Ключові моменти:
-
Нове кафе “Плов House” в Одесі пропонує смачний узбецький плов, шурпу, манти та інші східні страви.
-
Спочатку це була будка на зупинці, а зараз додалося й стаціонарне кафе на вулиці Троїцькій.
-
Меню кафе включає шурпу, плов, самсу та легендарний грузинський лимонад “Зандукелі”.
-
У кафе панує східна атмосфера, на зважаючи на сучасний інтер’єр та меблі.
Кулінарний експерт “Одеського життя” Олексій Овчинніков відвідав нове кафе “Плов House” на вулиці Троїцькій в Одесі. Тут пропонують традиційні страви узбецької кухні. Огляд базується на реальному досвіді дегустації плову та шурпи. Ми оцінили якість інгредієнтів, техніку приготування та смак
Цікаво, що”Плов House” почав своє існування як будка на зупинці, а зараз це популярне кафе в центрі Одеси з сучасним інтер’єром та традиційною східною кухнею. В огляді ми поділимось враженнями від страв, атмосфери та сервісу.
Від будочки на зупинці до сучасного кафе
Увага! Даний матеріал не є рекламним. Враження та думки мають субʼєктивний характер та відображають індивідуальні смаки автора.
Цього літа на проспекті Українських Героїв, навпроти кінцевої зупинки маршруток у напрямку Таїрова в Одесі, зʼявилась невелика будочка, де можна взяти плов та самсу на винос. Тоді продавці розповіли, що скоро відкриється стаціонарне кафе.
І дійсно, в середині листопада на вулиці Троїцькій відкрився заклад із гучною назвою Плов House. Раніше тут була кавʼярня з солодощами, а зараз збираються любителі рису та мʼяса. Втім, забігаючи наперед, кавомашина тут все одно залишилася.
Кафе невелике – не більше десяти столиків. В теплу пору року кількість місць може збільшитися вдвічі – широкий тротуар дозволяє розмістити великий майданчик на вулиці.
До речі, нещодавно ми розповідали про те, як в Одесі готують кримськотатарський плов:
Всередині залу досить дивна атмосфера, бо ремонт та меблі залишилися від попередників: сучасні лампи, зелена стіна, велюрові крісла. Водночас стіни вже прикрашають східні пейзажі та світлини старого Ташкенту. В залі працює дівчина в традиційному одязі, за столиками сидять лише чоловіки, а з кухні розносяться привабливі аромати східної кухні.
А що в меню “Плов Хаус”?
Меню закладу невелике – вісім страв, айран, лимонади та кавові напої. Звісно, жодного алкоголю, навіть пива немає.
Але навіть коли дивишся на таке невелике меню, опиняєшся перед непростим вибором. Що брати – лагман чи шурпу, плов чи каварму, манти чи самсу? До речі реклама у Тік-Тоці обіцяла ще й східні солодощі до кави, але по факту у закладі їх не було.
Цитати з меню:
- Лагман – 180 грн
- Шурпа з баранини – 180 грн
- Плов + салат – 160 грн
- Кавурма Лагман – 200 грн
- Манти – 180 грн
- Самса Гіджа – 80 грн
- Самса листкова – 80 грн
- Салат з томатом – 50 грн
Від шурпи до «Нектару кохання»: тепле знайомство зі смаками
Для знайомства з кухнею кафе замовили шурпу, плов з салатом та (несподівано для себе) лимонад. Чому несподівано? Бо зазвичай до страв узбецької кухні я обираю айран або чай. Але це був грузинський лимонад. І не просто грузинський, а відомий далеко за межами Грузії – Зандукелі.
Історія лимонаду «Нектар кохання»
Історія цього лимонаду немов традиційний тост. Більше ніж сто років тому в Парижі молодий та привабливий грузинський князь зустрів таку ж молоду та привабливу емігрантку Анну.
Щоб підкорити її серце він два роки працював над винайденням рецепту найсмачнішого в світі лимонаду «Нектар кохання». Напій став популярним в столиці Франції, а потім потрапив в Тбілісі, де й досі випускається.
Існує багато смаків цього лимонаду, один з найцікавіших – з винограду сорту Сапераві. Його, на жаль, не було.
Чому обрав саме шурпу та плов із салатом? Обидва блюда є нематеріальною культурною спадщиною Узбекистану. А ще шурпа добре зігріває та насичує, а плов закріплює цей ефект.
Пробуємо шурпу
Всі страви з замовлення принесли швидко й одразу. До замовлення також додали нарізаний коржик. Шурпа виявилась з баранини і була щедро посипана кунжутом. Порція середня, якраз стільки, щоб наїстися.
В тарілці було багато овочів та добре розвареного мʼяса. Смак баранини впізнаваний, але не випираючий, не надто жирний і не гострий. За шурпу можна сміливо ставити вісім балів з десяти.
Поки я їв шурпу, плов трохи охолонув – став просто теплим. Зовнішньо красивий, але навіть на око – забагато моркви. На смак так і вийшло, хоч вона й була смачною.
Плов і морква
Ані мʼясо, ані присутність нуту не змогли повністю розбавити її солодкуватий смак, лише трошки. Щодо рису – це був басматі, добре проварений, рисинка до рисинки.
Спецій можна було б покласти більше, але я так розумію, що кухар орієнтується на смаки більшості відвідувачів, які воліють до менш насичених смаків. До речі, цей плов був дуже схожий на плов, який готують на ринку Книжка. Нещодавно ми його дегустували.
Моя оцінка – сімка.
Загальний враження від «Плов Хауз»
Обід в узбецькому стилі обійшовся в 440 гривень. Все було просто, але смачно і насичено. Таких невеличких сімейних кафе, де можна швидко пообідати, в нашому місті все більше.
Надзвичайно тішить, що вони відчиняються тепер не лише біля ринків, а й в самісінькому центрі. А якщо ви не хочете залишатися в кафе, то можна скористатися прямою доставкою від закладу.
