Ще до початку повномасштабного вторгнення окремі закордонні благодійні фонди та уряди кількох країн надавали допомогу для реставрації визначних пам’яток архітектури Одеси. Після 24 лютого до чималої кількості проблем щодо стану перлин місцевої архітектури додалися нові – захист і усунення наслідків ворожих влучань.
Хто дасть гроші на відновлення одеських архітектурних пам’яток?
Кілька років тому європейська спільнота започаткувала Конференцію з відновлення України – Ukraine Recovery Conference (URC), яку щороку проводять у різних містах Європи. Захід було створено для відновлення та довгострокової реконструкції України після повномасштабної російської агресії. Відтоді щороку учасники URC шукають можливості для допомоги Україні.
Чимало пам’яток архітектури мають статус «обласного значення», тож їх збереженням і відновленням опікується Одеська ОДА, до якої ми звернулися із запитом щодо стану пошкоджених будівель та їх реставрації/відновлення на кошти європейських партнерів. Адже минулого місяця стало відомо про виділення італійським урядом гранту (27,5 млн євро) для відбудови одеських об’єктів культурної спадщини.
Як повідомили у пресслужбі Одеської ОДА, це стало можливим завдяки Меморандуму про взаєморозуміння між Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України і Міністерством закордонних справ та міжнародного співробітництва Італійської Республіки, яким передбачено подальшу співпрацю з відновлення Одеси та області. Документ було підписано у Берліні саме на URC минулого року.
Що пошкодили росіяни в Одесі?
На жаль, росіянам не властива ні людяність, ні почуття прекрасного. Як інформує Одеська ОДА, станом на початок червня 2025 року внаслідок російської збройної агресії на території області було пошкоджено 156 об’єктів культурної спадщини, більшість яких знаходиться в межах району «Історичний центр м. Одеси», що входить до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Найбільш знакові серед них:
- будівля Одеського національного художнього музею;
- споруда Будинку Вчених;
- будівля Одеського археологічного музею НАН України;
- будівля Одеського літературного музею;
- будівля Спасо-Преображенського кафедрального собору;
- будівля Одеської обласної філармонії імені Давида Ойстраха та інші.
Які пам’ятки архітектури будуть відновлювати за італійські гроші
Обласна влада, плануючи розподіл іноземних коштів, керувалася кількома критеріями, а саме, пріоритет надавався закладам культури обласного підпорядкування, які знаходяться у будівлях – пам’ятках національного значення, що були пошкоджені внаслідок російської агресії та мали вже раніше розроблену науково-проєктну документацію. Таким чином для реставрації були обрані:
- Одеський національний художній музей (7 460 160 євро);
- Одеський літературний музей (7 460 570 євро);
- Одеська обласна філармонія імені Давида Ойстраха (8 860 550 євро);
- Одеський музей західного і східного мистецтва (3 730 430 євро).
Чому італійські гроші не будуть використані для реставрації Одеського музею західного і східного мистецтва?
Поки місто чекає на підписання цієї грантової угоди, ми вирішили дізнатися, у якому стані перебувають деякі музеї з цього переліку.
Тут тихо, як і повинно бути в музеї, але, на щастя, зовсім не безлюдно.
– Ми продовжуємо роботу попри війну і евакуацію основної колекції, – розповідає Ігор Борисович Поронік, директор Одеського музею західного і східного мистецтва.
– Пане Ігорю, розкажіть, яка частина будівлі музею найбільше потребує реставраційних робіт, можливо, саме на це будуть спрямовані кошти італійців?
– Будь-яка реставрація починається з… паперів. Велика кількість документів, які мають бути правильно оформлені, погоджені, завірені й вчасно подані. Нам це вдалося 2020-го, і музей увійшов до програми «Велика реставрація». Надійшли кошти, були визначені підрядники, які зайшли на об’єкт… у лютому 2022 року! А ми вже підготували частину приміщень, зняли підлогу, штукатурку тощо, але роботи змогли відновити лише за рік зі зрозумілих причин.
– Загалом я б не назвав ці або наступні роботи реставраційними, коректно було б говорити про модернізацію. Чому – я поясню. Наш музей не відповідає технічним вимогам сучасної музейної споруди. Наприклад, температурний режим у нас від +13 градусів взимку до +22 влітку, експонати не витримують таких перепадів. Ось ці гроші з гранту й підуть насамперед на впровадження сучасних технічних вимог – це сигналізація, світло, тепло, вентиляція тощо.
– Тобто ці кошти не будуть використані для суто реставраційних робіт. А для усунення наслідків ворожих прильотів?
– Богу дякувати, наш музей суттєвих ушкоджень під час повітряних атак не зазнав. Так, деякі вікна повилітали, а знята підлога, штукатурка й розшиті тріщини для роботи будівельників під час обстрілів «здоров’я» будівлі не додають, але це дрібниці.
Робота Одеського музею західного і східного мистецтва під час війни
– Не можу не запитати, хоча це не має безпосереднього стосунку до нашої теми. Як музею вдається і чи вдається працювати за умов відновлювальних робіт і відсутності колекції, яка була вивезена на початку війни?
– Складно, проте робота кипить. Насамперед наукова. Ми продовжуємо працювати над реєстром, переводимо фонди у «цифру», видаємо книжки, у залах музею проводяться виставки фото митців, сучасних художників, майстер-класи, лекції тощо. Ми створили нову форму роботи з відвідувачами – «Зустріч з шедевром». Беремо один експонат із запасних фондів і розповідаємо його історію. Це дуже цікаво.
– А що з основною колекцією музею, де вона?
– Вона працює на нас, щоправда, за кордоном. Я проявив свого часу ініціативу, зв’язався з німецькими колегами, і тепер наші полотна подорожують містами Німеччини та мають шалений успіх, наприклад, виставка картин нашого музею, яку відкривав Штайнмаєр! Ми демонструємо нашим партнерам, що Україна – європейська країна з багатою культурою, яка потребує захисту.
На що витратить італійські кошти Одеський національний художній музей?
– Відома пам’ятка Палац Потоцьких, більш знана як Одеський національний художній музей, зазнала суттєвих ушкоджень внаслідок російської агресії, – розповіла Катерина Кулай, директорка музею. – Після прильоту ракети 5 листопада 2023 року він був у аварійному стані. Тоді зазнали пошкоджень адмінбудівля, вхідна група музею та близько третини залів. На щастя, до кінця 2024-го (до 125-річчя) музей вже було стабілізовано і відновлено за підтримки Міжнародного фонду ALIPH. Зараз у музеї знаходитись безпечно, але усі сліди пошкоджень досі присутні.
– А що ви плануєте здійснити у рамках італійського гранту?
– Роботи в рамках цього проєкту ще не були розпочаті. Наразі ми спостерігаємо за станом нашої будівлі (як вона руйнується після влучання), і вже виходячи з цього разом з відповідними органами будемо вирішувати, на що необхідно витратити ці кошти.
– Чи працює музей за таких умов?
– Так, протягом усього робочого тижня. Є цікаві проєкти, нові виставки. Приходьте, вам сподобається.
Що ж, чекатимемо 10-11 липня на підписання грантової угоди. І маємо надію, що під час цього заходу, після розповідей про міжнародний успіх одеських колекцій у Європі та титанічну працю під час війни українських музейних працівників, кількість учасників щорічної міжнародної конференції Ukraine Recovery Conference 2025 збільшиться, як і кількість допомоги. Мистецтво не має кордонів і національності – воно належить усьому людству.
Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” та Amediastiftelsen в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією партнерів.
Читайте також:
