Останні два роки видалися нелегкими для всіх жителів планети. Але особливо вдарило по сфері туризму. І якщо спочатку багато які гіди не могли уявити собі, як існувати в добу пандемії, то сьогодні сповнені нетерпіння вступити у високий сезон з новими планами, ідеями та екскурсіями. А ще вони всі дуже чекають на повернення пішохідного центру та допитливих гостей. Адже в Одесі стільки цікавого.
Ганна Купрій, екскурсовод:
Чарівність нашої роботи в тому, що ніколи точно не знаєш, яким буде наступний сезон. Але завжди чекаєш на нього з нетерпінням. Особливо останній, не дуже простий для всіх час. Пандемія пробудила у наших людях інтерес до своєї країни. Напевно, ніколи раніше у нас не було так багато гостей з інших міст України, як в останні роки. Стрепенулися й одесити. Вони й раніше ходили на екскурсії, а тепер просто ставлять рекорди – хтось ходить на всі екскурсії до улюблених гідів, хтось відвідує всі поспіль авторські прогулянки (а їх у нас дуже багато!). Дедалі більше тих, хто активно освоює Бессарабію, Миколаївську та Херсонську області. Туристичний південь розвивається, і це тішить. Минулого літа знову підтяглися до Одеси іноземці, хотілося б, щоб і це літо не підвело).
Очікування від Одеси
Чого я чекаю? Дуже чекаю на відкриття культурного кластера на Одеському заводі шампанських вин. Це мега-проект, і компанія «Тудой-Сюдой», в якій я працюю, бере в ньому активну участь на правах партнера. Хочу, щоб знову повернули пішохідний центр, у трохи оновленому форматі. Хочу, щоб у місті нарешті з’явилося паркування для великих туристичних автобусів. Щоб тривали спільні проекти з Одеським художнім музеєм, Оперним театром, Науковою бібліотекою, Музеєм сучасного мистецтва, Зеленим театром та Театром на Чайній. Хочу, щоб Дерибасівська перестала бути «парком дешевих атракціонів» та повернула собі статус інтелігентної вулиці. У перспективі дуже хочу, щоб відреставрували Пасаж, закінчили відновлювати будинок Лібмана та дбайливо провели реставрацію будівлі Філармонії.
У новий сезон входжу з безліччю ідей: цікаві маршрути, незвичайні формати прогулянок, нові локації. Хотілося б, щоб Одесу перестали сприймати як «місто Мішки Япончика». У нас дивовижне, багатогранне, унікальне місто. Нам є про що розповідати та що показувати, і ми готові робити це із задоволенням.
Ганна Квятковська, екскурсовод:
Сезону бути! І він буде чудовим. Точно відмінним від інших, що показують кілька останніх сезонів. У той час, коли нам «увімкнули» перший карантин, здавалося б настав час складати крила, але ні… До нас поїхала вся Україна, абсолютно вся! До нас приїжджали навіть із тих областей, де у пішій доступності Західна Європа. І вони для себе вперше відкривали Одесу, і здебільшого були зачаровані нашим містом. Деякі компанії за одне літо до нас приїжджали по вісім разів! Минулий сезон був спокійнішим, але до нас почали повертатися гості з-за кордону, за якими ми дуже скучили.
І ось сезон 2022 року. Що він нам готує? Ну, по-перше, не варто применшувати значення прекрасної реклами нашого міста, зробленої шановним англійським виданням. Спасибі, святі люди! Одеса локально стає кращою, яскравий приклад тому – реконструкція бульвару Жванецького, освітлення Соборної площі, ремонт фасаду будинку Лібмана та підсвічування красивих будівель.
Очікування від Одеси:
Дуже чекаю на повернення пішохідного центру. Вже випробувано і показано на досвіді цілого сезону його доцільність. Завдяки цьому місто ніби зітхнуло на повні груди, одесити і гості відчули, що це місто належить їм, а не машинам, що гудять і виділяють гази.
Чекаю відкриття арт-простору на території Заводу шампанських вин. Нова локація на Французькому бульварі, напевно, стане дуже популярною не тільки у гостей міста, а й у одеситів. Чекаю на відкриття музею Жванецького, нехай не цього року, але чекаю з нетерпінням.
Ну, а поки що ми, екскурсоводи Одеси, прокладаємо нові маршрути та шукаємо нових концепцій. І робимо це для того, щоб у цікавій, яскравій та легкій формі ділитися своєю любов’ю до Одеси!
Олександр Бабич, директор агенції екскурсій «Тудой-Сюдой», екскурсовод:
Минулий сезон я назвав би «Другий пандемійний» – все ще побоювалися їхати, але вже не настільки, щоб зовсім відмовитися від відпочинку біля моря. Безумовно, періодичні вльоти в чергову «червону зону» вдаряли по планах та ініціативах, але якось уже всі навчилися з цим співіснувати і навіть відпочивати, і веселитися. Минулого року у нас знову відновилися замовлення на квести та екскурсії з анімаціями, яких не було у 2020 році. Тішили численні поїздки у навколишні степи. Для мене степ – місце сили та натхнення. Тому я завжди із задоволенням відгукувався на будь-яку нову ідею і з насолодою кидався її реалізовувати. Дуже добре працювало все, в чому була присутня «винна складова». Все разом виходило у наших гідів дуже смачно.
У майбутньому сезоні, гадаю, збережеться той самий настрій і ті ж напрямки. Буде мир і буде сонце, їздитимемо в степ і питимемо вино. Будемо отримувати задоволення, закохуючи наших гостей в Україну та Одесу. Змінюватимемо форми продажу екскурсійного продукту і більше уваги приділятимемо правильному PR-у. Знаю, що продовжуватимемо співпрацю з Зеленим театром, Арт-простором на території Заводу шампанських вин, Одеським національним художнім музеєм, бібліотеками… Потім щось із нашими ВНЗ, насамперед, з університетами імені Ушинського та Мечникова (ми щороку організовуємо їм практику), і навіть зараз їхні студенти працюють з нами, а ще реалізовуватимемо кілька важливих для нас історичних проектів: «Одеський альбом» та «Місця скорботи Одеси», бо всі наші історичні дослідження тісно пов’язані з глибиною розуміння історії міста.
А ми із задоволенням погодимося з нашими екскурсоводами – буде сонце, мир. Щоб можна було їздити у степ і пити вино, гуляти містом та дізнаватися про Одесу ще й ще. Адже це місто настільки різнопланове, що може дивувати нас безперервно.
Забудова Одеси та охоронні зони: що не так із міським планом?
