Цю криницю викопали наприкінці XVII століття у місті Балта за ініціативи родини Мушинських. Криничка примостилась у кінці їхнього помістя, і вже не одне століття дарує живильну благодать всій околиці.
Глибина криниці — 30 метрів, а вода в ній — чиста і смачна. Лабораторно підтверджено, що її вода має такі ж цілющі властивості, як вода з криниці, що на території Балтського Свято-Успенського кафедрального собору. А там часто проходить водосвятний молебень.
Коли власники садиби відійшли у інші світи, протягом багатьох літ криницею опікувалася родина Ящишених, які жили поруч. Вони висадили тут калину і берізки. А згодом криниця стала об’єктом любові всієї вулиці Петра Сагайдачного.
Якщо ви подумали, що тут немає водопровідної мережі, то це не так. Є! І вода в ній добра. Проте люди віддають перевагу джерельній. А коли під час війни почалися перебої з водою (і це, незважаючи на її регулярний підвіз), ось тоді-то і задумалась громада над подальшою долею старої криниці. Вирішили провести санітарну чистку та облаштувати територію навколо джерела.
Згадали, що дванадцять років тому чистили криницю і міняли цямриння криничних справ майстри Олександр Бушилов та Дмитро Боделан. Старі люди кажуть, що ні копання, ні чистку криниці будь-кому не довіриш. З одного боку, робота ця важка і небезпечна, з іншого — вимагає не тільки уміння, а й духовного усвідомлення свого призначення.
Цього разу Олександр Бушилов чистив джерела із своїми помічниками Михайлом і Віталієм. За розповіддю Олександра, тут з’явився плавун, який замулив джерела, що стало причиною зниження рівня води у криниці. Щоб стримати наступ плавуна, майстер підклав під нього граніт і розчистив джерела, які відчули свободу і забили з новою силою. Сьогодні води у криниці побільшало і сама вода – пий, і пити хочеться!
— Хтось із чоловіків демонтував старе цямриння, інші – змайстрували нове, відремонтували дах, вчепили відерце і полагодили ланцюг. Жінки навели лад навколо: випололи бур’яни, розчистили дерева, побілили бордюри та пофарбували огорожу. Участь взяли і діти, які намагалися скрізь бути корисними. Матеріалами допомогла міськрада. Так гуртом ми привели нашу криничку до ладу, — розповіла голова мікрорайону №19 Ольга Черненко.
…І стоїть при дорозі криниця – джерело пам’яті про рід Мушинських. Стоїть — як оберіг, що об’єднує покоління.
Читайте також:
