Пристрасті по-італійськи зазвучали українською. В Одеському театрі ім. Василька знову прем’єра. Після двох приголомшливих вистав присвячених війні в Україні, глядачам вирішили запропонувати італійську комедію: “Неаполітанськи пристрасті”.
У новій комедії є все, чому ми так скучили: гарні жінки та чоловіки, пісні, танці, іскрометний гумор.
При чому гумор не “крізь сльози”, до якого ми звикли останнім часом, а гумор “мирний”, коли посміхаєшся просто тому що смішно, тому що це комедія положень, тому що це – Едуардо Ді Філіппо. Його герої – пересічні люди, як ми з вами, які виживали як могли в тяжкі для Італії післявоєнні роки. Цього драматурга ми знаємо за фільмом “Шлюб по Італійськи”, автором сценарію якого він був, а також за постановками “Моя професія синьйор із вищого світу”, “Філумена Мартурано” та іншими, які йшли в різні роки в театрах України та Одеси.
Режисер спектаклю Павло Гатілов – новий штатний режисер театра Василька запропонував цікаве стилістичні рішення постановки:
Ми не можемо залишити людину наодинці із його тяжкими думами, потрібне і світло в житті. Театр має допомогти своєму глядачеві, створити для нього невеличке свято. Я сповідую естетику Дель Арте і вважаю, що це дуже правильна лексика для комедії, особливо для італійської, навіть якщо вона і відносно сучасна.
Режисер Павло Гатілов
Директорка – художня керівниця театру Юлія Півоварова наголошує, що саме комедію просили поставити волонтери та військові, які приходили до них в театр. Адже після тяжких фізичних та моральних навантажень, людині необхідна психологічна реабілітація, відпочинок, можливість переключитись, перенестися в іншу реальність, де немає вибухів, смерті та суцільного горя. І тот факт, що вистава іде на великій сцені, а глядачі знаходяться не в укритті, а в новому залі, сидячі в комфортних м’яких кріслах вже налаштовує на мир та спокій в душі, та виявляє бажання змінити кросівки на туфлі, а буденний одяг на вихідний наряд.
П’єси “Циліндр“ та “Ризик” за якими поставлено виставу, не дуже часто можна побачити в афішах наших театрів. Наприклад, “Ризик” взагалі був щойно переведений на українську мову Світланою Бондар, завліткою театра. Втім, це зовсім не означає, що твори не варті уваги, адже в них і режисер і актори можуть показати своє володінням почуттям гумору, почуттям міри, володінням голосом та тілом. До речі, за музичну та хореографічну частину вистави відповідали Вадим Бессараб, музичний керівник театру, та Павло Івлюшкін, головний хореограф.
У виставі задіяно багато “новоприбулих” васильківців. І для одеситів це гарна нагода познайомитися із миколаївським актором, заслуженим артистом України Павлом Чирвою, актрисами Марією Буймович, Богданою Шуманською, Тамарою Лукаш для яких це дебютні ролі на одеській сцені.
Наступний показ запланований на 1 жовтня.
Фото автора; заголовне фото: Український театр ім. Василько
