Ключові моменти
- У Болграді діє програма розвитку туризму з фінансуванням понад 4 млн грн на три роки.
- Завдяки «Інформаційно-туристичному центру» створено понад 27 туристичних локацій.
- Болградська громада активно ділиться досвідом з іншими — Арцизькою, Городоцькою та Сатанівською.
- Розвиток туризму визнано важливою частиною економіки громади та збереження культурної спадщини.
У серпні вийшла публікація «Зелений туризм на Одещині й Хмельниччині: чому Болград успішний, а Городоччина відстає», яку видання «Одеське життя» підготувало разом з Городоцьким телерадіопресцентром. Після цього у фахівців, що займаються розвитком місцевого туризму, з’явилося бажання познайомитись особисто та обмінятись досвідом.
До зустрічі в зумі представників Болградської та Городоцької громад приєдналися делегати ще двох – Сатанівської з Хмельницької області та Арцизької – з Одеської: вони мають певний досвід роботи у сфері туризму, але виник інтерес до успіхів Болграда.
Почуйте різницю вкладень у туризм: чотири мільйони або нуль
Очільниця відділу культури, туризму, молоді та спорту Болградської громади Жанна Сусліна ще раз наголосила, що розвиток туризму можливий лише у дружній колаборації підприємців, органів місцевого самоврядування, комунальних та інших установ. А ще – за умови фінансування.
– У Болграді прийнято програму розвитку туризму, на її фінансування на три роки в місцевому бюджеті передбачено чотири мільйони 125 тисяч гривень, – сказала Жанна Сусліна, приголомшивши учасників зустрічі такою сумою, адже у них – нуль. – Ми вважаємо, що говорити про розвиток туризму і не підтримувати цей напрям роботи фінансово – недалекоглядно.
Учасники дізнались, що з Болградського міського бюджету фінансується робота директора та спеціаліста комунальної установи «Інформаційно-туристичний центр «Болград». Вони співпрацюють із бізнесом, – проводять семінари, зустрічі, надають практичні рекомендації крафтовикам, хендмейдерам, підприємцям, щоб покращити продукти та послуги. Завдяки роботі центру вже сформовано 27 туристичних локацій, ще з десяток – у процесі оформлення.
За рахунок міської програми фінансується участь фахівців у семінарах, організація промотурів та навіть виїзд крафтовиків Болградщини на міжнародні ярмарки та фестивалі.
Громадою фінансується також видання рекламної продукції, що просуває підприємців у галузі туризму. Наразі створюється макет етнографічної мапи Болградської громади з 14 локаціями, зокрема приватними колекціями.
Жанна Сусліна підкреслила, що чотири роки тому роботу з розвитку місцевого туризму почали вести «з чистого аркуша».
– Раніше у нас, крім проведення кількох фестивалів, підтримки туризму з боку місцевої влади майже не було, – розповіла Жанна Сусліна. – Але тепер є розуміння, що розвиток туризму – це розвиток економіки громади, це збереження історичної та культурної спадщини.
Читайте також: Власне вино, троянди та пісні від душі: Як працює екоферма в Маяках на Одещині
Сатанів має цілющі з джерелами, але чи є з цього зиск місту?
Сатанову пощастило: у шести кілометрах від селища є цілющі джерела води, схожої на знамениту карпатську «Нафтусю». Свого часу тут було створено бальнеологічний курорт, де й досі лікують захворювання шлунково-кишкового тракту, нирок і сечостатевої системи, печінки та жовчного міхура, опорно-рухового апарату, ендокринної системи тощо. У курортне містечко приїжджають гості з багатьох регіонів України.
П’ять років тому за кошти Європейського союзу у Сатанові було побудовано туристично-інформаційний центр, який передано на баланс селищної ради.
Але, як сказала виконувачка обов’язків директора Лариса Іванцова, «центр живе своїм життям».
– Так склалося: звикли заробляти на туристах курорти, а саме містечко ще не розуміє, що кожен історичний об’єкт має приносити гроші й сам на себе заробити, – каже Лариса Іванцова. – Якщо є, наприклад, Сатанівський замок, то за відвідування можна взяти гроші. Але для цього там спочатку потрібно щонайменше навести лад. Селищна рада допомагає організувати прибирання, виділяє техніку, людей – і вже за це дякуємо.
Півгодини – і новий туристичний маршрут сформовано
В Болграді питання зовнішнього вигляду туристичних об’єктів, внесених у 15 базових маршрутів, вже давно не стоїть – порядок наведено та підтримується.
– Ми постійно на зв’язку з очільниками всіх установ – культурних, релігійних, а також з підприємцями, які працюють у сфері крафту і туризму, – розповіла директорка туристичного центру Юлія Дімітрова. – Якщо надходить спеціальне замовлення від туристичної групи, ми за півгодини складаємо маршрут. В нас є рекреаційні зони для тих, хто бажає просто відпочити. Є тематичні гастро- та етномаршрути, можливість відвідати духовні святині тощо.
Учасники зустрічі з Болграда розповіли, що вже працюють над календарем 2026 року – складають перелік заходів для популяризації та просування крафтовиків та хендмейдерів – вони дуже потребують підтримки.
А ще Болград поділився із Сатановом власним досвідом: центр туризму має заробляти гроші на власні потреби.
– Щоб не боятися перевірок, ми офіційно, на рівні виконкому, прийняли перелік платних послуг та відкрили рахунок, – розповіла Жанна Сусліна.
– Наш центр заробляє 10-12 тисяч гривень за декілька місяців, але це теж гроші, – додала Юлія Дімітрова. – Але головне досягнення для нас – це довіра партнерів.
У Городка з Хмельниччини – своя «родзинка»
Сергій Щур, заступник начальника відділу культури, національностей, релігій та туризму Городоцької міської ради, розповів, що неодноразово брав участь в аналогічних зустрічах.
– Сьогодні вчергове переконуюсь, що всі ми різні, у кожного є свій унікальний досвід, – зазначив Сергій Щур. – Не завжди можна адаптувати досвід інших у себе в громаді, але приємно те, що в різних куточках України туризм перетворюється на потужну галузь креативної індустрії.
Пан Сергій розповів, що у Городку центром туризму по суті став історико-краєзнавчий музей, який був побудований уродженцем Городка, професором медицини, президентом корпорації «Юрія-Фарм» Миколою Гуменюком за власний рахунок. У процес створення експозиції меценатом було залучено науковців і місцевих краєзнавців. Чотири роки тому сучасний G-Museum, аналогів якому немає в Україні, було передано на баланс громади.
– Так, нам пощастило, але далі потрібно з гідністю і на високому рівні вести роботу, – зазначив Сергій Щур. – У нас встановлена висока планка, і кожного дня маємо доводити, що цей музей – сучасна просвітницька установа, яка охоплює дуже багато сфер.
В музеї часто відбуваються події, які прославляють Городок навіть за кордоном. Наприклад, зараз тут експонується персональна виставка творів пастельного живопису київської художниці Олени Динник.
Болградці зазначили, що для них створення міського музею – поки що мрія. Досвід Городка – це цікаво.
Арциз крокує за Болградом
Немає турцентру і в Арцизькій громаді, що на Одещині. Його функції, як і в Городку, виконує місцевий історико-краєзнавчий музей, а також два співробітники відділу культури та туризму.
– Спільними зусиллями ми вже створили проєкт «Шляхами бессарабських колоністів», в який внесено всі села громади, – розповіла виконувачка обов’язків начальника відділу культури та туризму Арцизької міської ради Діана Іванова. – Для нас дуже цікавий досвід Болграда щодо створення центру туризму як комунальної установи. Сподіваємось, це наш наступний крок. Є розуміння, що в громаді треба розвивати крафтове виробництво, готельний бізнес.
На даний час Арцизька громада підписала меморандум про співпрацю з досвідченим сусідом і рухається второваною дорогою Болграда.
Представник Болграду туристам: “Приїжджайте – у нас все є”
Під час зустрічі болградська сторона передала колегам декілька цікавих документів – презентації досвіду роботи, аналіз виконання програми з розвитку туризму, відео про Болград туристичний, з яких можна отримати багато інформації.
Учасники зуму отримали також анонси найближчих болградських фестивалів.
– Запрошуємо у гості, хочемо вас побачити в нашому багатонаціональному регіоні, – запросила колег з Хмельниччини Жанна Сусліна. – Ви побачите культуру і традиції болгар, гагаузів, албанців, молдаван, поласуєте стравами національної кухні. Не треба виїжджати за межі України, щоб познайомитись з культурою інших народів – у нас все це є. Якщо потрібно, ми зробимо офіційні запрошення та допоможемо отримати документи на право перетину міжнародного пункту пропуску під Паланкою, є така практика, – уточнила Жанна Миколаївна. – У Болград приїжджають крафтовики та майстри декоративно-ужиткового мистецтва навіть зі Львівщини, отже йдеться про об’єднання регіонів.
Жанна Сусліна запропонувала колегам із Хмельниччини розробити спільний маршрут для обміну туристами та гостями. А ще вона щиро подякувала журналістам за те, що підняли тему розвитку туризму у малих містах та ініціювали обмін досвідом.
Читайте також:
- На Одещини та Хмельниччини відроджують пересихаючі ставки: як об’єдналися рибалки та екологи
- Книжкові шафи та залізний рояль: які зміни чекають на сквер в Болграді
- Бюджетні вояжі та клуби підтримки: як літні українці долають самотність під час війни
На анонсному фото – екскурсія підземеллями Болграду
