйонів євро, яка з березня збільшена до 20 мільйонів євро, — прокоментував Віктор Гальчинський.
Безпекові угоди та постачання зброї
На думку політолога Михайла Шабанова, країни — лідери Європейського Союзу розуміють, що війна триватиме. Тому Україні необхідно надавати на постійній основі фінансову, економічну, гуманітарну, політичну допомогу. Ключовою є така інституція, як Європейський інвестиційний банк.
Важливим аспектом є постачання зброї. Безпекові угоди з Великобританією, Францією, Італією та Німеччиною — це фундамент. Ключові країни — партнери України розраховують на те, що наша держава зможе розпочати відбудову в координації з ЄС, G7 та G20 і багатьма міжнародними фінансовими установами й організаціями.
— Україну підтримають країни Балтії та Польща. У випадку Польщі певні суперечності у економічній сфері, зокрема у аграрній, не стануть на заваді у просуванні необхідних рішень щодо масштабного проекту відновлення. Позицію Франції щодо допомоги Україні можна назвати лідерською, — пояснив Михайло Шабанов.
Національний план відновлення
На думку Михайла Шабанова, Україна має власне бачення відбудови. Національний план відновлення Кабмін презентував ще у 2022 році. Він складається з п’ятнадцяти національних програм і охоплює всі основні сфери життєдіяльності держави. Значний акцент — на фінансуванні потреб оборони та безпеки. Нацплан є фундаментом для залучення економічної допомоги наших партнерів.
— Його можна розглядати як поєднання власних зусиль та відповідно американських і європейських партнерів для економічної макродопомоги. Але Україна зацікавлена також у масштабному перезавантаженні власної економіки для покращення своїх показників на шляху євроінтеграції, — вважає Михайло Шабанов.
