Загроза підриву Запорізької АЕС у червні 2023 року досягла свого апогею. Приводом для переживання послужив підрив Каховської ГЕС, після якого розвіялися надії, що підривати нічого не будуть, що це лише шантаж. Тепер складно бути в чомусь впевненим. Які наслідки чекають на Україну після вибуху на ЗАЕС і що можна зробити, дізнавалася «Одеське життя».
Мета загрози вибуху на ЗАЕС
Загроза підриву Запорізької АЕС військами Росії зберігається з моменту її окупації у 2022 році. Але в червні 2023 року, після підриву Каховської ГЕС, ймовірність вибуху на ЗАЕС досягла свого апогею. Багато експертів сходяться на тому, що так Росія намагається шантажувати західних союзників України.
Рф хоче змусити Захід тиснути на уряд України і схилити його до переговорів. Адже у кремлі розуміють, що тиснути безпосередньо на українське керівництво — марно. А путіну важливо закріпити окуповані території та мати час на переоснащення армії. Якщо теракт відбудеться, бойові дії у зараженій зоні будуть неможливі.
На Заході можливість теракту на ЗАЕС розглядають як використання ядерної зброї. У тому числі проти країн — членів НАТО. І обіцяють за це для Росії катастрофічні наслідки.
Головне, щоб ці заяви не стали черговим «занепокоєнням». Адже для України та Європи знищення ЗАЕС – катастрофа.
Аналога Чорнобиля не буде
ЗАЕС зона ураження
За заявою начальника Головного управління розвідки Міноборони України Кирила Буданова, окупанти розмістили військову техніку, начинену вибухівкою, в районі чотирьох із шести енергоблоків ЗАЕС, зокрема, замінували охолодний комплекс атомної станції. Водночас голова української розвідки чітко не вказує, що саме заміновано, зазначають фахівці Інституту проблем безпеки АЕС НАН України. Адже на ЗАЕС є різні системи охолодження: ставок-охолоджувач, водяні контури, насоси. Тому можуть бути різні сценарії можливої аварії.
Якщо йдеться про підрив дамби ставка-охолоджувача, то моментальної катастрофи не буде. Адже п’ять із шести реакторів перебувають у режимі «холодної зупинки». Це безпечний стан, коли реактори заглушені при низькому тиску та низькій температурі охолоджувальної води. Електроенергію вони не генерують. У цьому випадку у персоналу, вважають експерти, буде близько тижня, щоб запобігти аварії та організувати альтернативне охолодження. Щоправда, якщо їм ніхто не заважатиме.
Якщо ж окупанти цілеспрямовано спробують довести розвиток подій до аварії, запобігти катастрофі буде важко. У разі втрати охолодження ядерне паливо нагріватиметься. І це спричинить викид радіоактивних продуктів.
Наразі невідомо, в якому стані знаходяться захисні оболонки реакторів, зазначають фахівці. Якщо вони відкриті, радіоактивні речовини вийдуть безпосередньо в навколишнє середовище. Якщо закриті — певний час це стримуватиме радіацію.
Вибуху, як у Чорнобилі, однозначно не буде, запевняють вчені. На ЧАЕС було у кілька разів більше палива. До того ж аварія сталася, коли реактор працював, відповідно енергії було значно більше. Не було на реакторах ЧАЕС та захисних оболонок, як на Запорізькій АЕС.
Наслідки вибуху: кілька сценаріїв та погода
Радіаційний прогноз залежатиме від багатьох чинників: на скількох енергоблоках станеться аварія, чи торкнеться басейн витримки відпрацьованого ядерного палива, від погоди та ще низки чинників.
У разі масштабної аварії, внаслідок якої ядерне паливо в реакторі через перегрівання буде пошкоджене, цілком імовірно, що хмара радіації накриє не тільки Україну, а й Європу. А також — саму Росію і Білорусь.
Якщо ж вибухнуть реактори «холодної зупинки» чи сховище відпрацьованого палива, станеться витік радіоактивних речовин у Дніпро, меліоративні канали та Чорне море.
Один із реакторів ЗАЕС сьогодні перебуває в стані «гарячого зупинки» — це режим, за якого гаряча вода, що утворюється під час роботи станції, йде на обігрів будинків. Нагрівається вона від реактора, який при цьому не працює. Якщо вибух призведе до пошкодження цього реактора, викиди в атмосферу можливі. Тоді район забруднення залежатиме від троянди вітрів, які змінюються майже щодня.
На якийсь конкретний сценарій розраховувати неможливо, наголошують експерти. Але це не буде ядерний апокаліпсис у дусі ядерного гриба над Запоріжжям, яке видно зі Львова.
Забруднення навряд чи означатиме променеву хворобу та швидку смерть для людей. Для променевої хвороби доза повинна збільшитися на шість порядків. Найменша – призведе до збільшення онкологічних захворювань. Це можна порівняти зі збільшенням ризику онкозахворювань від куріння.
Що робити Одеситам, якщо станеться вибух на ЗАЕС
Згідно з рекомендаціями МОЗ, під час аварії на АЕС обов’язково потрібно залишатися в приміщенні або терміново до нього увійти. Від стін та дахів будівель слід триматися подалі.
Якщо є можливість перебувати в приміщеннях без вікон і наружних дверей. Якщо ні – закрити вікна та двері, ущільнити отвори підручними засобами – скотчем, змоченою водою тканиною – та вимкнути системи вентиляції.
Залишатися в укриттях потрібно, поки офіційна влада не дасть інших вказівок.
Як знезаразити себе від наслідків радіації
- слід обережно зняти верхній шар одягу, помістити його у пластиковий пакет або герметичний контейнер та прибрати подалі від людей та тварин.
- прийняти душ з милом, вимити голову шампунем. Використовувати кондиціонери для волосся не потрібно — вони можуть закріпити радіоактивний матеріал на волоссі.
- не можна терти і дряпати шкіру — радіоактивний матеріал може потрапити у відкриті рани.
- якщо доступу до води немає, слід скористатися вологими серветками, вологою тканиною. Особлива увага – на руки та обличчя, протерти повіки, вії, вуха. По можливості робіть це в рукавичках та масці чи респіраторі.
При ядерному зараженні відбувається викид радіоактивного йоду, який згубно діє щитовидну залозу людини. Щоб її захистити, слід прийняти таблетки йодиду калію або рідкий йод. Тоді в щитовидній залозі буде достатньо йоду, і це зможе вберегти її від зараження, пояснюють медики. Водночас МОЗ попереджає: йодна профілактика потрібна лише тоді, коли аварія вже сталася. Йодід калію токсичний для організму і не працює наперед.
Здійснено за підтримки Асоціації «Незалежні регіональні видавці України» та WAN-IFRA в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією партнерів
Читайте також:
