Ключові моменти
- Молода родина з Болграда під час війни започаткувала власну справу, перетворивши тривогу на творчість.
- Вони створюють прості, теплі дерев’яні вироби, у які вкладають віру та внутрішнє світло.
- Їхня майстерня виросла з маленької ідеї й сьогодні надсилає свої роботи по всій Україні.
- Частина виробів їде й на фронт — як символ підтримки й тепла з рідної домівки для наших захисників.
Як забрати теплі спогади із собою?
Коли Катерина з чоловіком вирішили відкрити сімейну справу, звернули увагу на просту річ: умільців у громаді багато, всі вони виробляють неймовірні речі, а ось сувенірів із символікою Болграда – немає. Так народився простий, але унікальний задум: створити щось, що турист може забрати із собою після відвідування цього чудового міста і що нагадуватиме йому про цей сонячний бессарабський край.
Дерево обрали одразу – матеріал живий, теплий, із власним характером.
Молоде подружжя придбало лазерний граверний станок, фанеру – і занурилось в експерименти. Спочатку почали виготовляти ароматизатори для автівок. Лазер вирізає невеличку форму, наносить зображення та написи. Усередині – шматочок войлоку, який утримує аромат. Фініш – ручне прошивання шнурками.
Так, початок був нелегким: методом спроб і помилок добирали войлок, шнурки, морилки для деревини, розробляли тематику.
Зараз асортимент вражає і постійно розширюється. Це вироби з державною, релігійною або бессарабською символікою, тематичні набори для військових – вибір і справді чималий.
Підприємці співпрацюють з Болградською міською радою – виконують замовлення на сувенірну продукцію для офіційних делегацій, що відвідують місто. Є замовлення ще й від підприємств, які просувають власну продукцію.
Далі – більше: почали робити з деревини філігранні шкатулки, а для дітей – унікальні іграшки. А ще й магніти та брелоки з символікою міста та на будь-яку іншу тематику.
Навкруги вибухи, а перед очима – обличчя коханої
Нова справа захопила не лише подружжя. До рукоділля згодом долучились і дві мами – тепер це вже маленька творча команда.
– Ми постійно шукаємо нові ідеї, – розповідає Катерина. – Щось підглядаємо в інтернеті, щось вигадуємо самі. Зараз, коли наближаються новорічні свята, почали робити іменні дерев’яні ялинкові іграшки. У дитячих садках їх розбирають миттєво – вихователі та батьки хочуть подарувати малечі щось особливе.
Так само швидко на свято останнього дзвоника розлітаються подарунки для випускників – брелоки з іменами. Їх замовляють класні керівники.
Робота з індивідуальними замовленнями часто перетворюється на знайомство зі зворушливими людськими історіями.
– Нещодавно зробили ароматизатор із фотографією закоханої пари, – розповідає Катерина. – Пізніше нам стало відомо, що цей подарунок поїхав на фронт. Дівчина зробила його хлопцеві на річницю знайомства. Уявіть: бойова машина, навкруги вибухи, небезпека, а перед очима водія – обличчя коханої…
Створення сувенірної продукції – це творчій процес. Тут кожна дрібниця має значення. Навіть флакони ароматів, які родина підприємців закуповує у великих ємностях та розливає по десять мілілітрів. Для чоловіків у моді – статусний Versace Man, що ніби випромінює успіх, для жінок – солодкі, яскраві.
Як розпочати власну справу з нуля?
Ми попросили Катерину поділитися досвідом: як діяти, щоб відкрити власну справу з нуля?
– Перша моя порада – робити те, що подобається, інакше потім просто опустиш руки, – каже майстриня. – Я з дитинства любила сувеніри та всілякі «милі дрібнички». А мій чоловік обожнює нові гаджети – тож ми ідеально доповнили одне одного.
Друга порада – знати свого покупця. Для нас це – туристи, які хочуть забрати шматочок Болграда із собою. Але не лише вони: ми робимо сувеніри для всіх вікових категорій населення – від дітей до літніх людей.
Третя порада – не боятися вкладатись, без цього просто ніяк. Ми обладнання купували в кредит.
Четверте, що важливо зробити, – знайти канали збуту.
Ми спочатку робили ставку на Instagram і групу у Viber. Створили також власну сторінку в «Епіцентрі», продавали через спеціалізовані сайти «Скриня» та «Шафа» – ці канали не дали великих продажів, але вони були. Все змінив перший же ярмарок, на який нас запросили. Ми виставили продукцію і були вражені попитом. З того часу намагаємось брати участь в усіх ярмарках, фестивалях і культурних подіях. А з часом на нас почало працювати ще й «сарафанне радіо».
Ще один спосіб привернути увагу – майстер-класи. Нещодавно Катерина та її мама Світлана Дікіджи взяли участь у промотурі, організованому туристичним інформаційним центром «Болград»: вони навчали усіх охочих власноруч збирати сувенір із дерева. Власне, саме так ми й познайомилися з Катериною – за роботою, серед дерева, запахів і маленьких історій, які народжуються в їхній майстерні щодня.
Читайте також:
- На півдні Одещини роблять сири з особливими бессарабськими спеціями
- Де та як живуть найкращі городники Одещини?
- Солезавод на Куяльнику: чи з’явиться промислове підприємство в заповідній зоні?
