Разом із дронами та ракетами, влучно запущеними нашими ЗСУ по ворогах, дошкуляють рашистам і митці, які створюють карикатури, «фотожаби», колажі, плакати про ницість окупантів. Бореться народ і щирою українською піснею. «Ой у лузі червона калина» з початку новітньої загарбницької війни росіян проти України набула широкої популярності по всьому світу, ставши символом незламності нашої нації в боротьбі за мир та свободу.
Олена Шлода: Ой у лузі червона калина
Гімн січовиків надихнув талановиту художницю з села Любашівка, директорку школи мистецтв Олену Шлоду на створення художньо-патріотичного твору «Червона калина».
Мереживом фарб, виплеснутим на білосніжне полотно, вона передала глядачам усю велич прадавньої пісні:
— Творчість для мене — це мій світ, змога реалізувати свої думки та мрії. Але тепер вони пов’язані з такою жаданою перемогою, — ділиться роздумами художниця. — Сьогодні й мистецтво стоїть на варті збереження нашої ідентичності.
Читайте також: Фронтові пісні: як війна відбивається у нашій музиці (Відео)
Задля цього лауреатка обласної премії імені Ростислава Палецького Олена Шлода започаткувала цикл візерункових картин «Народні свята» і вже витворила чудовий розпис «Маковія». Також розписує орнаментами артилерійські гільзи і тубуси для продажу їх на благодійних аукціонах на підтримку ЗСУ.
Свою майстерність вже чимало літ вона передає своїм вихованцям.
Серед найталановитіших — Сергій Наконечний з села Солтанівка Зеленогірської громади.
Сергій Наконечний: від «Ігор престолів» до святих ликів
Сергій — художник, який успішно випробовує сили в живописі олією, декоративно-прикладному розписі, деревообробці, різьбленні, графіці, аерографії (нанесення малюнків на авто), в ковальстві й навіть в іконописі.Постійно перебуваючи у творчому пошуку, Сергій деякий час виготовляв з гіпсу садові скульптури та інші вироби. Активно займається різьбленням по дереву. Ще до війни оформив різьбленими фігурами кафе у Старих Маяках на трасі Одеса – Київ. У Зеленогірську для невеличкого бару викував трон з мечів у стилі «Ігри престолів», а ще реставрував столітню хатину в Ясеновому.
Трепетно ставиться митець до написання святих ликів, які творить на дерев’яних дошках.
При розписі ікон дотримується технології виготовлення дерев’яної основи та нанесення фарб. А в сюжетних лініях дає волю власним емоціям.
Також Сергій Наконечний розробляє власні елементи декоративно-прикладного розпису, яким мережить паперові аркуші. Є у Сергія і заповітна мрія — розмалювати у національному народному стилі легковик.
Читайте також: