Незважаючи на вельми теплу пізню осінь, потрібно готувати рослини до майбутньої зими, зняти ловчі пояси на деревах, правильно розподілити плоди в сховищі, щоб вони не впливали один на одного своїм… запахом. А ще за плодами можна дізнатися, яких елементів живлення не вистачає дереву.
Виноградник: чому лоза «вузлувата»
Скоро настане пора заготівлі лози для щеплення або вирощування кореневласних саджанців. Якщо у лози вузол на вузлі, то від таких пагонів краще відмовитися.
Зміна нормальної форми пагонів називається коротковузликом і є характерною ознакою вірусних хвороб. Характеризується не тільки помітним зменшенням довжини міжвузлів, кривизною лози, а й зменшенням їхньої товщини, розмірів листкової пластинки, загальним ослабленням виноградного куща. На багатьох сортах захворювання призводить до дрібнолистості та зміни форми листка: він стає дуже розсіченим або, навпаки, округлим. Коротковузлість спостерігається також у разі захворювань виноградної рослини, спричинених бактеріями та грибами.
Оптимальна відстань між вічками має бути 10-12 сантиметрів. Лози, які будуть використовуватися для подальшого розмноження, краще брати з середини куща — вони мають бути максимально прямими, без вигнутих форм, товщиною 6-12 міліметрів. Найкраще зберігається лоза завдовжки 120-140 сантиметрів, яку потім нарізають для вкорінення на чубуки завдовжки 40-45 сантиметрів (не більш як шість вічок).
Готуємося до зими: не забудьте зняти пояси
Наприкінці осені — на початку зими завжди радять зняти з гілок муміфіковані плоди та скручене, не опале листя, де ховаються на зимівлю шкідники та їхні личинки. Але чомусь забувають про ловчі пояси.
Річ у тім, що до зими ловчі пояси найчастіше стають місцем, де відкладають личинки і яйця багато шкідників саду (плодожерка, листокрутка, довгоносики, міль). Такий притулок для ворогів садових культур не варто залишати на стовбурі зимувати, пояс все одно вже не виконуватиме свою функцію. Його треба обережно зняти, щоб не розгубити мешканців, і кинути в багаття. Під старою корою також ховаються на зиму різні личинки, тож кору слід почистити жорсткою щіткою.
Діагностика: плоди повідають про недоліки догляду
Щоб визначити, які моменти в догляді за яблунями були упущені, іноді буває достатньо поглянути на плоди.
Якщо на розрізі двох половинок яблука виявили прозорі водянисті ділянки, має місце склоподібність плодів. Значить, деревам бракує кальцію. За дефіциту цього елемента стінки клітин виснажуються, пошкоджуються і позбавляються соку. Такі яблука безпечні, але їх краще одразу пустити на переробку або з’їсти в першу чергу.
Зробіть аналіз ґрунту, можливо, він закислений. Восени під час перекопування внесіть у пристовбурні кола доломітове борошно (100-150 грамів на квадратний метр). За місяць до збору наступного врожаю обробіть дерева розчином хлористого кальцію (100 грамів на 10 літрів води), а через два тижні процедуру повторіть.
У процесі зберігання яблука нерідко набувають шоколадної «засмаги». Можливо, ділянка саду, де ростуть плодові дерева, занадто затінена, волога і перенасичена азотом. Допомагають побурінню шкірки й перепади температури під час зберігання.
Наступного сезону скоротіть полив, відрегулюйте підживлення і за можливості усуньте затінення, а в сховищі забезпечте постійну температуру.
Жорсткі кірки на шкірці здуваються і деформуються — це ознака опробковування плодів. Рослині не вистачає бору. Якщо нічого не зробити, з часом верхівка яблуні почне відмирати.
Навесні під час розпускання листя, обприскайте дерева розчином борної кислоти (2-3 грами на 10 літрів води), через тиждень процедуру повторіть. За сильного борного голодування додайте кореневе підживлення: розчиніть 2 грами речовини в гарячій воді, доведіть водою кімнатної температури до 10 літрів і полийте дерева, але обов’язково вологим ґрунтом (!), інакше борна кислота спалить коріння.
Захист рослин: без застосування отрутохімікатів
За постійної профілактики (не рідше ніж один раз на 7-10 днів) проти багатьох хвороб і шкідників можна впоратися без застосування «забійних» отрутохімікатів. Безсумнівною перевагою народних і біопрепаратів є їхня відносна безпека, оскільки плоди можна вживати в їжу вже на другий день.
Ефективним засобом для захисту виноградника від оїдіуму є настій сінної потерті, яким заповнюють відро, заливають водою і настоюють протягом 7-10 днів, потім проціджують. Для більшої ефективності такого настою в нього перед обробкою винограду додають молочну сироватку в обсязі 0,5 літра на 10 літрів води.
Комора: сусіди по полиці
Чому одні овочі добре зберігаються на одній полиці сховища, а інші швидко псуються? На практиці справа не тільки в оптимальній температурі зберігання.
Основна проблема спільного зберігання — запахи, які виділяють різні овочі або фрукти, і газ етилен, що прискорює дозрівання і старіння овочів. Найбільше етилену виділяють яблука, груші, перець і томати. Саме ці овочі та фрукти потрібно зберігати в окремому приміщенні або хоча б подалі від інших. Також бажано зберігати окремо найбільш «ароматні» — цибулю і часник. Решта овочів один одному не завадять, головне, не укладати їх надто щільно або розділяти картоном (сухою соломою).
Оптимальні температури і терміни зберігання овочів:
- цибуля-порей — +1°C (до 2 тижнів);
- томати — +2°C (3-6 тижнів);
- картопля — +2…+3°C (4-6 місяців);
- гарбуз — +2…+5°C (4-6 місяців);
- буряк — +4…+5°C (1,5-2 місяці);
- огірки — +5…+10°C (2-3 тижні);
- гіркий перець — +10…+12°C (до місяця);
- квасоля — +10…+15°C (12 місяців);
- болгарський перець +13…+20°C (до місяця);
- кабачки і патисони — +18…+20°C (3-3,5 місяця);
- цибуля — +18…+24°C (3-4 місяці);
- часник — +18…+24°C (6-9 місяців).
Комора: як уповільнити поширення гнилі
З кожним роком доводиться переконуватися у справедливості приказки: «Не той урожай, що в полі, а той, що в коморі». А теплі зими ще більше ускладнюють умови зберігання.
Головний ворог картоплі — грибки та бактерії. Для того щоб уповільнити поширення гнилі, пересипайте бульби сухими гілочками полину.
Відносна вологість повітря в місці, де зберігаються овочі, має бути не нижчою за 85 відсотків. Щоб захистити картоплю від цвілі, на дно короба можна укласти свіже, злегка підсушене листя горобини.
На дно сухих стерилізованих банок киньте кілька щіпок гірчичного порошку. Не здавлюючи, покладіть немиті помідори в банки і закрийте пластиковою кришкою. Поставте в холод.
Коренеплоди селери та петрушки перед закладкою на зберігання вмочіть у розведену до стану рідкої сметани глину. Дайте їй підсохнути. Укладіть у ящики і рясно пересипте піском.
Поради садівникам
Не додавайте в глибоку посадкову яму свіжий гній (тільки перепрілий), оскільки він виділяє шкідливі речовини (аміак, сірководень) і фактичної користі не приносить.
Надлишок мінеральних добрив у посадкових ямах пригнічує корисні ґрунтові мікроорганізми, зокрема дощових черв’яків.
Є низка досліджень, які показують, що при внесенні гною в ґрунт без глибокого перекопування, його родючість підвищується в 3-4 рази. При цьому все ж рекомендується внесений гній або мінеральні добрива пролити різними біопрепаратами, що містять корисні мікроорганізми, і потім замульчувати. Як правило, від моменту внесення до повного надходження і взяття всіх компонентів рослинами з гною, проходить у середньому 3-4 роки.
Купуючи саджанці плодових культур на карликових підщепах, врахуйте, що вирощувати їх без підв’язки до опор не можна (особливо перші роки), тому що основна маса залягання коренів знаходиться на глибині близько 60 сантиметрів. Це приблизно як у капусти. До того ж дерева-карлики дуже чутливі до посухи, тому їх краще вирощувати на крапельному поливі. Також для карликів важливе нормування зав’язі. І найсумніше: такі дерева недовговічні й вегетують до 20 років.
Добре забуте старе: спосіб оживляти живці
Під час пересилання живців плодових дерев здалеку часто трапляється настільки сильне їх всихання, що вони є непридатними для щеплення.
Для пожвавлення знизу всохлих живців роблять нові зрізи, живці ставлять у вертикальному положенні в посуд з малою кількістю води, настільки малою, щоб її вистачило лише вмістити кінці живців. Потім посуд із живцями ставлять у прохолодному приміщенні (підвалі, погребі). За такого способу через 5-8 днів живці оживають: бруньки на них набухають і набувають свіжого вигляду, і живці придатні для щеплення. Можна оживляти живці, закопуючи їх у вертикальному положенні до половини в сирий і чистий пісок.
Квітник: як цибулинні стежать за погодою
Рослини не тільки передбачають погоду для людей, вони за нею спостерігають для себе.
Не переживайте, якщо в листопаді з’являються кінчики листочків цибулинних, що зимують у відкритому ґрунті. Для них це нормально. Таким чином вони «стежать» за довготою дня і зовнішньою температурою, щоб визначити час для весняного старту.
Млявими цибулини гладіолусів можуть бути, тільки якщо стебло давно засохло і вони довго пролежали в сухій землі. Такі цибулини погано сходять і дають слабо розвинену квітку.
Взимку контейнерній хризантемі потрібно забезпечити прохолодний спокій. Обрізати повністю під корінь і поставити горщик під ванну: там завжди темно і волого. Зрідка поливати, щоб не пересушити субстрат. У лютому можна переставити горщик на підвіконня. Незабаром хризантема порадує новими паростками і цвітінням.
Не варто відокремлювати дітки гіацинта від материнської цибулини. Краще посадити їх разом, тому що будь-яка дитинка має пройти певний етап розвитку і досягти оптимальних розмірів. З материнською цибулиною це буде простіше, до того ж важко зберегти дрібні цибулинки в домашніх умовах. А наступного року вона підросте і сама відокремиться.
Крім рябчиків під кутом приблизно в 45 градусів саджають анемони ніжні і корончасті, у яких незрозуміло де верх, а де низ цибулини. Паростки самі безпомилково визначають, де верх, а де низ.
Тюльпани цвістимуть у тіні, якщо посадити великі здорові цибулини у відповідний для них ґрунт. Але залишати їх там рости постійно не можна — через деякий час цибулини подрібняться, і тюльпани перестануть цвісти.
