Тема культури та культурної спадщини стала особливо актуальною під час війни. З’явилось безліч заходів, пов’язаних із підтримкою та збереженням наших цінностей. Одним із прикладів цього є створення Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України, куди нещодавно увійшли деякі страви та обряди від Одещини.
Цікаво дізнатися, за якими критеріями відбирають нематеріальну спадщину, на що звертають увагу, як це відбувається. Про це та інше «Одеському життю» розповіла голова експертної ради з питань охорони нематеріальної культурної спадщини при Міністерстві культури та інформаційної політики (МКІП) Валентина Дем’ян.
Все про нематеріальну культурну спадщину
— Що таке Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України? Чому він такий важливий під час війни?
— Питання нематеріальної культурної спадщини (НКС) були актуальні завжди. Російська агресія в першу чергу спрямована на наші культурні цінності, на те, що нас об’єднує, на комплекс знань, умінь, традицій, спогадів. Втрата спадщини — це втрата нашої ідентичності, оскільки йдеться про втрату мови, світогляду, культурних просторів, історичної пам’яті. Саме тому увага до нематеріальної культурної спадщини зросла, і не тільки в Україні. Одним із важливих інструментів охорони нематеріальної спадщини є формування Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. Формування переліку відбувається на інклюзивній основі з підходом знизу вгору та принципах ЮНЕСКО: спільноти, які практикують той чи інший прояв нематеріальної культурної спадщини, культурні, громадські організації тощо подають до Міністерства культури пакет документів, які розглядає Експертна рада з питань нематеріальної культурної спадщини. Якщо сказати стисло, то головне, щоб ця спадщина була живою, передавалася з покоління до покоління, була актуальною в громаді. До Національного переліку не можуть бути включені елементи, які завдають шкоди життю і здоров’ю людини, спрямовані на розпалювання міжнаціональної та релігійної ворожнечі, є об’єктами авторського права або мають запатентовану назву.
— У чому сенс створення Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини?
— Україна веде Національний перелік починаючи з 2012 року. Принаймні саме тоді до Національного переліку були включені перші елементи, а вже наступного, 2013 року до Репрезентативного списку ЮНЕСКО нематеріальної культурної спадщини людства був включений перший елемент від України — «Петриківський розпис». Можна сказати, що сенсом ведення Національного переліку є охорона, підвищення рівня обізнаності та поваги до нематеріальної культурної спадщини. Спільноти, елементи яких включені до переліку, декларують у такий спосіб свої наміри та зусилля щодо охорони певного елемента.
Хранитель корінних народів України
— В Національний перелік входять тільки старовинні традиції, обряди, чи сучасна культура теж?
— Термін «нематеріальна культурна спадщина» в Конвенції ЮНЕСКО означає — ті звичаї, форми показу та вираження, знання та навички, а також пов’язані з ними інструменти, предмети, артефакти й культурні простори, які визнані спільнотами, групами й у деяких випадках окремим особами як частина їхньої культурної спадщини. Ця нематеріальна культурна спадщина, що передається від покоління до покоління, постійно відтворюється спільнотами та групами під впливом їхнього оточення. Тому нематеріальна спадщина і є сучасною, оскільки це жива культура, яка постійно розвивається, але має нерозривний зв’язок з минулим.
— Чи можуть звичайні люди пропонувати свої варіанти до національного переліку?
— Подавати елементи нематеріальної культурної спадщини до Національного переліку можуть спільноти, групи, громади та окремі особи, громадські організації, об’єднання, спілки незалежно від національності, переконань, географічного розташування. Якщо ми подивимося елементи у Національному переліку, побачимо, що до нього вже включені:
- «Традиція приготування ет аяклак» — караїмського пиріжка з м’ясом.
- «Практика та культурний контекст приготування «чіберек» та «янтик» — традиційних страв кримських татар.
- «Різдвяний обряд «Мошу» — обряд чоловічої коляди молдаван.
- «Міліна» — знання, навички та звичаї болгар.
Це все представляє культуру корінних народів України. До речі, останні два — з Одеської області.
Війна Мінкульту за нашу незалежність
— Як змінилася робота Міністерства культури під час війни?¬ Чи вдасться нам зберегти нематеріальну культурну спадщину тих районів України, в яких російська агресія зруйнувала майже все?
— Ви порушили дуже важливе питання. Свою відповідь розділю на дві частини. По-перше, Експертна рада намагається у своїй роботі уникнути зайвої бюрократії й почути голос громад. З цією метою ми проводимо семінари, консультації тощо. Щодо спадщини, яка перебуває на тимчасово окупованій території чи розділена на частини, то тут слід враховувати об’єктивну реальність та розуміти, що ми не можемо нехтувати безпекою людей. Однак проводяться дослідження про втрати. Тут мають працювати компетентні експерти, які можуть робити оцінку втрат: екологічних, культурних просторів, матеріальних артефактів. Багато носіїв-практиків тимчасово переїхали до інших регіонів і країн, і тут ми маємо розуміти, що такі дослідження мають бути дуже обережними, оскільки ми спілкуємося з людьми, які отримали негативний досвід. По-друге, Міністерством культури у 2022 році був створений сектор збереження та розвитку нематеріальної культурної спадщини, який є структурним підрозділом Департаменту культурної спадщини Міністерства, в ньому працюють молоді, активні та дуже вмотивовані люди. На сьогодні Міністерство проводить адвокатування Нематеріальної культурної спадщини як на національному, так і на міжнародному рівні. Наприклад, цього року до списків ЮНЕСКО було подано три номінації, а саме:
Міжнародна номінація, підготовлена спільно з Естонією, — «Українська писанка: традиція і мистецтво».
Практика з охорони кобзарсько-лірницької традиції.
Технологія вишивки «білим по білому» міста Решетилівка Полтавської області.
Символічно, що в часи війни Україна вперше за останні 15 років подає три номінації.
Здійснено за підтримки Асоціації «Незалежні регіональні видавці України» в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією партнерів
Читайте також:
