Авторська колонка Галини Мельник (м.Хмельницький) «Враження туриста».
Якщо театр починається з гардеробу, то місто — з вокзалу. Вирушаючи у подорож, перше, що бачить людина, яка виходить з автобуса чи потяга, — вокзал.
Залізничний вокзал «Одеса» щодня приймає і відправляє десятки поїздів. Здавалося б, увага до його роботи має бути неабияка. Враження, що тут все без проблем, може скластися, хіба якщо вам треба лише зійти на перон і вийти в місто. Скрізь чисто, грає музика, достатньо магазинчиків, аптек і туалетів. Але якщо доводиться очікувати потяга, або, не дай Боже, дочекатися ранку після нічного рейсу, — вам не позаздрити.
Про те, що на фасаді будівлі поряд із написом «Ласкаво просимо в місто-герой Одесу!» красується Ленін власною персоною, і говорити не доводиться. Декомунізація до Одеси поки не дісталася. А от те, що біля перону замало лавок, — видно одразу, адже пасажири «туляться» просто на підлозі під стінами.
Особливим вокзал стає вночі, коли туди сходяться не лише пасажири, а й ті, кому просто треба десь заночувати. Коли мені випало «щастя» провести ніч на Одеському залізничному вокзалі, я була шокована. Перше, що потрапило на очі, щойно я зайшла в приміщення, — чоловік з обмотаною бинтом головою, у крові, «відпочивав» на одній із сходинок. За метр від нього прибиральниця шморгала по підлозі шваброю, нібито не помічаючи «сплячого». Коли він опинився на шляху тряпки, жінка немилосердно почала його штовхати ногами. Оминувши дуелянтів, я пішла у зал очікування на другий поверх.
Година у залі очікування підвищеного комфорту на першому поверсі коштує 20 гривень, на другому перебування упродовж 12 годин — усього 10 гривень. Якщо ви економите, то виберете останній варіант. Я економила, знайшла місце, найвіддаленіше від постійних «мешканців» вокзалу, які час від часу чухались, плювались, кашляли, лаялись і горланили. На все приміщення вокзалу — жодної безкоштовної розетки. Щоб зарядити хоч трохи телефон, довелось викласти 4 гривні, ноутбук — 5 гривень. Безкоштовного Wi-Fi, попри інформаційні таблички, що він є, я так і не знайшла.
До чого я, власне, веду: туристична Одеса мала б бути більш гостинною. Очевидною є відсутність потрібної кількості місць для очікування, безкоштовних розеток, елементарних санітарних умов. Розуміючи лояльність адміністрації вокзалу до п’яних бомжів, все ж, може, варто їм виділити окреме місце? Іноземних відпочивальників, яких очікує місто, таким сервісом не привабити.
Очень странная статья, с претензией на оригинальность, для девушки из провинции. Приличные люди ночуют в гостинице. Что касается оплаты в зале ожидания, я лично, в 2013 году на ж/д вокзале во Львове тоже платила, потому как в бесплатном не было ни условий, ни мест. Что касается Ленина, то есть хорошая поговорка: «В чужой монастырь со свои уставом не лезут».
Да, «одесситка», вы показали свою «гостеприимность»))
Честно говоря, мне бы в голову не пришло ночевать на жд вокзале, тем более, что вокруг жд вокзала более чем достаточно дешевых отелей и комнат. В любом туристическом хабе вы платите за комфорт, а бесплатные сервисы скорее исключение, чем правило.
две причины того что она ночевала на вокзале 1-ое тарабарщину никто не понял(чо хотела то)2-хотела расплатиться за ночлег картошкой.
А я считаю, что автор своим материалом попала в точку. На Одесском жд/вокзале вообще никаких нормальных условий нет! Автор права: подзарядить мобильный и то за деньги, а wi-fi там вообще не пахнет. Туалеты (места, так сказать, первой необходимости) и те за деньги. В бесплатном же вообще находится невозможно, потому как там антисанитария и никаких условий. Также согласна по поводу бомжей! Почему нормальные люди, купившие билет, например, на поезд Интерсити должны сидеть наряду с бомжами в зале ожидания? Почему нормальные люди заходят по билетам, а бомжей пускают просто так? Большой вопрос.
Вы были в Хмельницком? А я туда с сестрой ездила с детства к родне и могу такой отзыв написать про ИХ вокзал, что у Хмельницкого на памятнике булава отвалится. При Союзе там был цветущий город, за 24 года так называемой независимости город превратился в болото, пусть свои проблемы в Проскурове решают, в 15 лет вставляют уже железки вместо зубов, голову моют раз в год, свинарник под каждым окном, а туда же, Одессу критиковать. Да им за счастье здесь остаться, своими железными зубами вцепиться готовы за ступени Потемкинской лишь бы в свой западенский Хьюстон не возвращаться, чесноком да салом пропитаный.
Одессу нужно знать, много читать о ней, чтобы не замечать второстепенного, а видеть главное! И не приезжать с голым задом, Одесса- город дорогой.
на жд куева стоимость пересидки в зале ожидания 2 года назад была 70 грн. ща наверное больше.
во всех буфетах цены с ресторанной наценкой. а как же — это ж жд! поневоле вспоминаются годы ссср
Я біл в Львовском вокзале, так там тоже бомжи, в зале ожидания.
Зато розетки бесплатные