«Боже, яка спека!», – почула я неодноразово, проходячи одеськими вулицями у звичайний липневий день. Так, звичайний, бо вже багато чого зовсім-зовсім досі незвичного стало нашим сьогоденням. Так, спека, повітряні тривоги, хор генераторів, а ще краса одеських клумб і газонів.
От, думаю вкотре, що тільки-тільки нещодавно ми милувались першим листячком на деревах та кущах, а вже зовсім інша картинка: під променями сонця щось зелене пожовтіло, квіти змінюються: де вже ті проліски й інші першоцвіти?.. Про них й згадки немає…
Та ні, є чим милуватись. Он які лілії з’явились, знов таки, як багато чого, зарано. Куди природа так поспішає?..
Дивляться з фасаду ОНУ наукові діячі минулого на нас, немов питають: «Як ви, люди?».
Під гуркіт (який вже там хор?) генераторів люди поспішають хто куди. Жінки з пакетами йдуть (майже біжать) додому. Бо все вже підраховано: як світло дадуть, то треба все встигнути. Та таке купити, аби протрималось в холодильнику. Бо ж це життя наше таке: світло дали, світла немає. Як ще ті холодильники все це витримують у таку спеку?
Літня жінка виходить на вулицю, аби полити квіти на клумбі. Робота не така вже й легка: треба поливати, коли сонячні промені не спалюють оту живу красу.
А людей на вулицях мало: особливо це відчувається біля маленьких кав’ярень: стоять пусті столики зі стільцями, чекають, коли вечір принесе хоч трохи прохолоди.
Але ж й оптимісти зустрічаються: це ті, кому та спека до вподоби:
– На то й літо, щоб спека стояла, – каже чоловік на чергове «Боже, яка спека!».
– Ой, хоч би дощ! – чую ще одне побажання.
«Оптимісту» це бажання не до вподоби:
– Навіщо вам той дощ?.. Буде злива, почнеться потоп, і дихати стане нічим…
– А зараз є чим?
Рудий кіт прислухається до діалогу: про щось своє думає. Здається, йому спека теж не дуже подобається…
Звичайний липневий день в Одесі зі спекою і квітами на клумбах-газонах… От тільки гуркіт генераторів… От тільки попередження в черговому ТГ-каналі про можливі прильоти… А ще треба підрахувати: як встигнути за щасливі «світлі миті» (ну це коли світло приходить до вас на деякий час) зробити те, те, те, а ще й це… До речі, в Одесі період очікування світла зветься: «Чекаємо на Світлану».
А одеські клумби-газони тим часом намагаються підняти нам настрій. Милуйтесь!..
Фото авторки
Правильний набір інструментів — основа успішних експериментів і ремонту різноманітних електронних пристроїв. Від вибору обладнання… Read More
У віддалених громадах Одещини доступ до медицини часто означає десятки кілометрів дороги, пологи просто в… Read More
У квітні 2026 року Кабмін України виплатить 1500 грн пенсіонерам та отримувачам соцдопомоги. Гроші прийдуть… Read More
Трагічна звістка надійшла до Курисівської громади Одеської області: під час виконання бойового завдання загинула відважна… Read More
Депутат Одеської міськради Ольга Квасніцька подала офіційну скаргу на главу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександра Клименка,… Read More
Одеса продовжує оговтуватися після важкої ночі. Ранок оголив справжні масштаби руйнувань, які приховували темрява та… Read More