Вже не один рік Одеський національний художній музей (OFAM) виборює своє право жити. Що тільки в його стінах не відбувалося: війна за владу, скандали та інтриги. Та не будемо лукавити, коли у 2018 році на місце директора музею призначили відомого митця Олександра Ройтбурда, у музеї почалась нова і по-справжньому яскрава історія. Згаслий і «сірий» «палац Потоцьких» наче фенікс повстав із попелу та перетворився на сучасний центр мистецтва.
Щотижня редакція «Одеського життя» публікувала у своїй афіші добірку яскравих музейних заходів над якими цілодобово працював колектив – від студентів до людей похилого віку. Навіть у страшний час війни спільними силами працівники музею вигадують унікальні проекти, щоб підтримати культурне життя міста та країни.
Але, на превеликий жаль, війна за право буди вільною людиною йде не тільки у лавах збройних сил та на окупованих територіях України. Наразі працівники Одеського національного художнього музею боряться за справедливість та захищають одне одного від життя надголодь.
Пояснюємо зі слів музейного колективу в чому справа, та чому вони потребують нашої допомоги.
Отже,
Невелика преамбула
«18 травня відбувся Міжнародний день музеїв. Цьогоріч тема, обрана ICOM, – сила музеїв. З досвіду багаторічної музейної роботи ми впевнені – сила музеїв – ЛЮДИ. Ви знаєте нас як команду, що зробила неможливе: сповнила життям архаїчний музей, згуртувала спільноту навколо мистецтва та подарувала Україні потужний культурний хаб. Зараз ми продовжуємо свою справу – розкриваємо тонкощі мистецтва, підіймаємо бойовий дух та боронимо національні наративи, реінтегруючи українське мистецтво у світовий контекст. Це завжди було складно – долати ґейт представників архаїки у відповідь на кожен наш крок вперед. Але зараз, в розпал війни всю культурну сферу Одеси та Одеської області змушують відкрити другий фронт – боротьбу за власні права»
У чому ж справа?
«У квітні в.о. директора Одеського національного художнього музею (OFAM) Олександра Ковальчук, яка з 23 лютого 2022 року перебуває в оплачуваній відпустці в США, звернулася до співробітників з ультимативним проханням написати заяву на відпустку за власний кошт. В графі причина зазначити «сімейні обставини». Вона пояснила, що грошей в бюджеті немає, платити нема чим, попросила «понять и простить». А з усіма питаннями звертатися до чинного в.о. директора – заступника з адміністративно-господарської діяльності Віталія Грязних (у побуті «завгосп»), за сумісництвом: голова профспілки та кум начальниці Управління культури області Олени Олійник. Наступного дня в.о. директора у відпустці вислала нову робочу методичку, де окремим пунктом зазначена необхідність продовжувати просвітницьку роботу, «просувати загальнолюдські цінності – демократію та свободу» (цитата). З іронією у керівництва, як бачимо, все «ОК». Більшість співробітників музею – молодь та люди похилого віку, для яких музей – єдине джерело прибутку. Неможливість створити фінансову подушку при повному довоєнному окладі 4800 гривень, відсутність зарплат або її скорочення до 2/3 означає для них життя надголодь».
Команда музею
Що каже влада?
За заявою очільника Міністерства економіки Сергія Марченка, бюджетні виплати повинні сплачувати у повному обсязі. Втрату рівня надходжень в бюджеті оперативно перекривали коштом військових облігацій і зовнішніх надходжень.
За заявою начальниці Управління культури, національностей, релігій та охорони об’єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації Олени Олійник, бюджет значно скоротили, що унеможливлює виплати зарплат всім у повному обсязі (Ця заява прозвучала під час особистої розмови з працівниками музею).
За заявою в.о. директора музею у відпустці Олександри Ковальчук, секретар може не табелювати працівників, які не перебувають в музеї, хоча працюють дистанційно без втрати якості роботи.
За заявою голови науково-екскурсійоного відділу Кирила Ліпатова «зараз в музеї є пріоритетніші задачі – виходити не треба, вас повідомлять».
За заявою співробітників Одеського національного художнього музею, їм нічого їсти. Тільки в музеї близько півсотні співробітників покинуті напризволяще. Більшість з них мають виживати на 1600 гривень на місяць – це 54 долара або 47євро, інші на 4000 гривень на місяць – це 138 доларiв або 125 євро».
(Останні чотири заяви пролунали під час особистої розмови із працівниками музею).
Невже з коштами настільки тяжко?
За даними Reuters з відкритих джерел ЗМІ, МВФ створив спеціальний рахунок для підтримки України міжнародними партнерами.
4,5 мільярда євро від міжнародних партнерів та 500 мільйонів доларів надійшло від Світового банку – це грантове фінансування, яке не потрібно буде повертати, – заява прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля
495 мільйонів євро від донорів Світового банку (США, Норвегії та Австрії), – заява Міністерства фінансів України
600 мільйонів євро макрофінансової допомоги ЄС, це вже другий транш від Європейського Союзу, – заява представниці Єврокомісії Дани Шпінант
5,4 мільярда доларів міжнародної підтримки, включаючи 801 мільйон доларів грантів, – заява міністра фінансів Сергія Марченка
понад 125 мільйонів доларів пожертв у криптовалюті, із них 52% було спрямовано на армію, а 48% – на гуманітарні програми, – за даними аналітиків Crystal
Додаток про заплановані надходження фінансової гуманітарної допомоги.
українській делегації вдалося домовитися із США про 4,8 мільярда доларів підтримки: як грантової, так і кредитної, але на «надзвичайно легких умовах» – за даними hromadske.ua
країни G7 готують для України 15 мільярдів євро допомоги – заява Reuters із посиланням на представника Німеччини
Білий дім проситиме в Конгресу США 13 мільярдів доларів для допомоги Україні, – за даними Politico
США конфісковуватимуть майно російських олігархів і пересилатимуть кошти від його продажу в Україну
Що буде далі?
«Сьогодні сотні українських героїв віддають свої життя заради європейських цінностей: рівності, поваги до людської гідності та прав, свободи, демократії. І водночас керівництво Управління культури Одеської області поводиться не ліпше за окупантів – своєю бездіяльністю винищує культурний сектор Одеси. Люди, це КУЛЬТУРОМОР! Ми плакали, коли росіяни влучили у маріупольський музей Куїнджі. На жаль, тоді ми не могли нічого протиставити ракетам. Зараз же на наших очах ліквідується культурний прошарок Одеси. Різниця в тому, що зараз ми в змозі діяти. Закликаємо вас надати цьому розголос»,
– пишуть працівники музею на своїй сторінці в Instagram.
Постскриптум
Незважаючи на все те, що зараз відбувається, команда Одеського національного художнього музею продовжує віддано працювати над культурною спадщиною та підтримувати спільноту. Нещодавно музейні фахівці відкрили незалежний освітній проєкт Free Museum. Його мета – вектор підтримки та інформування спільноти про мистецтво: «без цензури та малороських наративів, проте зі свободою творчості та проукраїнською позицією».
Саме на сторінці свого проєкту у соцмережі команда фахівців закликає публіку звернути увагу на те, що відбувається у музейному просторі. Можливо така ситуація під час війни трапилась ще десь, окрім Одеського національного художнього музею. Однак посилаючись на інформацію, якою з нами поділилися співробітники музею, ми хочемо звернутися з проханням прокоментувати цю ситуацію в.о. директора музею у відпустці Олександру Ковальчук та начальницю Управління культури, національностей, релігій та охорони об’єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації Олену Олійник.
Редакція «Одеського життя» сподівається на відповідь, і якщо вона буде – ми обов’язково її опублікуємо.
Матеріал підготувала Анастасія Єпур за проханням команди Одеського національного художнього музею
Фото команди Худмузею, скріншоти з Instagram Free Museum
