Дев’ять днів минуло з того дня, як у селі Гроза Харківської області внаслідок ракетного удару рашистів по кафе, де проходив поминальний обід, загинуло п’ятдесят дев’ять українців. Пенсіонери та ветерани ГО «Золота середина» зібрались сьогодні, аби пом’янути загиблих…
Біль — один на всіх
Поминки за загиблими на поминках… Боже, та чи може таке бути?! Війна вже показала: може!..
Літні люди у чорному — члени ГО «Золота середина» — вирішили зробити цей поминальний обід, аби показати: українці єдині у співчутті. Бо ж біль — один на всіх…
Валентина Туз, голова ГО «Золота середина».
Так, наша організація вирішила зробити саме так… Дев’ятий день… Зварили борщ, напекли пиріжків, аби пом’янути загиблих українців на тому «смертельному» поминальному обіді. Я — історик, а подібне зло, навіть під час воєн, не можу згадати. Ми — єдині. Цим поминальним обідом хотілося б це виразити, бо ж біда одна на всіх… Ми сьогодні пом’янемо і загиблих у селі Гроза людей, і наших синів та онуків, яких забрала ця війна. А ще хочемо показати агресору, що ми не боїмось. Так, життя в нас тепер таке, що ніхто не знає, куди й коли може «прилетіти». Але ж ми, літні українці, хочемо показати і нашу єдність, і безстрашність, і незламність, —
каже мені голова ГО «Золота середина» Валентина Андріївна Туз.
В її очах блищать сльози, я теж ледь стримуюсь.
Глибока печаль і світ надії
Гарячий борщ вже готовий, столи накриті. Кукла-мотанка — берегиня ГО «Золота середина» — теж сьогодні у чорному.
Композицію, присвячену трагічній події, розпочинає Надія Шевченко… Вона заходить зі свічкою, читає вірші та співає. Все сповнене і глибокою печаллю, і світом надії на Перемогу. До речі, Надія сама написала вірші до цієї композиції…
Надія Шевченко
До членів ГО «Золота середина» приєднався гітарист і співак Стас Подлипський. Він виконав кілька пісень, сповнених все тим же болем — одним на всіх.
Стас Подлипський, гітарист і співак.
Прислухалась, думала: от він, зв’язок поколінь. Молода людина співає для літніх людей про те, що переживають сьогодні всі — від малечі до стареньких. Це як один спів на всіх, як єдина молитва і сподівання на скорішу нашу Перемогу.
І важко вже тут було стримати сльози всім присутнім…
…Усі встають і читають «Отче наш», трохи схиливши голови… Потім розпочинається обід…
Дев’ятий день… Валентина Андріївна впевнена, що всі члени ГО «Золота середина» зберуться й на сороковини.
А ще в пам’ять усіх загиблих у цій війні вони збираються висадити алею кущів червоної калини у парку Перемоги…
Фото Марії Котової
