За радянських часів була в Одесі на Слобідці вулиця Ярослава Галана. Любив він росію та комунізм, а ненавидів церкву, бога та українців. Про стрімкі повороти його долі та долю вулиць, названих на його честь, читайте в авторській рубриці Валерія Боянжу, постійного автора “Одеського Життя”.
Товариш Яга
Те, що люди мають свої долі – це зрозуміло. Але є свої долі і у вулиць! І бувають і там, і там ох які різкі повороти…
Була в Одесі вулиця Ярослава Галана. А потім її перейменували, давши ім’я… Про це трохи пізніше, а поки що коротко про те, ким був Ярослав Галан.
У радянській школі на уроках української літератури нам розповідали, що Ярослав Олександрович Галан (партійний псевдонім Товариш Яга, 1902-1949) – український радянський письменник-антифашист, борець з українським націоналізмом. Що ж, поглянемо на його біографію із сьогоднішнього ракурсу.
Ще на тему: Чому одну з головних вулиць селища Котовського назвали на честь «політичного» генерала
Любив росію, а та забрала у нього дружину та гідність
Народився він у Перемишльському воєводстві Польщі, але його батько був настільки затятим шанувальником росії (москвофілом), що з початком Першої світової його інтернували в Австрію. Російська армія, яка тоді наступала, їх “звільнила”, і родина переїхала до Ростову-на-Дону.
Майбутній “Яга” в Австрію все ж через якийсь час повернувся – навчався там в університеті. Потім викладав польську словесність у Луцьку, вступив до компартії Польщі, згодом у Компартію Західної України.
Як активіст-комуніст отримав “вовчий квиток”, тобто. заборону на педагогічну роботу у Польщі. 1932 року дружина комуніста Галана поїхала вчитися в Україну. У 1937 році харківську студентку Анну Галан розстріляли як польську шпигунку, що, втім, не знизило градус “комуністичності” Ярослава (про долю дружини Галан так і не дізнався, йому лише повідомили, що її затримали). Як і те, що у 1935 році йому відмовили в отриманні радянського громадянства. А в майбутньому Галана не брали до компартії СРСР. До кінця життя так і залишався “кандидатом у члени”.
Війна з богом та українцями
Радянський паспорт Галан всеж таки отримав після анексії Союзом Західної України. Відразу розпочав журналістську роботу у провідних “радянсько-українських” газетах. Однією з основних тем комуніста Галана була критика католицької церкви і взагалі богоборство.
Після того як у 1949 році римський Папа відлучив від католицької церкви всіх комуністів світу, Галан відповів йому в вельми жорсткій формі памфлетом “Плюю на папу”. За цей памфлет, а також інші тієї ж спрямованості – “Батько темряви” та “На службі у сатани” він отримав Сталінську премію. 1952 року. Посмертно.
Чому посмертно? А річ у тому, що того, хто знайшов, схоже, найбільше невдале місце для плювків у бік католицької віри (Львів!), Галана в 1949 році в робочому кабінеті зарубали 11-ма ударами сокири, причому останні 10 вже були не потрібні.
Доля назв
Цей теракт прискорив ліквідацію націоналістичного підпілля на Західній Україні, і зокрема вбивство Романа Шухевича – одного з найактивніших членів ОУН, українського політичного та військового діяча.
Так ось, 2016-го в Одесі вулицю Ярослава Галана перейменували на вулицю… Романа Шухевича. Залишається в цій розмові про долю вулиць додати ще феноменальний “мукачівський” штрих. 5 квітня 2017 року у цьому закарпатському місті рішенням місцевої влади вулиця Ярослава Галана перетворилася на вулицю Степана Бандери, а вулицю Івана Туряниці (член ЦК КПУ) назвали ім’ям Романа Шухевича.
Але через 3 місяці ці ж депутати змінили своє квітневе рішення: вулиця Романа Шухевича отримала ім’я митрополита Андрія Шептицького, а вулиця Степана Бандери – Любомира Гузара, українського кардинала. Долі людей, долі вулиць…
Читайте також: Нові назви одеських вулиць: ким був Павло Чубинський.
Колаж: Фотографії Старого Львова
