14 червня святкують Всесвітній день донора крові. З початком повномасштабного вторгнення росії в Україні потреба в донорах збільшилася в рази. Як стати донором крові в Одесі та хто і як зараз здає кров для поранених бійців, «Одеське життя» спитало у міській клінічній лікарні №11.
Донорів побільшало
Збором донорської крові в 11 МКЛ Одеси займається Відділення трансфузіології. Тут стоїть сучасне обладнання, яке дає змогу розділити кров на необхідні компоненти та забезпечити ними не лише лікарню, а й інші медичні заклади Одеської області. У холі відділення сидить кілька відвідувачів, які чекають на висновок лікаря з приводу протипоказань до донації. Без діагностики та дозволу лікарні здати кров на донорство не вийде.
«У вас все добре, проходьте», – відповідають жінці років 45-ти. А ось іншій молодій дівчині приходить негативна відповідь: «У вас низький гемоглобін, радимо звернутися до сімейного лікаря».
Після 24 лютого потреба в донорській крові зросла: до тяжко хворих пацієнтів і жертв нещасних випадків додалися поранені внаслідок військової агресії росії. Але завдяки небайдужим одеситам, браку донорської крові зараз немає.
«За останній час кількість наших донорів збільшилася. Це дуже добре як для нас, так і для всіх громадян України. Кожна крапля крові необхідна нашим хворим та воїнам ЗСУ. Якщо донор приходить до нас уперше, то потім обов’язково повертається», – зазначає заступник меддиректора з хірургічної допомоги Дмитро Сидоренко.
Дмитро Сидоренко
Слова медичного працівника підтверджують самі донори.
«Після 24 лютого сюди багато хто почав приходити. Зараз це важливо для нашої перемоги: поранені бійці потребують крові, тому люди масово йдуть та здають її. Але я й раніше сюди приходив. Здаю кров кожні два місяці. Це корисно і для мого здоров’я», – пояснює донор Дмитро.
Кількість донорів, як і зібраної крові, лікарі не розголошують з метою військової безпеки. Але неозброєним оком видно – людей у відділенні чимало. Сюди приходять чоловіки та жінки різного віку. А деякі наважуються стати донорами, навіть незважаючи на побоювання здавати кров.
«Я вирішив, що якщо я не можу воювати, потрібно зробити щось корисне для фронту. Я здавав кров уперше і це було страшнувато, тому що я дуже боюся голок. Але все пройшло легко: я просто лежав і хитав еспандер. Зараз я почуваюся добре і швидше за все здаватиму кров і далі», – ділиться враженнями донор Георгій.
Донор Георгій
Як і навіщо збирають донорську кров?
Донори проводять у Відділенні трансфузіології близько 40 хвилин. Перед забором крові їх реєструють (для цього необхідно мати при собі паспорт) та проводять співбесіду. Лікар розпитує донора про захворювання, міряє тиск і температуру, перевіряє на відсутність анемії. Після цього людина проходить в операційну залу, де протягом 10 хвилин близько 400 мл її крові перекачують в ємність для зберігання – гемакон.
Далі у спеціальній центрифузі кров поділяють на компоненти – плазму та еритроцитарну масу. Однак для переливання все це використовують далеко не одразу. Спочатку компоненти крові проходять карантин, щоб лікарі переконалися у відсутності вірусів гепатитів В і С, сифілісу та ВІЛ-інфекції. Після цього еритроцитарну масу відразу беруть у роботу, оскільки термін її зберігання становить лише 45 днів. А ось плазма зберігається при температурі -40 протягом 3 років і на карантині проводить 6 місяців.
«6 місяців – це свого роду інкубаційний період для вірусних гепатитів В і С, ВІЛ та сифілісу. Людина може бути інфікована, але вірус буде в крові в недостатній концентрації, щоб його виявити відразу. Тому ми спостерігаємо за плазмою ці пів року, доки триває серонегативний період, щоб упевнитись у придатності донорської плазми для переливання», – пояснює в.о. завідувача Відділення трансфузіології Вікторія Бойко.
Вікторія Бойко
Еритроцитарна маса допомагає при низькому гемоглобіні або дефіциті заліза, а донорська плазма покращує згортання крові й тому використовується при гострих кровотечах.
Зараз донорська кров рятує життя великої кількості поранених бійців ЗСУ, але її також часто переливають і при тяжких хронічних захворюваннях: наприклад, при онкології, коли у пацієнта спостерігається зниження гемоглобіну.
У важких випадках гемакону крові від одного донора пацієнту може не вистачити, тому важливо, щоб донорів було якомога більше.
Як відбувається підготовка до здачі крові?
Без знання того, як підготуватися до здачі крові, ви ризикуєте провалити похід у Відділення трансфузіології. Існують певні умови донорства крові, які необхідно дотриматись для того, щоб зданий вами біологічний матеріал прийняли в роботу. Ігнорувати ці правила не можна.
Напередодні здачі крові у донора має бути легка вечеря, а потім з ранку – легкий вуглеводний сніданок – найкраще підійде вівсянка чи гречка на воді, хліб з варенням, вівсяне печиво. У цей день донору не дозволяється снідати бананами, авокадо, яйцями, молочними та кисломолочними продуктами, жирною та гострою їжею – все це негативно вплине на якість плазми. Донору також необхідно дотримуватися водного балансу і випити перед здаванням крові пару склянок рідини, крім алкоголю, звичайно. Кинути палити донору доведеться на кілька годин до процедури та на годину після.
Хто може стати донором крові?
Можливо, у вас виникне питання про те, до якого віку можна бути донором крові. Прийти на донацію можуть громадяни України віком від 18 до 60 років, хоча іноді Відділення трансфузіології приймає одеситів і старше – все залежить від стану їхнього здоров’я.
«Коли донору 61-63 роки, ми з ним спілкуємося, дізнаємося, яке у нього самопочуття, чи він приймає якісь препарати. Якщо донор почувається нормально, не приймає ліків, веде активне життя, то ми можемо допустити його на донацію», – пояснює в.о. завідувача Відділення трансфузіології Вікторія Бойко.
Чи існують протипоказання для донорства крові?
Головна умова здачі крові – відсутність протипоказань для донорства. Є досить широкий перелік обмежень, які можуть не дозволити людині поділитися своєю кров’ю з іншими. У тому числі це:
- підвищена температура;
- проблеми з тиском;
- анемія;
- шкірні висипання (наприклад, герпес);
- сифіліс, ВІЛ, гепатити В чи С в анамнезі;
- захворювання крові;
- ряд хронічних захворювань (висока міопія, відшарування сітківки, цукровий діабет, бронхіальна астма, ниркова недостатність, захворювання серця та ін.);
- вагітність.
Центрифуга для відокремлення компонентів крові
Що ще повинен знати донор?
Існують ще декілька обмежень, які донор повинен враховувати:
- Застуда за останні три тижні. Якщо донор захворів та приймав ліки, то здати кров він зможе лише через 2 тижні після одужання.
- Операції чи серйозні травми. Людина може стати донором лише через пів року після хірургічного втручання.
- Татуювання та пірсинги. Після того, як донор зробив нове татуювання чи пірсинг, має пройти не менше 6 місяців, перш ніж він прийде здавати кров.
- Приймання ліків. Якщо людина приймає сильні заспокійливі, антидепресанти або кроворозріджувальні препарати, їх прийом доведеться зупинити за три дні до здачі крові. У разі антибіотиків та противірусних цей термін збільшується до двох тижнів до здачі крові.
Медичний стіл
Чи існують привілеї для донорів?
Здача крові не тільки приносить користь суспільству, а й гарно впливає на донора, оскільки зміцнює стійкість його організму до різного роду вірусів.
Зі свого боку держава також забезпечує певні привілеї донорам крові:
- Безкоштовні аналізи. Донорство дозволяє безкоштовно перевірити кров на віруси сифілісу, ВІЛ, гепатитів В і С, а також отримати інформацію групу крові, резус-фактор і рівень гемоглобіну.
- Безкоштовне харчування після донації. Після здачі крові вам надаються смаколики (в 11-й лікарні – це сік і солодощі), які восповнюють енергію у вашому організмі.
- Вихідні. Донорство компонентів крові – процес енерговитратний, тому у день донації людину зазвичай звільняють від роботи, або дозволяють взяти вихідний у будь-який інший час, зокрема, додавши дні до офіційної відпустки. У кожному з цих варіантів заробітна плата у донора не зменшується.
