“Міняємо ялинку на цукерки, а Карпати на лисі гори”. Цю іронічну фразу я почув на одному з одеських пунктів збору новорічних ялинок, де їх приймають на цукерки. Вимовив її середнього зросту чоловік років тридцяти. Потім він почав чихвостити «корисливих» чиновників Закарпатської облдержадміністрації, які вирішили зміцнити економіку свого регіону будівництвом величезного гірськолижного курорту, який занапастить природу одного з найвищих хребтів українських Карпат — Свидовця.
Вигода від курорту загрожує природі
Виявилося, що автором цієї тиради є механік Микола Самойленко, котрий ходить у море на суднах під іноземним прапором. І коли його відпустка припадає на зимові місяці, то обов’язково виривається на тиждень у Славське, Драгобрат чи Буковель, щоб покататися на лижах. По всьому видно, що отримав він за своє життя хороший екологічний вишкіл, бо відразу заявляє про те, що правильно діють фахівці одеського «Міськзелентресту», які вже сьомий рік з перших днів січня починають перетворювати спочатку нерозпродані на новорічних базарах, а потім і принесені городянами ялинки та сосни на мульчу.
— Цю мульчу зелентрестівці спочатку застосовують для утеплення квітів. А потім разом з осіннім листям її складують, вона перегниває і через кілька років з неї виходить чудове добриво, — наголошував Микола. Його також тішить, що вже 10 січня міськзелентрестівці розпочали санітарне та омолоджуюче обрізання дерев на території Артпарку, біля якого Микола живе в Одесі. «Таку процедуру треба проводити саме взимку, — додає Самойленко, — коли дерева перебувають у стані спокою. А навесні деревця, на яких сформована крона, що пропускає світло і добре провітрюється, дають багато нових молодих пагонів».
Коли ми прощалися, мій новий знайомий заявив: «А Свидовець нам не можна втрачати. Адже там ще збереглася первісна природа альпійського типу зі слідами стародавнього заледеніння. Свидовець — цінний природний об’єкт не лише для України, а й для Європи». Ясно, що після такої зустрічі я оформив відрядження до Ужгорода. І тут дізнався, що вже кілька років на Закарпатті триває судовий конфлікт, пов’язаний із проектом будівництва у регіоні найбільшого гірськолижного курорту Свидовець.
Фото: Вікіпедія
Активісти-громадські працівники намагаються домогтися заборони на будівництво комплексу з 60 готелями, 120 ресторанами і навіть власним аеродромом. Він розрахований на щоденне перебування 28 тисяч туристів. На гору їх підніматимуть 23 витяги (підйомники), а спускатися вони зможуть 230 кілометрами лижних трас. Все це, звичайно, створить у регіоні велику кількість робочих місць. Але, на думку екологів, ціна цих робочих місць може виявитися непідйомною для природи, тому що це будівництво загрожує водному балансу Карпат.
Чим більше людей, віддалених від науки, відвідає масив, побачить на власні очі цю поки що незайману красу — тим більше стане захисників Свидовецьких гір».
Тимур Бедерничек,
еколог, кандидат сільськогосподарських наук
«Карпати перестають утримувати воду»
— Через хижацьку вирубку лісів Карпати давно вже перестають утримувати не лише воду, а й ґрунт, — наголошує еколог Сергій Ткаченко. — Адже в горах вода тримається і поверхнею дерев, і ґрунтом. А ґрунт на схилах кріпиться корінням дерев, кореневою системою інших рослин. Коли дерева вирубують, то вода в горах уже не затримується, змиває ґрунт і суцільним брудним потоком рине донизу. Звідси і постійні повені в Карпатах, які приносять багато бід людям. А оскільки водні опади миттєво губляться в місцях, де вирубано ліс, то люди починають відчувати труднощі з питною водою. Вона зникає у колодязях. І для багатьох селян вже стало звичним купувати у магазинах бутильовану воду.
— Основний безцінний ресурс Свидовецького масиву — це зона лісів та стародавніх лісів, які є національною природною спадщиною України, відповідно до Закону України про збереження лісів, — зазначає Богдан Проц, завідувач відділу ландшафтного та біотичного розмаїття у Державному природничому музеї НАН України. — Проект гірськолижного курорту загрожує приполонинським пралісам Свидовецького масиву, які поки що не мають видимих ознак людського втручання. А частина витягів та інша інфраструктура курорту заплановані буквально всередині цих масивів або фрагментують їх. Ми нарахували понад 700 гектарів територій, цінність яких буде гарантовано знижено або знищено господарською діяльністю такого масштабу. Крім того, пропонований курорт безпосередньо примикає до об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Свидовець», розташованого в Карпатському біосферному заповіднику.
Раніше українські вчені пропонували розробникам проекту перемістити курорт у менш уразливе місце з погляду природної унікальності, але згоди не отримали. Екологи з’ясували, що проект нового гірськолижного курорту просуває ТОВ “Скорзонера”, яке є власником курорту Буковель. Загалом, з’ясували зв’язок нової забудови з дуже багатими людьми України. І, звісно, екологи звернули увагу на те, що здійснення цього проекту пов’язується із наміром президента України Володимира Зеленського розробити стратегічний план щодо можливості проведення в Україні зимових Олімпійських ігор.
Кам’яні джунглі Одеси: як адресні вказівники та таблички можуть спростити наше життя?
Зростає кількість захисників Свидовецьких гір
Природа Свидовця безцінна. І її потрібно зберегти. Фото: Володимир Крещук
Негативними наслідками зимової Олімпіади в Україні перейнялися 55 європейських, азійських та американських екологічних організацій, які направили відповідне звернення до Міжнародного олімпійського комітету (МОК) та вимагають відмовитися від ідеї можливого проведення зимових Олімпійських ігор в Україні. Екологи побоюються негативного впливу підготовки до Ігор на екосистему лісів Карпат – одного з останніх регіонів у Європі, де збережено дику природу. “Український уряд використовує розмови про потенційне проведення зимових Олімпійських ігор, щоб виправдати пов’язані з олігархами надзвичайно руйнівні проекти, які несуть значні ризики знищення природного середовища та розвитку корупції”, – стверджують підписанти звернення до МОКу.
Еколог кандидат сільськогосподарських наук Тимур Бедерничек, який бере активну участь у русі за захист карпатського масиву, досить часто організує сам піші прогулянки та походи туристів на Свидовець. «Чим більше людей, віддалених від науки, відвідає масив, побачить на власні очі цю поки що незайману красу — тим більше стане захисників Свидовецьких гір», — каже Тимур. Він переконаний, що незаймана природа та багате розмаїття ландшафтів цих місць є безцінними. І ми маємо зберегти це багатство для майбутніх поколінь співвітчизників.
Володимир Крещук
Одеса – Ужгород
