Осінь не тільки час збору врожаю, а й чудова пора для внесення добрив заради гарної перезимівлі рослин і швидкого весняного старту. Гарній зимівлі всіх рослин сприяє вологозарядний полив після повного листопаду і навіть побілка стовбурів плодових дерев.
Що посадити та посіяти у листопаді
Сприятливі дні для посадки та посіву в листопаді:
- абрикос, айва, груша, вишня, персик, горобина, слива, алича, яблуня – 25, 26;
- волоський горіх – 1, 25-28;
- ожина, ежемалина, аґрус, малина, смородина, йошта, братки, крес-салат – 21;
- мелена, калина, інжир, обліпиха, фінік – 2, 3, 25, 26, 30;
- ліщина — 25-27;
- черешня — 5, 25, 26;
- гіацинт, квіти з цибулин, морква, пастернак та петрушка на корінь, селера, буряк — 2, 3, 30;
- хризантема — 6-8;
- пір’яний бант — 15-17, 23, 24;
- часник – 23, 24;
- шпинат, укроп, фенхель — 17;
- щавель – 17, 21, 25, 26.
Заборонені дні:
- 12-14 листопада, 18-20 листопада для квітів та овочевих культур;
- 13-15 листопада для плодових дерев та ягідних чагарників.
Агротехнічні заходи на листопад:
- оранка, культивація, підгортання, розпушування – 1, 5-8, 28;
- закладка компосту – будь-які дні, крім заборонених;
- обрізка гілок та пагонів – 1-8;
- обприскування, знищення шкідників – 6-8;
- полив (незалежно від фази Місяця) – 2, 3, 12, 13, 21, 30;
- щеплення — 17, 21;
- прополка — 6-8;
- внесення мінеральних добрив – 17, 21, 25, 26;
- внесення органічних добрив – 2, 3, 30.
Найбільш сприятливі дати відносяться не тільки до відкритого ґрунту, а й до парників, теплиць, кімнатних рослин. Пересадка рослин, як і посадка, категорично протипоказана в молодик, сонячні та місячні затемнення. Ці роботи небажані під Місяцем у Овні, Леві, Діві та Стрільці.
Виноробство: замочити та відпарити дубові бочки
Перед заповненням дубових бочок молодим вином їх необхідно замочити та відпарити.
Варіантів багато, і один із способів – випарювання винних бочок за допомогою відвару горіхового листя. Зробити це дуже просто. Наповнити цебро горіховим листям, покласти вантаж, щоб вони не спливали, налити води і прокип’ятити 10-15 хвилин під кришкою.
Попередньо діжку необхідно вимочити, а потім залити в неї гарячий відвар горіхового листя і обкатувати на боці протягом півгодини.
Як напоїти ґрунт: вологозарядковий полив
Нинішня літньо-осіння посуха призвела до того, що ґрунт на глибині 0,7 метра і глибше абсолютно сухий. Навіть якщо пройдуть сильні опади, верхня волога навряд чи з’єднається з нижньою ґрунтовою вологою.
Вихід один — провести вологозарядковий полив у кількості «скільки не шкода», щоб наповнити вологою хоча б коренеживаний шар ґрунту. Сигналом до початку передзимового поливу служить повне опадання листя, але в ідеалі зрошення краще змістити до морозів.
Для дерев ґрунт має промокнути на глибину не менше 80 сантиметрів і навіть глибше, для ягідних чагарників – 50-60 сантиметрів.
На практиці під дерево, що плодоносить, потрібно вилити 40-60 літрів на квадратний метр приствольного кола, площа якого приблизно дорівнює проекції крони, а не скромна кільцева канавка навколо штамба. Зовнішню канавку під дорослими деревами роблять по периметру крони, внутрішню діаметром 1,5-2 метри навколо ствола, щоб він не намокав. Для ягідників норма – 20-40 літрів, для дорослого виноградного куща потрібно дати як мінімум 200-300 літрів води.
Під час поливу можна вносити фосфорно-калійні добрива із розрахунку столова ложка на квадратний метр приствольного кола. Після закінчення приствольное коло накривають сухою землею і за необхідності мульчують.
Захист рослин без застосування отрутохімікатів
При постійній профілактиці (не рідше одного разу на 7-10 днів) проти багатьох хвороб та шкідників є управа без застосування «забійних» отрутохімікатів. Безперечною перевагою народних і біопрепаратів є їх відносна безпека, тому що плоди можна вживати вже на другий день.
Якщо настій валеріани людини заспокоює, то овочі реагують навпаки: відзначається бурхливе цвітіння і гарне зав’язування плодів.
Для цього свіжі квітки валеріани слід пропустити через м’ясорубку, потім віджати сік через кілька шарів марлі. Сік злити у вимитий аптечний флакон і зберігати в холодильнику.
Для обприскування на 10 літрів води беруть лише 10 крапель соку і ретельно перемішують. Достатньо 2-3 поверхневих обприскування (листя повністю змочувати не потрібно) до цвітіння овочів, і результат не забариться.
На таке «заспокійливе» підживлення чудово реагують томати, цвітна капуста, полуниця. Найкраще на валеріановий розчин відгукуються квіти, у тому числі кімнатні.
Чим удобрити дерева восени
Азот вважається весняно-літнім добривом, але з деяких правил завжди є винятки.
Саме пізно восени, після опадіння листя, можна провести підживлення яблуні, груші, айви, вишні, сливи та аличі… сечовиною, що є джерелом азоту.
Справа в тому, що коли листя на плодових деревах опало, воно як мінімум до середини грудня (на півдні України) перебуватиме в стані фізіологічного спокою. Навіть якщо зараз гілку зрізати та поставити у воду, нирки на ній не розпустяться. Тому помірне осіннє підживлення азотом після листопада дуже сприятливе для кореневої системи, зростання якої не припиняється навіть взимку.
Так що кілька жменей сечовини, рівномірно розкиданих під проекцією крони, підуть дереву лише на користь. Осіннє помірне підживлення азотом допоможе зняти циклічність плодоношення, яка часто спостерігається у яблунь, і допоможе як слід формуватися врожаю щороку. В осінньо-зимовий період сечовина добре затримується у ґрунті і не вимивається.
Однак не варто так підгодовувати смородину, суницю, жимолість. У цих ягідників період фізіологічного спокою дуже короткий, особливо у смородини, вони вимушено перебувають у спокої через несприятливі погодні умови.
На замітку: коріння кизилу не замочувати
Кизил любить карбонатні ґрунти з рН понад 7,0, тобто лужні. Кислі ж ґрунти обов’язково потрібно вапнувати, додаючи гашене вапно.
Досить багато садівників відмовилися вирощувати кизил, оскільки саджанець «сидить» дуже довго після посадки, не подаючи найменших ознак зростання пагонів протягом кількох років. Про врожай і поготів говорити не доводиться.
Вся справа в тому, що ця культура потребує наявності в кореневому шарі своєї специфічної мікрофлори. Тому поміщати коріння у воду перед посадкою не треба. Адже в цьому випадку змиється ґрунт, і саджанець довше і гірше приживатиметься. Якщо є можливість купівлі саджанця в розпліднику, дуже буде непогано «прихопити» пару відер землі з посадкової ями. А якщо пощастить, то купуйте саджанці із закритою кореневою системою у контейнерах.
Кизил – перехреснозапильна культура: за відсутності в межах видимості інших її представників необхідно розміщувати поряд не менше двох екземплярів різних сортів, щоб гарантовано отримувати врожай.
Петрушка: зрізання листя з осені до весни
Листова зелень петрушки добре зимує у відкритому ґрунті та зберігає при цьому листя. Справа в тому, що петрушка здатна рости при 2-3 градусах тепла і зберігати життєздатність до 10 градусів морозу.
Найхолоднішою є листова петрушка, тому її найбільш зручно і вигідно використовувати для отримання зелені в сезон та міжсезоння. Восени грядку з петрушкою присипають біогумусом чи компостом. Окрім комфортної зимівлі прикореневої частини рослини отримають додаткове харчування. Також необхідно зрізати надземну частину, що огрубіла, щоб стимулювати зростання нових пагонів. Після цього грядку рясно поливають, в ідеалі за допомогою крапельного поливу. Коренева система активно розвивається до морозів, тому вологозарядковий полив сприяє хорошій зимівлі.
При настанні стабільних та інтенсивних заморозків петрушку вкривають спанбондом, не зайвими будуть дуги або каркас із невисоких пластикових ящиків. Крім комфортних умов для зимівлі спанбонд полегшує зрізання підмерзлої зелені, особливо під сніговим покривом.
А ще можна провести підзимовий посів петрушки до середини листопада, адже насіння сходить за температури +2-3 градуси, і молода петрушка спокійно вирушить на зимівлю. А навесні це буде рання зелень на вашому столі.
Плодоношення: навіщо в стволи забивають цвяхи
Кожне плодове дерево має свій термін вступу в період плодоношення, який можна прискорити. Наприклад, за допомогою забитих у ствол іржавих цвяхів.
На практиці вся справа не у впливі заліза, а у стресі, який відчуває дерево. Подібні травми дерево сприймає як сигнал, що загрожує серйозна небезпека. Отже, треба встигнути дати потомство, щоб розмножитися. Від такої процедури, що травмує, більше шкоди. Те саме можна сказати і про забивання колів у просвердлені в стовбурі отвори.
Є в садівництві такий прийом, яким користуються професіонали, — кербування, коли біля дерева частково підрізають кору на стовбурі або скелетних гілках у вигляді смужки шириною один сантиметр, щоб обмежити відтік пластичних речовин від гілок до коренів та стимулювати закладку нових квіткових бруньок, внаслідок чого рослина починає активніше плодоносити.
Ефективно прискорити вступ у плодоношення краще за допомогою грамотної обрізки з формуванням, а також вибору саджанців на клоновому (карликовому, напівкарликовому) підщепі.
Сад: захист від сонячних опіків та морозобоїн
Суха та сонячна погода – найкращий час для осіннього побілки штамбів та скелетних гілок дерев. Бажано щоб протягом 2-3 днів після фарбування не було дощу.
Як ми вже розповідали неодноразово, білити потрібно не навесні для краси, а восени, оскільки найсерйозніші травми (сонячні опіки та морозобоїни) рослини отримують у лютому-березні, коли кора сильно нагрівається на сонці. Вночі температура різко знижується, і кора на дереві стискається набагато швидше, ніж розширювалася вдень.
Яку фарбу вибрати? Оскільки фарби на основі крейди швидко змиваються, переважно використовувати фарби на основі акрилових емульсій. При фарбуванні обов’язково потрібно очистити стовбури дерев від відмерлої кори, моху, лишайників і різних «квартирантів». Після цього витрата фарби зменшиться у рази.
Фарбувати потрібно не все дерево «куди дістану», а тільки штамб і основи скелетних гілок, ретельно промазуючи розвилки — найслабше місце всіх дерев. Осінньому побілку підлягають також і молоді дерева: ніякі сочевиці для дихання на молодій корі не заб’ються, а до весни побілка покриється дрібними тріщинами.
Садообіг: чим замінити зникле дерево
Незалежно від причин загибелі плодових дерев їх необхідно замінювати новими. Якщо овочівництві існує поняття сівозміни, то садівництві це називається садообігом.
В ідеалі сад по саду садять через 3-4 роки, тому що в ґрунті накопичуються кореневі виділення, які пригнічують розвиток нових дерев. На скромних шестисоткових ділянках ця рекомендація практично нездійсненна. Однак варто відзначити, що ґрунтовтома не впливає на розвиток саджанців іншої породи на іншій підщепі. Тому після розкорчування на місці яблуні можна відразу посадити грушу, вишню, сливу і таке інше. Але на практиці краще садити на місці кісточкових культур насіння дерева і навпаки.
Не слід міняти місцями кісточкові культури, що мають часто однакову підщепу: вишню та черешню; сливу, аличу та абрикос.
Якщо ж після розкорчування необхідно посадити дерево тієї ж породи, то можна просто замінити ґрунт у посадковій ямі. Викопайте яму діаметром 1 метр і глибиною 0,8 метра і засипте її ґрунтом з городу.
Аналогічний прийом часто використовують виноградарі: поки коріння доросте до «старого» ґрунту, якраз мине кілька років.
