Стрес через війну, втрати, погіршення здоров’я, втома. Все це тягнеться вже четвертий рік з початку повномасштабної російської агресії. Якими ми завершуємо цей рік, як підготуватися до наступного, як його зустрічати, чи варто собі щось обіцяти? На наші питання відповіла психолог, психотерапевт, спеціаліст із роботи з травматичним досвідом Віра Попова.
– Плавно підходимо до четвертого року повномасштабки. Як воєнний досвід відобразився на психіці українців?
– Ми продовжуємо жити в стані тривалого стресу, напруги. Це призводить до змін психіки, які можна вчасно не помітити: день за днем, і люди звикають. Стосовно війни люди напрацювали імунітет. Причина – в постійних обмеженнях. Наприклад, світло є в певні години доби; до магазину вийти вночі не можна. Тривалий стрес – це суттєве емоційне виснаження. Воно впливає на біохімію мозку, емоції, поведінку, соціальні зв’язки. Через дефіцит світла і тепла люди стали робити більші запаси.
Що відбувається з нами? Рівень гормону кортизолу зашкалює. Він відповідає за адаптацію до стресу. Коли кортизолу забагато, в нас не можуть бути в нормі дофамін і серотонін, які відповідають за щастя і задоволення. Звідси апатії, депресії, порушення сну. Ми живемо в травмі війни і травмі свідка. Після обстрілів ми бачимо фото з жертвами, а наша уява ще домальовує свої картини. І щоб радіти будь-чому в моменті, треба виконати велику роботу.
Знижуються і наші когнітивні функції: важко приймати рішення, концентруватися, опрацьовувати інформацію. Якщо ми глибоко дихаємо, то бігти ми не можемо. І навпаки: якщо ми дихаємо різко і швидко, то нам важко розслабитись. В таких умовах людина може відгороджуватись від негативу, таким чином уникаючи життя. Все нове може дратувати. Це все нормальні реакції.
– Але є і адаптація до блекаутів, обстрілів, тривог. Є розуміння, що війна надовго. Який період проживаємо зараз?
– Є регіони України, які обстрілюють більше. Жителі таких областей дуже виснажені, частіше хворіють. Невелика частка людей – пробивні. Енергія смерті підганяє їх до життя. Зараз з’являються нові бізнеси.
Є більш спокійні місця. Там жителі намагаються себе берегти. В них менша адаптація до обстрілів. Є люди, які виїхали. Ця категорія українців за межами країни пристосовується до нових обставин.
– Чи є якісь регіональні особливості воєнного досвіду у жителів Одещини?
– Одесу активно обстрілюють. Хвилями. Багато втрат і жертв. Руйнується місто. Я спілкуюсь з харків’янами, маріупольцями, і вони наголошують, що їхні міста в руїнах. Це дуже страшно. Адже культурна спадщина має велике значення для нашого метафоричного життя. Обстріл собору в центрі міста – як приклад. Для людей це святиня. Або обстріл готелю в одеському порту. Це символ міста. Символи значущі, які є опорою для жителів. Чим більше розрухи, тим більше страху.
– З якими запитами на терапію приходять до вас люди в цьому році?
– З різними запитами приходять. Консультую військових, українців за кордоном і тих, хто живе в Україні (Київ, Дніпро). Велика частина запитує, як жити далі. Спочатку розказують про роботу, покупку житла, стосунки, але все зводиться до переорієнтації свого життя. Це добре. Люди намагаються подолати кризу.
– Як найкраще завершити цей рік, щоб себе зберегти?
– Треба почати з того, що не варто тікати в цей «успішний успіх». Я маю на увазі, запитувати себе: «що ми встигли за цей рік»? А що ми мали встигнути такого за цей рік під час війни? Що могли, те і встигли. Психіка в умовах енергозбереження.
Тому раджу почати з простого: зробити чек-ап здоров’я (сходити до лікаря, психіатра, психолога, психотерапевта). Чи не почалась в мене випадково депресія через стрес? Чи не помираю я часом? Треба себе похвалити, що ви вижили. Адже кажуть: якщо серед кімнати висить гирлянда, а не ти, то рік пройшов добре.
Якщо говорити про розвантаження, то нам треба більше фізичних активностей. Бажано на свіжому повітрі. Треба смачно поїсти. Я не кажу наїстися жирних тістечок, а піти в гарний ресторан і насолодитися атмосферою. Можна піти до моря, зустріти світанок, послухати піаніста на Ланжероні. Ще можна зайнятися творчістю. Намалювати картину за номерами, поліпити з глини. За можливості спати вдень, не більше ніж півтори години – це один цикл сну. Також можна зіграти в настільну гру, сходити в кіно чи театр.
Похваліть себе: ви вижили, ви справлялись, як могли, у вас вийшло.
– Що б ви радили відпустити під кінець року?
– Ілюзії. Що все скоро закінчиться, що від нас нічого не залежить. Від нас залежить наше життя і те, що з ним відбувається. Близькість, любов до наших дорогих людей – це те, на що ми маємо вплив. Треба відпустити ілюзію про нашу всесильність. Варто прийняти, що ми прості люди і живемо своє просте звичайне життя, а воно прекрасне настільки, наскільки можливо. Я б радила ще відпустити високу вимогливість до себе.
– Як нам почати Новий рік?
– Зараз почалась тенденція на дбайливість і чуйність. Це гарна історія. Думаю, Новий рік варто почати з того, щоб отримати від нього масу приємностей. Зробити близьким подарунки, подзвонити їм, порадіти разом. Подивитися на свої сильні сторони і укріпляти їх. Подумати, що допомогло вам вижити в 2024 році, та сфокусуватися на цьому.
Нам би ставити перед собою задачі. Реальні. Не заробити триста п’ятсот мільйонів, ні. Нехай це буде ціль навчитися чомусь новому: як я можу подбати і підтримати себе. Нам треба пройти наступний рік. І нам знадобляться ресурси: наприклад, близькі люди, фахівці, нові способи. Можна слідкувати за своїм тиском. Чому ні?
За можливості варто зустріти Новий рік гарно. Краса нас підтримує. Обіймайте близьких людей, укріплюйте соціальні зв’язки з тим, хто є важливим для вас, особливо якщо ця людина віддає нам таку ж цінність, як і ми їй.
– Чи треба ставити собі якісь дедлайни, давати обіцянки (зайнятися спортом, прочитати книгу, знайти нову роботу)?
– Звичайно, треба. Дисципліна – це найвища форма любові до себе. Не плутати з деспотією. Дисципліна має бути гнучкою. Наприклад, ми йдемо займатися спортом. Але якщо в людини температура 40°, треба берегти себе.
Що стосується пошуків нової роботи або навичок. Звичайно, наша психіка чинитиме супротив. Тому тут краще працюватимуть дедлайни, їх можна ставити по-різному. Ми можемо бути собі найдобрішим другом. За виконання дедлайнів можуть відповідати так звані внутрішні батьки. Один може бути жорстким, інший м’якшим. Один не дає спуску, інший домовляється. «Давай ти сьогодні прочитаєш тридцять сторінок і побачиш, куди через рік це тебе приведе». Важливо бути до себе добрим.
Звісно, люди рівняються на успішних і найкращих. Інколи за цим стоять різні психологічні травми і розлади. І коли ми спостерігаємо за чужим успіхом в соцмережах, то не треба забувати про наші відмінності. У нас різні типажі, здібності, досвід. «Вони змогли, і я зможу» – так, але є особливості. Треба враховувати обставини, в яких кожний з нас проживає. А ми інколи цього не хочемо помічати і самі себе заганяємо. А потім вигорання, людина лежить в депресії і більше нічого не може.
– Коли потрібна консультація психолога?
– До психолога треба не всім. Консультація фахівця потрібна, якщо в людини є запит. Якщо людина відчула, що відбулись якісь зміни в її житті, і вона хоче на них впливати. «Так, як жив раніше, більше не можу. А по-новому не знаю як» – з таким запитом приходять. Якщо людина втрачає контроль над ситуацією і не може впоратися самотужки, варто заручитися підтримкою психолога.
Якщо людина відчуває знесилення, треба обстежити стан здоров’я. Грамотний психолог відправить здавати аналізи, але і з емоційною сферою варто розібратися.
Також до психолога приходять за змінами: «зараз непогано, але хочеться глибше, чи ширше, інакше».
Прийом лікарів-психіатрів здійснюється за попереднім записом телефоном або особисто в реєстратурі.
Також на сайті Одеської міської ради є адреси та телефони медзакладів Одеси, де можна безоплатно отримати психологічну допомогу.
Читайте також:
У сучасній медицині та повсякденному житті використовуються спеціальні засоби, які забезпечують ефективну зупинку кровотеч різної… Read More
З 1 січня 2025 року ліквідують медико-соціальні експерті комісії (МСЕК). В Одеській області попередньо визначили… Read More
Більшість українців цього року змушені будуть економити на традиційному наборі продуктів для новорічного столу. За… Read More
Невідомі розлили білу фарбу на плитковому покритті в Міському саду. Одеські комунальники доклали чимало зусиль,… Read More
Депутат Одеської міськради Анастасія Большедворова заявила, що до міських лікарень Одеси постачають продукти та їжу… Read More
Біля жвавої траси в Одеській області виявили 6-річного малюка в легкому одязі в морозну погоду.… Read More
