Андрій Пелін, селище Бессарабське, Бессарабська громада:
– Звичайно, святкуємо. Я обов’язково вітаю маму, дружину, невістку, колег. Рідним, крім квітів, дарую і подарунки, і не символічні, а такі, як на день народження. Колегам – квіти. Цього року порахував, що мені треба буде придбати десь 20 букетів. До 8 Березня, можливо, ще когось згадаю, то додам до списку.
Іван Драндарь, селище Бессарабське, Бессарабська громада:
– Цього року я вітав жінок ще з Днем української жінки 25 лютого – більше словами та листівками в соцмережах. Однак мої бабуся і теща звикли святкувати 8 Березня, отже для моєї родини це основне жіноче свято, на яке у мене йде половина зарплати. Дарую квіти, шоколад, цукерки в коробках – треба ж нашим жінкам життя підсолодити, зараз воно дуже непросте. Першими вітаю моїх рідних – дружину, бабусю, тещу, а потім колег по роботі, жінок, яких поважаю, з якими товаришую.
Павло Якимов, село Лісне, Буджацька громада:
– В нашій сім’ї Міжнародний жіночий день – улюблене свято. Разом з моїм п’ятирічним сином ми почали готуватися до нього заздалегідь. У нас є сімейне хобі – ми вирощуємо квіти. До свята ми з малим висадили тюльпани та фіалки. Син їх доглядає, поливає і дуже переживає, що до свята вони не розпустяться. Крім квітів, мої любимі дівчата – мама, дружина, дві донечки – ще отримають великий торт і подарунки. Взагалі квіти я дарую дружині щомісяця, хоча ми одружені вже 11 років. Я підрахував, що нам із сином потрібно підготувати 16 букетів – рідним, колегам по роботі, жінкам моїх друзів. На роботі також влаштуємо невеличкий корпоратив для жінок, не будемо порушувати традиції. Зараз так мало в нашому житті чогось світлого, приємного, що відпочинок не завадить.
Андрій Танасов, селище Бессарабське, Бессарабська громада:
– Особисто я добре сприймаю нове свято – День української жінки. У нас мають бути свої українські свята, але потрібен час щоб до них звикнути. Тому ми святкуємо по-старому – 8 Березня. Я не дуже люблю дарувати квіти, віддаю перевагу подарункам, які принесуть моїм рідним жінкам радість і користь. Також цього дня буду разом із чоловічою половиною нашого колективу вітати колег по роботі. А ще доведеться кілька годин просидіти в телефоні, щоб привітати родичок, подруг, добрих знайомих.
Федір Мунтян, село Надрічне, Буджацька громада:
– Люблю Міжнародний жіночий день та із задоволенням святкую його, хоча доводиться крутитися цього дня як білка в колесі. Враховуючи, що я староста Надрічненського старостату, жінок, яких треба привітати, в мене багато. По-перше, вітаю їх через місцеву газету і соцмережі. Святковим ранком вітаю маму, дружину, двох сестер – дарую квіти. Потім на роботі колег. Ще вітаю дівчат з танцювальних колективів Іванчанського клубу та Надрічненського Будинку культури. Потім треба привітати всіх знайомих по телефону, добре, що хоч є вайбер. Головне – нікого не забути, щоб не образити. Але, гадаю, із цим завданням впораюсь. Адже наші жінки заслуговують, щоб цього дня чоловіки крутилися навколо них.
Петро Дев’ятов, селище Соборне, Бессарабська громада:
– Доки холостий, 8 Березня дарую квіти тільки мамі і сестрі. Усіх інших дівчат, жінок, колег по роботі вітаю гарними словами, компліментами та добрими побажаннями. Взагалі це чудове весняне свято і я з задоволенням святкую його разом з усіма.
Іван Моголюк, село Височанське, Буджацька громада:
– У моєму житті чотири любимі жінки – мама, дружина і дві красуні-донечки. Вони обожнюють 8 Березня, і мені нічого не залишається, як підкорятися. Заздалегідь вивідую, які вони хочуть подарунки, і стараюся виконати їхні забаганки. Квіти – це обов’язковий атрибут, плюс подарунки. Так що половина моєї зарплати піде на жіноче свято. Звичайно, вітаю колег по роботі, як керівник комунального підприємства разом із хлопцями накриваємо для них святковий стіл, даруємо квіти. Цього дня вітаю всіх жінок, яких зустрічаю на вулиці, на роботі – де завгодно. Це ж так приємно – говорити добрі слова нашим чудовим жінкам і бачити їхні радісні посмішки.
