Цього дня 1939 року в Одесі народився знаменитий артист естради, театру та кіно Роман Карцев. Карцев виступав на сцені понад півстоліття, але в останні роки став з’являтися на все рідше. Згадуємо його інтерв’ю за 2014 рік.
Роман Андрійович вважав себе витівкою долі. Його запросив до Ленінграда (зараз Санкт-Петербург) Аркадій Райкін, під керівництвом якого працював кілька років. Дует з Віктором Ільченком (він пішов із життя у 1992 році) зробив артистів популярними відразу, як тільки їх показали по телевізору. З автором текстів одеситом Михайлом Жванецьким він мав дружні стосунки до останніх днів. Всі ці імена постійно мелькають в інтерв’ю, які Карцев давав журналістам.
Про Одесу
— Як ви вважаєте, чому дуже відомі жарти про Одесу, але немає жартів про інші міста?
— Розумієте, одесити так налаштовані, це стан. Це Жванецький сказав, що гумор — статки, і я з ним згоден. На одеситів, мабуть, впливає сонце, море. Такого, як у Одесі, більше ніде не буває.
— Ким ви почуваєтеся: ленінградцем, москвичем чи одеситом?
— Звісно, одеситом. У Москві я як у вигнанні, як у засланні. Хоча Москву знаю дуже добре. А взагалі щороку я буваю обов’язково в Одесі. Мені це місто подарувало шикарну двокімнатну квартиру з видом на море, майже в центрі, на моє 70-річчя! На Дерибасівській я маю «відзначитися» так само як у Ленінграді маю пройтися Невським проспектом.
Про гумор
— Як ви оцінюєте рівень сучасних гумористів? Що думаєте про Comedy Club та інші подібні телепередачі?
— Намагаюся про це не думати. У них назовні — думати не треба, треба іржати.
— Зате вони добре заробляють.
— Та хіба річ у цьому? Хоча і в цьому теж… Ми колись працювали у Райкіна, отримували 88 рублів. Вісім я платив за бездітність, 25 за кут віддавав, а на решту ми годували Жванецького… Але ж ми були артистами великого театру Райкіна — це такий колосальний досвід, що ні за які гроші не купиш! А те, що зараз гумористи роблять… Ну, час, отже, такий.
Я у багатьох інтерв’ю намагаюся сказати, але мене не чують: я вважаю, що в школі з першого класу треба викладати уроки гумору. Треба дітям читати вірші Хармса, щоб їх розігрували. Щоб вони поступово втягувалися. Потім до четвертого-п’ятого класу вони вже поступово зростатимуть, імпровізуватимуть. Без почуття гумору у нас жити дуже важко.
Знамениті жарти Карцева
- «Одеса — місто унікальне, тому стільки добрих людей вийшло і… виїхало. Там ніколи не знаєш, чим закінчиться розмова. Стоятимуть дві людини, третя підійде незнайома, слухатиме години дві. Потім скаже: «Ну, не морочте мені голову!». І піде».
- «Якось я сказав дівчині в Одесі: «Наташа, давай зустрінемося завтра». Вона каже: «Ти з глузду з’їхав. Я одружена… Давай сьогодні!».
- «Якщо ми порахуємо, хто і як у нас говорить, то ми будемо… засуджені та збуджені…».
- «Я хочу запропонувати вам геніальний тост: давайте вип’ємо за моє здоров’я!».
Роман Карцев пішов з життя 2 жовтня 2018 року на 79 році життя.