Новини Одеси та Одеської області

Чорнобиль і не тільки: де трапилися найбільші ядерні аварії у світі?

26 квітня відзначають Міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій та катастроф. Дата для цього дня була обрана невипадково: 37 років тому, у ніч із 25 на 26 квітня, сталася трагедія на Чорнобильській АЕС, яка увійшла в історію як найбільша ядерна аварія у світі. Однак Чорнобиль був не єдиним місцем на планеті, де стався масштабний викид радіації. «Одеське життя» згадує 5 найбільших радіаційних катастроф за всю історію людства.

Чорнобильська катастрофа

26 квітня 1986 року о 1:23 ночі, поки жителі сусідньої Прип’яті мирно спали, на Чорнобильській АЕС стався вибух за потужністю порівнянний із 300 ядерними бомбами, скинутими на Хіросіму.

Як з’ясується пізніше, реактор ЧАЕС був несправний спочатку, а співробітників станції вчасно не попередили про його недоліки. Тож технічне випробування реактора закінчилося катастрофою. Тепловий вибух зруйнував 4 енергоблок станції, реактор спалахнув, і в атмосфері стався масштабний викид радіації. Загалом у довкілля потрапило 190 тонн радіоактивних речовин, а забруднення поширилося на 160 000 км2. Навколо електростанції створили 30-кілометрову зону відчуження, з довколишніх територій евакуювали сотні тисяч людей.

Наслідками катастрофи понад пів року займалися 600 000 ліквідаторів ЧАЕС, 10% з яких померли від отриманого опромінення, ще 165 000 – отримали інвалідність. Радянська влада довгий час мовчала про масштаби катастрофи – Михайло Горбачов виступив зі зверненням про Чорнобиль лише 14 травня. Ще через 7 місяців, 14 грудня, над зруйнованим реактором добудували захисний саркофаг.

Аварія на АЕС Фукусіма-1

Аварія на АЕС «Фукусіма-1» вважається другою за масштабами руйнування після Чорнобиля.

11 березня 2011 року потужний землетрус і цунамі вивели з ладу обладнання станції, яке відповідало за систему охолодження реакторів. У результаті на АЕС стався потужний вибух: зовнішня оболонка трьох реакторів зруйнувалася, а радіація почала стрімко поширюватися океаном. У довкілля потрапили радіоактивні ізотопи йоду та цезію: обсяг їх викиду становив 10% від викиду на Чорнобильській АЕС. З території забруднення евакуювали понад 150 000 людей, а забруднену воду довелося збирати у величезні контейнери.

Ліквідаційні роботи на Фукусімі продовжуються навіть сьогодні: у 20-кілометровій зоні навколо станції знесено всі будівлі, близько десятка найближчих міст досі закрито, а на повне усунення наслідків аварії може піти до 30-40 років.

Киштимська катастрофа

Перша радіаційна аварія в СРСР сталася майже за 30 років до Чорнобиля, у закритому місті «Челябінськ-40» та отримала назву Киштимської катастрофи (за назвою найближчого населеного пункту).

29 вересня 1957 року на хімкомбінаті «Маяк» через проблеми в системі охолодження стався вибух ємності для радіоактивних відходів. В результаті в атмосферу було викинуто радіоактивні частки Стронцію-90 – всього 20 мільйонів кюрі атомних відходів (для порівняння, у Чорнобилі цей показник становив приблизно 50 мільйонів кюрі).

Після вибуху над комбінатом піднявся стовп диму і пилу, що світився. Його висота досягала одного кілометра. У місцевих газетах пізніше писали про явище «північного сяйва на широтах Південного Уралу» – так радянська влада намагалася приховати ядерну катастрофу.

Внаслідок аварії було забруднено 23 000 км2 землі. 90% радіонуклеїдів осіло на самому комбінаті, але ще 10% рознеслися на 350 км навколо: під шкідливою хмарою опинилися 270 000 людей у 217 населених пунктах. 23 села із найзабрудненіших територій довелося повністю евакуювати, а будівлі на цій території – знищити.

У момент вибуху на «Маяку» ніхто з робітників не загинув, оскільки день трагедії припав на неділю. Проте згодом від опромінення стали гинути вже ліквідатори цієї аварії.

Ядерна аварія на лабораторії Чок-Ривер

Ще одна радіаційна аварія сталася 12 грудня 1952 року в канадській лабораторії Чок-Ривер, розташованій за 180 км від Оттави. Це була перша в історії ядерна катастрофа, коли внаслідок вибуху відбулося часткове розплавлення активної зони реактора.

Внаслідок радіаційної катастрофи у навколишнє середовище потрапило 10 000 кюрі шкідливих відходів, а у підвалі лабораторії утворилося 4500 тонн радіоактивної води – вона знаходилася лише за 1,5 кілометра від кордону річки Оттави.

Радіаційна аварія у Віндскейлі

10 жовтня 1957 року сталася найбільша ядерна аварія в історії Великобританії. Катастрофа сталася в містечку Віндскейл на узбережжі Ірландського моря, де розташовано атомний комплекс «Селлафілд».

Через технічні неполадки в реакторі АЕС почалася пожежа, внаслідок якої в довкілля потрапило 20 000 кюрі радіоактивного йоду. Забруднення поширилося по всій Англії та Уельсу, а також досягло деяких частин північної Європи.

Відразу після аварії фермерам, які перебували поблизу, заборонили продавати коров’яче молоко, оскільки трава на пасовищах була зараженою, а радіоактивний йод разом з коров’ячим молоком міг потрапити до організму людини.

Уряд Великій Британії довгий час не оприлюднив масштаби катастрофи. Повний звіт з’явився лише через 30 років після ядерної аварії.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Висловіть вашу думку. Це важливо.
Підписатися
Сповістити про
guest
0 коментарів
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
Ще за темою
Всі новини

купить квартиру в Одессе

Вибір редакції

Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: