Ключові моменти
- Михайло Кравчук викладав майбутнім конструкторам Архипу Люльці та Сергію Корольову, які згодом створили реактивну та космічну техніку.
- Кравчук також є автором майже 200 наукових праць, організатором першої математичної олімпіади в Україні та співзасновником Інституту математики.
- У 1938 році його звинуватили у «шпигунстві» і відправили на Колиму, де він загинув у 1942-му.
- Розрахунки Кравчука застосовують у сучасних комп’ютерних технологіях, штучному інтелекті та обробці зображень — навіть через 80 років після його смерті.
Кравчук? — замисляться багато хто, а якщо чесно, майже всі. Ну був у нас перший президент, якого запам’ятали завдяки «кравчучкам». Ну Ель Кравчук, український співак, який насправді зовсім не Кравчук, а Андрій Остапенко. Академік Михайло Кравчук? Ні, не доводилося чути. А чим він відомий?
Що ж, шановні, давайте заповнимо цю прогалину у ваших (та й, чого гріха таїти, у наших) знаннях інформацією про всесвітньо відомого (так-так, без перебільшення!) математика, академіка, який «створив» зірок — творців ракетно-космічної техніки.
Народився він у 1892 році, 27 вересня, на Волині. Із золотою медаллю закінчив школу в Луцьку, далі — фізмат Київського університету. Відмінно провчившись, почав там же викладати. Але перед цим певний час керував сільською школою в Саварці (Київська область).
І там одним із його учнів був Архип Люлька — у майбутньому відомий конструктор авіадвигунів. Розвивати математичний талант цього хлопця почав саме Кравчук. А ще, так сталося, на життєвому шляху Кравчука в Києві опинився один молодий одесит. Звали його… Сергій Корольов. Багато хто з фахівців переконаний: невідомо, чи став би Корольов конструктором космічних кораблів, якби не участь і наукова школа Михайла Кравчука.
А Кравчук тим часом зростає як математик світового рівня. У 1924 році він блискуче захистив докторську дисертацію. Це була ПОДІЯ, прецедент, адже це був перший захист у Українській РСР.
Зазначимо, що неправильно сприймати математику як суху теорію, не пов’язану з життям. Ось доказ: американець болгарського походження Джон Атанасов, створюючи перший у світі комп’ютер, користувався науковими досягненнями Кравчука.
Український учений був автором майже двохсот наукових праць у різних розділах математики. Михайло Кравчук став одним із засновників Інституту математики, у 1935 році організував першу в Україні математичну олімпіаду школярів, часто виступав із лекціями у школах і вишах, публікувався у газетах. На ті часи це було аномально: як же так — такий талант, і досі на волі?!
І хтось із «шісток» від математики у 1936 році «настукав» на нього, куди слід. Протягом усього наступного року його поливали брудом у газетах: націоналіст, шпигун, дає позитивні характеристики своїм учням, яких уже «прийняли» «органи». А «органи» ж не помиляються!
У лютому 1938-го Кравчука заарештували. Так званий «суд» відбувся у вересні, вченому дали 20 років в’язниці плюс 5 років заслання — щоб мало не здалося. Із Лук’янівської в’язниці він потрапив на Колиму, на золоті копальні. Добова норма виробітку там була у 30 (!) разів більшою, ніж у каторжан за «проклятого самодержавства».
У березні 1942 року Михайло Кравчук помер. В архівах «компетентних органів» зберігається протокол: «В’язень Кравчук М.Ф., особова справа № 238943, похований на глибині 1,5 метра головою на захід від командировки, 1250 метрів на північ».
Але пам’ять про нього залишилася. Наприклад, у 2003 році вчені з Університету столиці Малайзії — Куала-Лумпура запропонували новий спосіб обробки відеозображення — на основі розрахунків Кравчука.
У 2006-му на Міжнародному симпозіумі з передачі інформації грецькі науковці добрим словом згадали українця Михайла Кравчука за свої успіхи в цій галузі. У 2009 році в Атланті (США) міжнародна група вчених повідомила про досягнення в аналізі даних для розпізнавання характеру пухлин і чесно заявила: успіху б не було без розрахунків Кравчука.
Того ж року китайські вчені на Міжнародному симпозіумі гордо розповіли про свої досягнення в теорії нейронних мереж — завдяки розрахункам Кравчука. А вчені з Марокко, базуючись на роботі Кравчука, опублікованій 80 років до того, у 1929 (!) році, досягли успіху в нейронному розпізнаванні арабських рукописних слів.
Отже, як бачите, шановні читачі, не всюди забуто цього великого українського вченого. Але тепер, після нашої публікації, ще кілька десятків тисяч наших співгромадян відкриють для себе це ім’я. Щоб пам’ятати, знати і вірити: «Ми — уми!».
Читайте також:
- Від СРСР до Росії: як за 100 років змінювалися політичні репресії в Україні?
- Історія курця: як у СРСР за димом цигарок приховали 80 тисяч смертей
- Дерібаса до Одеси відправив Дзержинський, щоб заарештувати Френкеля
Валерій БОЯНЖУ, Херсон — Одеса
