Історик каже, що вже надрукував «чортову» дюжину книг з місцевої історії, які написав пенсіонером. І розповісти в цих книгах є про що, адже життя у цій місцевості вирувало задовго до того, як територію південної України було захоплено російською імперією.
Одеський письменник-краєзнавець, історик зі спеціальності Микола Березницький вивчає історичні події, що відбувалися на берегах трьох річок Півдня України. Дві з них захоплюють і територію Одеської області: це Кодима та Чичеклея. А третя – Гіпаніс, як у античні часи називався Південний буг (протікає територією Миколаївської області).
У своїй першій книзі «Між Тилігулом і Чичиклією» (2009) та енциклопедичному словнику-довіднику «Миколаївщина: історія, факти, люди» (2012) Микола Березацький детально відтворив досить непросту і строкату минувшину Миколаївського району.
З кодимських роздолів — у миколаївський степ
Микола Березницький — уродженець села Кримка Миколаївської області, розташованого на мальовничих берегах річки Кодима.
Понад тридцять років жив і працював на різних посадах на Одещині, у селищі Миколаївка. Спочатку вчителем у Миколаївській десятирічці, яку згодом очолив, потім трудився завідувачем районного відділу освіти. У важкі 90-ті роки Микола Березницький був представником президента, а також керував районною радою.
Він з юності почав збирати матеріали для своїх майбутніх книг, займався пошуками документів в обласному та районному архівах.
— Вже колишній Миколаївський район багатий і прекрасний своєю славетною історією, насамперед людьми, щирими, працелюбними, закоханими у свій край, — поділився Микола Олександрович. — У своїх книгах я намагався описати історію виникнення кожного маленького села чи хутірця, пам’ятника архітектури, відтворити дані про видатних жителів Миколаївщини. Адже наше коріння — це наша історія, а без минулого неможливо зрозуміти й оцінити сучасне!
Дещо згодом краєзнавець доповнив відомості про Миколаївщину книгами «Вчителю мій: нариси з історії освіти Миколаївського району» та «Географічне краєзнавство: Миколаївський район Одеської області, нариси».
Легенди й бувальщини про маленькі й великі села
У своїх краєзнавчих опусах «Кодима – мати Гіпаніса», «На перегонах віків: історичні есе, легенди і бувальщини» та «Кодимська розмаїтість (47 запитань про Кодиму): історико-краєзнавчі есе про річку Кодиму та Кодимський край» дослідник розповідає про ріку свого дитинства та населені пункти Надкодимщини. Скупі географічні дані автор майстерно поєднав з історичними відомостями та легендами.
Декілька ґрунтовних видань Микола Березницький присвятив історії рідного села Кримка, славному роду Березницьких та своїм славетним землякам.
Краєзнавець не оминув увагою Любашівський та Врадіївський райони, які вже зникли з української мапи, розпавшись на територіальні громади. З-під його пера вийшли «Любашівщина: історія і сучасність» та двотомник «Врадіївщина: зі скрижалей пам’яті».
Остання з його книг — «Дачне: історія і люди», присвячена 300-річній минувшині Північного Причорномор’я, розповідає про перших поселенців та буремні події ХХ-ХХІ століть. Микола Березницький планує написати цикл книг про історію Буджака.
