«Боже, яка спека!», – почула я неодноразово, проходячи одеськими вулицями у звичайний липневий день. Так, звичайний, бо вже багато чого зовсім-зовсім досі незвичного стало нашим сьогоденням. Так, спека, повітряні тривоги, хор генераторів, а ще краса одеських клумб і газонів.
От, думаю вкотре, що тільки-тільки нещодавно ми милувались першим листячком на деревах та кущах, а вже зовсім інша картинка: під променями сонця щось зелене пожовтіло, квіти змінюються: де вже ті проліски й інші першоцвіти?.. Про них й згадки немає…
Та ні, є чим милуватись. Он які лілії з’явились, знов таки, як багато чого, зарано. Куди природа так поспішає?..
Дивляться з фасаду ОНУ наукові діячі минулого на нас, немов питають: «Як ви, люди?».
Під гуркіт (який вже там хор?) генераторів люди поспішають хто куди. Жінки з пакетами йдуть (майже біжать) додому. Бо все вже підраховано: як світло дадуть, то треба все встигнути. Та таке купити, аби протрималось в холодильнику. Бо ж це життя наше таке: світло дали, світла немає. Як ще ті холодильники все це витримують у таку спеку?
Літня жінка виходить на вулицю, аби полити квіти на клумбі. Робота не така вже й легка: треба поливати, коли сонячні промені не спалюють оту живу красу.
А людей на вулицях мало: особливо це відчувається біля маленьких кав’ярень: стоять пусті столики зі стільцями, чекають, коли вечір принесе хоч трохи прохолоди.
Але ж й оптимісти зустрічаються: це ті, кому та спека до вподоби:
– На то й літо, щоб спека стояла, – каже чоловік на чергове «Боже, яка спека!».
– Ой, хоч би дощ! – чую ще одне побажання.
«Оптимісту» це бажання не до вподоби:
– Навіщо вам той дощ?.. Буде злива, почнеться потоп, і дихати стане нічим…
– А зараз є чим?
Рудий кіт прислухається до діалогу: про щось своє думає. Здається, йому спека теж не дуже подобається…
Звичайний липневий день в Одесі зі спекою і квітами на клумбах-газонах… От тільки гуркіт генераторів… От тільки попередження в черговому ТГ-каналі про можливі прильоти… А ще треба підрахувати: як встигнути за щасливі «світлі миті» (ну це коли світло приходить до вас на деякий час) зробити те, те, те, а ще й це… До речі, в Одесі період очікування світла зветься: «Чекаємо на Світлану».
А одеські клумби-газони тим часом намагаються підняти нам настрій. Милуйтесь!..
Фото авторки
13 грудня в результаті переговорів Білорусь звільнила понад сто цивільних осіб, які раніше перебували у… Read More
У суботу, 14 грудня, в Одесі та області очікується спокійна зимова погода без небезпечних явищ.… Read More
Після нічних обстрілів Арциз та довколишні села залишилися без електрики. Влада міста одразу попередила: швидкого… Read More
Сьогодні, під час однієї з найпотужніших атак на Одесу, загорівся будинок чоловіка, який вже пережив… Read More
Після потужної атаки на енергетичну інфраструктуру Одеського регіону залишилися без світла тисячі будинків. Енергетики говорять… Read More
Після потужного нічного удару по енергетичній інфраструктурі Одеса та область залишаються у складній ситуації. Влада… Read More