Ключові моменти
-
Мешканці Балтської громади пристосовуються до тривалих відключень світла завдяки грубкам, генераторам та ретельному плануванню побуту.
-
Родини з дітьми змінюють спосіб приготування їжі й опалення, запасаються дровами та продуктами, щоб пережити блекаути.
-
Місцевий бізнес, зокрема салони краси, працює на генераторах і навіть продовжує волонтерську діяльність для підтримки ЗСУ.
Грубка є – не пропадемо
Марія Меланич-Лопатюк із чоловіком живуть у селі Білине Балтської громади, у квартирі будинку для вчителів. Марія Петрівна розповідає, як вони пристосовуються до життя в нинішніх умовах.
– Слідкуємо за графіками та плануємо свій час відносно увімкнення електроенергії. Правда, незручності створює часта зміна графіків.
У нас у квартирі два котли: газовий і на твердому паливі. Газовий котел залежить від електрики та працює, коли є струм. А як вимикають світло, то включаємо твердопаливний. Колись палили якісним вугіллям, а зараз воно курне й чадить. Зручніше дровами. Дровами запаслися, газ теж, слава Богу, є. Опалювальна система прокладена ще у 1980-х роках, тож вода йде самопливом, її не треба качати насосом. У нас завжди тепло, – каже Марія Петрівна.
Пані Марія бідкається, що найбільше страждає від відключення електромережі холодильник – починає розмерзатися все, чим запаслися на зиму.
– Зараз дістаю фрукти та варю варення. А зелений горошок, що був розфасований порціями, закатала в баночки. Я люблю суп з горошком і в солянку додаю.
Діти Меланичів – донька, зять та двоє онучок – у перший же день повномасштабної війни приїхали з Одеси до батьків, та так тут і залишились. Оселились на дачі. Будинок газифікований та має плиту з грубкою. Коли є світло, то готують на газовій плиті й обігрівають будинок теж газом. А під час відключень запалюють грубку, кладуть на плиту казанець з картоплею, чайник, дістають з підвалу квашену капусту чи помідори – і вечеря готова.
– Можна також спекти картоплю в духовці. Є свої овочі, салати. Тож не пропадемо. Село виживе, – впевнена жінка. – Звичайно, дуже погано без світла. Але ми не в окопах, нам не гірше за всіх. Дай Бог, щоб Схід і Південь втримались. А ми виживемо.
Б’юті-індустрія не тільки працює, а й допомагає
В умовах блекаутів життя в Балті продовжується. І жінки у будь-яку пору прагнуть бути красивими. Як працює салон краси, ми запитали у косметолога Ксенії Ткачук.
– Робота в салонах краси дуже залежить від електропостачання. Майстри змушені пристосовуватись, але це в жодному разі не змінює якість послуг, – розповідає Ксенія.
Ксенія каже, що хотілося б, щоб енергетики дотримувалися графіків. Тоді зручніше і переключитись на інший генератор живлення, і розписати запис клієнтів.
– Світла не буває майже цілий робочий день. А за тих три години, що є електрика, я можу прийняти двох-трьох клієнтів. Під час вимкнень запускаю генератор. А в салоні, щоб не замерзнути, включаю «дуйку». Правда, і генератор торохтить, і «дуйка» гуде – за цілий день голова стає важкою.
До речі, Ксенія займається і волонтерством. Вона відкриває різні збори на допомогу Збройним силам. У салоні краси проводяться благодійні лотереї.
– Балтяни допомагають воїнам продуктами харчування, предметами гігієни, ліками. Збираємо кошти на ремонт техніки чи на якісь інші важливі закупи. Працюємо і віримо, що перемога буде за нами, – впевнена Ксенія Ткачук.
Читайте також:
- Вокальний гурт з Одещини зібрав та виконав тисячу народних пісень
- Замість грибочків – укус лисиці: у Савранські ліси на Одещині поки краще не ходити
- Cело Чернече на Одещині: тут є розвинута інфраструктура, чисті джерела та цілюща криниця
