Ключові моменти
-
Урядовий законопроєкт №13638 суттєво звужує доступ до допоміжних репродуктивних технологій, зокрема для самотніх жінок, цивільних пар та пар з іноземцями.
-
Документ передбачає утилізацію ембріонів після трьох місяців зберігання та забороняє їхнє альтруїстичне донорство.
-
Вводяться нові обмеження на сурогатне материнство, включно із забороною для громадян країн, де ця практика не дозволена.
-
Репродуктологи та правники називають ініціативу дискримінаційною та такою, що погіршує доступ до лікування безпліддя.
-
Пацієнтки та лікарі наголошують: такі правила позбавлять багатьох українців шансу стати батьками та суперечать демографічним потребам країни.
Історія питання: ЕКЗ в Україні
У розпал демографічної кризи Кабмін пропонує закон, який, за словами деяких експертів (про них – нижче), в українських жінок останню надію на материнство.
Це перш за все стосується самотніх жінок, пари, яки не є офіційними, а також пари, де один з подружжя – іноземець.
Це в той час, коли держава повинна фінансово підтримати жінок, які, попри війну, готові народжувати
В Україні про необхідність узаконити правила використання сучасних репродуктивних технологій (зокрема, екстракорпорального запліднення, ЕКЗ) говорять понад десять років. Це не лише медичне, а й демографічне питання. За розрахунками ООН, навіть невелике збільшення народжень завдяки ЕКЗ може суттєво компенсувати природне скорочення населення.
У 2024 році ЕКЗ в Україні вперше стало доступним безкоштовно. Однак програма діяла лише у 46 клініках і мала жорстке вікове обмеження – жінки до 40 років. Як наслідок, вдалося народити лише 197 немовлят, що свідчить про вузьке коло учасників та обмеженість програми.
Народні депутатки Яна Зінкевич та Марія Іонова готували законопроєкт, щоб спростити умови ЕКЗ. Але раптово Кабінет міністрів подав до Верховної Ради свій проєкт №13638. Це стало повною несподіванкою для професійної спільноти репродуктологів, адже текст не обговорювався навіть із членкинею профільного комітету ВР Яною Зінкевич. Найбільше обурення викликало те, що під виглядом «розширення можливостей» документ насправді пропонує жорсткі обмеження та заборони.
Зінкевич та Іонова спробували зареєструвати альтернативний проєкт, але їм відмовили.
Хто може втратити шанс стати батьками
Професор Олександр Юзько, президент Асоціації репродуктивної медицини, назвав урядову ініціативу «Законом не дозволу, а заборони». На його думку, під час війни потрібно використовувати всі шляхи, щоб дати жінкам і чоловікам можливість мати дітей, а запропонований проєкт робить усе навпаки.
Головні спірні моменти та обмеження законопроєкту №13638:
- Обов’язковий генетичний зв’язок: ЕКЗ дозволено, лише якщо майбутня дитина матиме генетичний зв’язок із подружжям. Єдиний виняток: пари, які прожили у шлюбі не менше трьох років, лікувалися від усіх форм безпліддя, і лише потім отримали як діагноз відсутність у них власних статевих клітин.
Питання експертів: Що робити жінкам, які не в шлюбі? Чому пари мають втрачати час на «лікування», а не одразу скористатися перевіреними технологіями? Законопроєкт просто забирає в них надію на батьківство.
- Утилізація ембріонів: Законопроєкт зобов’язує зберігати невикористані ембріони не більше трьох місяців, після чого їх потрібно утилізувати.
Обурення фахівців: З етичної точки зору, ембріони, які готуються до життя, не можна просто утилізувати. Крім того, пари часто звертаються за ними через 5-10 років, щоб народити другу дитину, або коли змінюються життєві обставини. Ембріони повинні зберігатися до моменту їх використання.
- Заборона на донорство: Законопроєкт забороняє передавати невикористані ембріони на альтруїстичних засадах іншим жінкам, які мріють стати мамами (практика, поширена у світі).
- Обмеження сурогатного материнства: Послугою сурогатного материнства можна скористатися, лише якщо у жінки є медичні протипоказання до виношування.
Проблема: Якщо жінка може, але не хоче народжувати самостійно (наприклад, через високі ризики для здоров’я, не пов’язані з прямою забороною), законопроєкт це трактує як порушення і робить неможливим.
- Ігнорування цивільного шлюбу: Якщо один із пари – іноземець, умова для сурогатного материнства – офіційний шлюб понад три роки. При цьому цивільний шлюб, який стає все більш поширеним, ігнорується.
- Заборона через іноземне громадянство: Замінне материнство забороняється, якщо один із пари є громадянином країни, де сурогатне материнство заборонене.
- Вік: Вік для застосування ЕКЗ обмежується 49 роками (і жінкам, і чоловікам), хоча сучасні технології дозволяють народжувати жінкам і після 50, а чоловіки часто вирішують стати батьками після 40.
Асоціація правників України також оприлюднила свою позицію: перелічені обмеження суттєво порушують права людини, і в такій редакції законопроєкт приймати не можна.
«Якби не ДРТ, надій не було б»: що думають про новий закон ті, хто пройшов шлях ЕКЗ
В одному з пологових будинків Одеси, який спеціалізується на пологах жінок після екстракорпорального запліднення, я зустрілась з Юлією. Жінка зробила вже восьму спробу ЕКЗ. Вона зараз вагітна та очікує на дівчинку.
– Я втратила першу вагітність, – розповідає Юлія, не стримуючи сліз. – Було дуже важко погодитись з тим, що ризик аналогічного розвитку подій існуватиме і в майбутньому. Лікарі рекомендували вдатись до екстракорпорального запліднення. Але й тут не все йшло гаразд. Сім спроб виявилися невдалими. І лише зараз я завагітніла і молюся Богу, щоб все склалося добре. Але я розумію: якби не новітні технології, моєї вагітності не було б.
На мою думку, жінок не можна позбавляти всіх існуючих можливостей до материнства. Зараз війна – родини втрачають рідних. Тому держава повинна шукати шляхи, щоб підтримати тих, хто готовий взяти на себе відповідальність за народження та виховання дитини. Зокрема, фінансово. Бо самостійно сплачувати за ЕКЗ зможуть поодинокі родини.
Реанімаційні заходи для демографії: думка експерта
З Юлією повністю солідарна професорка, лікарка акушер-гінеколог із 37-річним стажем Світлана Галіч.
Вона наполягає на «пакеті реанімаційних заходів», які слід запровадити негайно, щоб подолати демографічну кризу:
- Доступність ЕКЗ: Держава повинна взяти на себе 1-3 цикли запліднення (як у розвинених країнах), оскільки зараз пацієнти змушені платити майже повну вартість.
- Захист військових: Забезпечити підтримку репродуктивного здоров’я захисників та постраждалих від війни (наприклад, безкоштовне заморожування клітин перед мобілізацією чи евакуацією).
- Законодавче врегулювання: Унормувати питання донорства ембріонів, сурогатного материнства та віку для ЕКЗ, прибравши дискримінаційні заборони.
Таким чином, урядовий законопроєкт вважають дискримінаційним і негуманним і громадяни, і лікарі, і правники. Залишається чекати, чи дослухається до цієї гострої критики Верховна Рада.
Як пояснюють нові жорсткі правила автори законопроєкту
Законопроєкт про допоміжні репродуктивні технології (ДРТ) викликав резонанс через свої жорсткі обмеження. Автори обґрунтовують їх необхідністю навести етичний та правовий лад у сфері, яка стрімко комерціалізувалася.
Основні аргументи та жорсткі правила:
- Боротьба з “репродуктивним туризмом” (Експлуатація):
Правило: Обмеження або заборона сурогатного материнства для іноземців.
Логіка: Захистити українських жінок від експлуатації та зняти з країни ярлик неконтрольованого “репродуктивного хабу”.
- Забезпечення генетичного зв’язку (Етика):
Правило: Суттєве обмеження або заборона донорства ембріонів.
Логіка: Гарантувати, що дитина має генетичний зв’язок з батьками, які її виховують, щоб уникнути складних правових та психологічних колізій у майбутньому.
- ЕКЗ — крайній захід (Здоров’я):
Правило: Вимога застосовувати ЕКЗ лише після того, як вичерпані всі інші методи лікування безпліддя.
Логіка: Захистити пацієнток від зайвих, складних медичних втручань, змушуючи лікарів починати з простіших методів.
Жорсткість закону — це свідома спроба держави стати “етичним наглядачем”. Проте саме ці обмеження викликали опір медичної спільноти, яка вважає їх надмірними та такими, що обмежують право на лікування безпліддя.
Читайте також:
- В Бородинській громаді на Одещині всі діти-сироти живуть в справжніх родинах
- Як російська мова обманом опинилася у списку захищених та чому й досі там
- Заборона вейпів: що чекає на електронні сигарети в Україні?
