Похмура березнева субота в Одесі… Погода не балує: то дрібний дощ, то (зовсім ненадовго) сонячні промені з вітром. Народ – хто бігом за продуктами, хто в парк-сквер з дітьми та чотирилапими друзями, хто за водою до найближчого бювету.
Другий одеський березень на воєнному стані… Хтось спеціально поспішає на Дерибасівську послухати живу музику. Музикант так намагається!
Намагаються й одесити: вуличні садочки-пальчики вже манять помилуватися і пролісками, і крокусами, а то й просто набряклими нирками. Суботній березневий клопіт: все ретельно впорядковується. Не дивно: перші весняні листочки і бруньки, що набухають, – адже тепер не просто так, а як особливий подарунок природи. Символ надії, знову ж таки…
Корки апельсинів-мандаринів на перекопаній землі поряд із кущиками. Це щоб вуличні коти оминали це місце стороною, як мені пояснили. Кішки, мовляв, не особливо шанують цитрусові аромати.
Ну а вусаті-хвостаті, тим часом, царствено проходять там, де вважають за потрібне, погода їм явно не до смаку, сонні вони якісь, зовсім не березневі в «класичному» розумінні… Зате (знову ж таки, класично) загадкові.
Господиня салону краси на Кінній виставила живі квіти у вазонах просто надвір. Пройти повз неможливо: така краса, та ще й у авторському кашпо.
– Я до Нового року цього року нічого не виставляла, ніяк не прикрашала. Не в тому стані була. А ось навесні вирішила все-таки радість людям доставити. А то бачу, що обличчя людей то налякані, то похмурі. Ідуть, обличчя найчастіше – у мобільних телефонах. Ось виставила, спостерігаю, як майже ніхто байдужим не залишається: підходять, милуються, посміхаються, – каже вона.
Поруч кафешка виносний столик теж прикрасила живими квітами: вони набагато скромніші, але з нашим прапорцем із тризубом…
Читайте також: Одеські кафе оновлюються та обіцяють величезні знижки.
