Наталя: «Я завжди кажу, що ми розмовляємо одеською мовою: ні російською, ні українською, а нашою, одеської мовою. Вона завжди була красивою, ми завжди її любили, розумієте? А те, що вивіски поміняли, – я вважаю, українською має бути все, тому що це наша Україна, ми у ній живемо».
Надія: «Привоз – завжди Привоз. Завжди ходимо сюди – тут і вибір більший, та й з людьми поспілкуєшся, не те, що в магазинах».
Ірина: «Я – за! За те, що поміняли, із задоволенням. Я хоч і розмовляю російською, – мені 62 роки, корінна одеситка, важко мені перебудовуватися – але тут, у серці, все правильно зробили. Люблю цей Привоз! Його неможливо не любити: і сторгуватися можна, і на людей подивитись, і себе показати».
Василь: «Певно, якесь значення це має для країни в цілому, а ось стосовно того, як мені продають, якою мовою, я на це не звертаю уваги».
Світлана: «Я не дивлюсь взагалі на вивіски, на Привозі раз на місяць буваю».
Ганна: «Ми приїжджі, з Дніпра. І ми дуже раді, що ви вслід за Дніпром також міняєте вивіски. Це справді потрібно. Ми кожного року відпочиваємо тут, буваємо на Привозі, бо то така приємна прогулянка, класика, бо Одеса без Привозу – не Одеса».
Олег: «Шо ви говорите? Все ж таки ми де живемо? В Україні! Тому я за те, щоб все українською було. Я тут виріс, і справа навіть не у купівлі, мені просто пройтися тут приємно, тут моє дитинство, я тут одружився, тут усе моє, розумієте?»
Валентина: «Звичайно, залишиться, при всіх розкладах. Привоз є Привоз».
Олена: «Я навіть не помітила. А які вивіски, де? Не звертаю уваги».
Анна: «Там он вивіска: «Купіть в мене ножі, і я не буду за вас турбуватися». Привоз завжди був Привозом, тут нічого не змінюється. Ціни – ті ж, привабливість – також».
Андрій: «Ой, я вас умоляю! Привоз – завжди Привоз. Окрім продуктів, я харчуюся енергією, у мене тут багато знайомих. Це Привоз, це Одеса, це не можна ні з чим порівняти».
Володимир: «Як на мене, це не має абсолютно жодного значення».
Галина: «Буде ще більше української, але залишаться свої одеські традиції, вислови залишаться і залишиться оцей колорит, аби тільки був мир. Я за українські вивіски. Як-то кажуть: «Будьте ви нам здорові!»
Сергій: «Добре, що замінили, тому що ми в Україні живемо. Дух Привозу не зміниться від цього – це інше».
Анатолій: «Мені якось без різниці, що українською, що російською, хай хоч англійською вішають – все таким самим залишиться».
Ольга: «Я гадаю, що воно ніяк не зміниться, бо Привоз він був, є і буде. Але ми Україна, наша мова українська, і потрібно щось змінювати, щоб наблизити Перемогу».
Іван: «Я навіть ніколи не звертаю уваги на вивіски, чесно кажучи».
Катерина: «Я просто поважаю людей, яких це реально може хвилювати. Тобто є люди, які постраждали від війни, вони не хочуть бачити російську мову. А чи впливає це на самий Привоз? Я думаю, ні, душа в нього залишається така, як і була».
Олександра: «Неважливо, якою мовою вивіска: чи російською, чи українською. Це жодного стосунку до Привозу немає. Це історія. Я зростала тут неподалік, на Богдана Хмельницького, я одеситка корінна. Я пам’ятаю Привоз, ще коли прилавки були металеві, це був такий культ. Мені здається Привоз без Одеси, як і Одеса без Привозу – це неможливо».
Читайте також:
