З прадавнини люди селилися на берегах річок і озер, які були головним джерелом питної води та їжі. З переселенням на степові простори українці обов’язково облаштовували біля своїх хатинок ставочки і садочки. Пам’ятаєте, як у пісні співається: «І ставок, і млинок, і вишневенький садок».
Науковці стверджують, що проживання біля водойм позитивно впливає на здоров’я і робить людей щасливішими. Щодо рибальства, то ця справа напрочуд прибуткова. Але чи для всіх?
Щоб зі ставків годувалися не лише орендарі
В Одеській області налічується 992 ставки загальною площею 12,1 тисячі гектарів, з яких на законних підставах орендуються лише 103. Їхнє цільове призначення — риборозведення, зрошення та культурно-побутове використання.
Часто приватні підприємці, орендуючи водойми загального користування, перетворюють їх на власне «водне господарство». При цьому більшість орендарів не мають всіх дозвільних паперів, не сплачують податки у повному обсязі, але отримують чималенькі прибутки.
Інша справа з товариством «Сінергія-Е», очолюваним Олександром Гонцовим, яке з 2019 року господарює на Заплазькому водосховищі і має дозвільні документи на рибогосподарську діяльність на цій водоймі.
Заплазьке водосховище розташоване в заплавній частині річки Кодима, що належить до басейну Південного Бугу, є водоймою загальнодержавного значення. Побудоване за проектом інституту «Укргіпроцукор» у 1954 році для обслуговування Заплазького цукрового заводу. Довжина водойми — 3,9 кілометра, максимальна ширина – 950 метрів.
Також орендарі облаштували пляж в Арчепитівці, звільнивши прибережжя від рослинності, що значно збільшило місце для купання. Ще раніше у русло Кодими в районі села Гвоздавка внесли вапно — не менше 70 тонн суміші, що сприяло знезараженню річкової води від небезпечних бактерій. Влітку вода вже не покривалася зеленою плівкою з водоростей.
Ремонтувалась гідроспоруда на водосховищі, адже через зношеність шлюзів у будь-який час міг відбутися прорив води. Як розповів один з місцевих рибалок, якось така халепа трапилась, то чимало власників незаконних копанок-ставків, змайстрованих неподалік річки, втратили запаси риби, яка «пішла за водою». Замулилися й самовільно розорані городи в прибережній зоні.
Щороку рибацька артіль «Сінергія-Е» зариблює Кодиму тоннами дволіток товстолоба, білого амура і коропа.
Як розповів рибовод Сергій Поперечний, протягом жовтня-грудня 2023-го у водосховище було випущено близько шести тонн малька промислових видів риб. Цікаво, що цей чоловік, який все життя прожив біля ріки, майже не вживає рибу. Якось його бригада впіймала 24-кілограмового товстолоба і подарувала йому рибину, то Сергій поділив трофей між усіма рибалками.
Також Заплазьке водосховище — це рекреаційна зона. Тут є громадський пляж та бази відпочинку, де оздоровлюються багато людей.
Про «рибні» змагання і зелений туризм
Десять років тому на Кодимі з нагоди Дня рибалок влаштували перші змагання з любительського рибальства за участі 48 затятих рибалок.
Того спекотного липневого дня трикілограмові коропчуки з товстолобиками і білим амуром, яким славиться водосховище, студили зябра десь на глибині. Тому рибалкам довелося обмежитися звичайними карасем і пліткою.
Переможці першого чемпіонату зі спортивної риболовлі серед дорослих та дітей у нагороду отримали новенькі снасті.
Змагання стали традиційними і збирали до початку великої війни багато бажаючих зловити рекордну кількість риби.
2017-го на ставку підприємця Ігоря Чебана, розташованому на притоці річки Кодими Ардеві, пройшов фестиваль з лову хижої риби спінінгом з берега.
За головні призи змагалися спортсмени з Одеси, Києва і Сарати. Турнір проходив під патронатом риболовецького клубу «Одеса» за підтримки фірми з виробництва рибацького спорядження, що забезпечила конкурс призами, та Ігоря Чебана, який подбав про кубки і медалі.
— Кодима є рікою дитинства для мене. Сподіваюсь, що у перспективі віднайдуться кошти на продовження робіт з розчищення русла ріки Кодими, розпочатих кілька років тому за кошти обласного бюджету. А раціональне господарювання разом з природоохоронними заходами сприятимуть відродженню річки, — поділився роздумами патріот краю та підприємець з села Ясенове Друге Сергій Паровик. — Рибалка на Кодимі може дати поштовх для розвитку спортивного рибальства і зеленого туризму. Адже Любашівщина багата на водні ресурси та мальовничі краєвиди.
