2021 року Генеральна Асамблея ООН проголосила Міжнародний день Місяця, який відзначається щорічно 20 липня. Дата знаменує собою річницю першої висадки людини на Місяць у рамках місії «Аполлон-11». Що зараз відбувається на Місяці і чи зможе людство жити на супутнику, розповів Михайло Рябов, старший науковий співробітник Одеської обсерваторії Радіоастрономічного інституту НАН України.
— Як розпочалось дослідження Місяця?
— Упродовж тисячоліть люди дивилися в небо, розмірковуючи про походження та таємниці Місяця — нашого єдиного природного супутника. Із зародженням космічної діяльності, Місяць став метою низки польотів, які дозволили людині ступити на інші космічні тіла у Всесвіті.
Завдяки американській космічній місії «Аполлон-11» людство здійснило першу висадку на Місяць. Це було частиною космічних перегонів між Радянським Союзом та Сполученими Штатами Америки. Так, 25 травня 1961 року президент Джон Кеннеді звернувся до Конгресу США, закликавши націю взяти на себе зобов’язання щодо висадки людини на Місяць та безпечного повернення його на Землю до кінця десятиліття.
Слід звернути увагу на те, що США для польоту на Місяць використовували ідею, розроблену українським ученим Юрієм Кондратюком (Шаргеєм). На початку XX століття він розрахував оптимальну траєкторію польоту до Місяця. Ці розрахунки були використані НАСА у місячній програмі «Аполлон». Запропонована 1916 року Шаргеєм траєкторія була згодом названа «трасою Кондратюка». До речі, 1970 року американський астронавт Ніл Армстронг побував у СРСР і відвіз із собою жменю землі біля будинку, де жив Юрій Кондратюк.
— Чим запам’яталася місія Апополон?
— Після багатьох років планування та підготовки, 16 липня 1969 року в космос було запущено космічний корабель «Аполлон-11». Командно-службовий модуль космічного корабля вийшов на місячну орбіту за три дні. А вже 20 липня командир Ніл Армстронг та пілот місячного модуля Базз Олдрін приземлилися у Морі Спокою (море на видимому боці Місяця). Ніл Армстронг став першою людиною, що ступила на поверхню Місяця, а Олдрін приєднався до нього через 19 хвилин.
Мені особисто пощастило бачити пряму трансляцію посадки “Аполона-11” на Місяць. На той час наш будзагін Одеського університету імені Іллі Мечникова працював в Угорщині за програмою співпраці із Сегедським університетом. Нас запросили переглянути пряму трансляцію місцеві жителі. У СРСР такої трансляції не було.
Після першої висадки людини на Місяць, було п’ять місій «Аполона-12», «Аполона-13», «Аполона-14», «Аполона-15» та «Аполона-16» у 1972 році. Під час цих експедицій на Місяці побувало 12 людей. На Землю було привезено понад 300 кілограмів місячних порід із різних регіонів Місяця. Цікаво, що привезена на Землю деталь космічного апарату «Сервейрор» містила мікроорганізми, що прожили в сплячці на Місяці і на Землі.
Програма “Аполон” не обійшлася без жертв. 1967 року внаслідок пожежі в закритому командному модулі на Землі загинув екіпаж «Аполона-1». Критична ситуація сталася і під час виконання місії «Апполон-13», який зазнав аварії вже під час зльоту. Астронавти облетіли Місяць у місячному модулі і без посадки повернулися на Землю.
— Зараз людство освоює Місяць?
— Нині ми свідки розпочали нові місячні перегони. США спільно з європейськими країнами розпочали реалізацію програми «Артеміда». У планах: створення на орбіті Місяця космічної станції, повернення людини на Місяць і початок спорудження постійної бази. Але поки що Китай є одним з лідерів цієї гонки. Зараз китайський місяцехід працює у найперспективнішому районі Місяця — поблизу південного полюса, де є великі поклади водяного льоду. До речі, 14 липня 2023 року Індія запустила космічний апарат з орбітальним та посадковим модулем. До дослідження Місяця активно підключаються і приватні компанії у Японії та Ізраїлі. Життя на Місяці можливе буде на населених місячних базах. Для їх створення розробляються технології 3D друку з використанням місячного ґрунту. Місяць стане базою для польоту до інших планет сонячної системи.
— Що станеться із Землею, якщо Місяця не буде?
– Місяцю – 4,5 мільярда років. Найпопулярніша гіпотеза її виникнення – це наслідок зіткнення Землі з планетою розміром з Марс. Взагалі без Місяця Землі буде зовсім погано. Саме Місяць стабілізує положення осі Землі у просторі, забезпечуючи умови існування життя. Однак за рахунок виникнення припливів Місяць сповільнює обертання Землі і постійно віддаляється від нашої планети. Через кілька мільярдів років Земля та Місяць будуть звернені одна до одної однією стороною. Це змінить умови нашого життя. Також у цей час розпочнеться поступове роздування Сонця, яке в результаті досягне орбіти Землі. Обидва сценарії не обіцяють Землі нічого хорошого. Однак ще є час, щоб людство спромоглося знайти спосіб вижити, якщо не самознищиться в нескінченних війнах.
— Як Місяць впливає на самопочуття людини?
Припливи створювані Місяцем Землі охоплюють все сфери життя. Під дією тяжіння Землі і Сонця наш супутник знаходиться в постійному русі навколо нашої планети. Зрештою обертання Місяця та зміни відстані від Землі створює хвилі припливів і відливів, що впливають на все, що росте і живе на Землі. Людина постійно живе у світі постійної зміни місячних ритмів, що безумовно впливає на емоційний стан та самопочуття. У різні фази Луни ми можемо відчувати як хронічну втому, так і піднесення сил, різку зміну емоцій та інше. У ясну місячну ніч наш зв’язок із космосом особливо відчутний. Тут є ще багато недослідженого. На порозі освоєння Місяця це питання стане особливо актуальним.
Дізнатися багато нового про дослідження Місяця та помилуватися ним можна в Одеському Планетарії на території астрономічної обсерваторії ОНУ імені І.І.Мечникова. Весь літній сезон щосуботи тут проходить «Star Fest – 2023» з програмою, що постійно оновлюється, з якою можна ознайомитися на Фейсбук-сторінці Одеського планетарію.
Читайте також: як легендарний одеський планетарій у свої 153 роки робить для нас космос ближчим
