Рух ЧЕСНО провів моніторинг і виявив, що деякі засідання місцевих рад проводяться у закритому режимі та без анонсування для громадськості та журналістів. Серед таких і Одеська облрада.
Усього розслідування виявило три облради та одну міськраду обласного центру, закриті для громадян. До них потрапила і Одеська обласна рада. Крім неї у списку значаться Тернопільська, Полтавська облради та міська рада Полтави.
ЧЕСНО пишуть, що в цих органах влади заборона на відвідування засідання сесій чи комісій органи місцевого самоврядування досі пояснюють карантинними обмеженнями через COVID-19.
Але заборона відвідин – це одне. Але розслідувачі зазначають, що у зазначених радах іноді інформацію, наприклад, про проекти рішень, результати поіменного голосування чи висновки постійних комісій рад, відеотрансляції засідань перестали публікувати взагалі.
Це призводить до того, що мешканці міст чи регіонів дізнаються про прийняття чи неприйняття рішень лише постфактум і не можуть вплинути на процес. Доступ до участі у пленарних засіданнях чи засіданнях комісій також обмежений.
Навіть із відповідями на інформаційні запити в Одеської облради проблеми. Так, свій запит громадський рух ЧЕСНО направив понад місяць тому і відповіді так і не отримав.
Громадські діячі для порівняння наводять Миколаївську облраду, яка, незважаючи на зруйновану будівлю та постійні обстріли, працює майже повноцінно. Сайт Миколаївської облради майже максимально наповнений інформацією про сесійну роботу та засідання комісій, а апарат вчасно відповів на запит громадського руху.
Запити ЧЕСНО містили 11 маркерних питань діяльності міськрад та облрад від 24 лютого до кінця липня 2022 року, які стали критеріями для оцінки. Усі ці критерії не суперечать чинному законодавству. За кожну позитивну відповідь на сформульоване у запиті запитання давали 1 бал. Якщо інформація оприлюднилася до 24.02.2022 або частково публікується, це оцінювалось у 0,5 бала.
На основі відповідей було сформовано рейтинг відкритості місцевих органів влади, але Одеська облрада не посіла в ньому жодного місця, бо ігнорує запит громадського руху.
На інфографіці ЧЕСНО – оцінки відкритості місцевих рад. Одеська облрада взагалі не отримала оцінки.
Зазначимо, що така закритість Одеської обласної ради призводить на практиці до рішень, які завдають у нинішніх умовах війни шкоди суспільству. Так, через рішення комісії ради в області було зірвано друк українських газет у видавництві “Чорномор’я”, що належить облраді. Читачі не отримали вчасно важливу інформацію, а це неприпустимо під час війни. Адже на Одещині є місця, де і українського телебачення навіть немає, і преса для людей там – чи не єдине джерело об’єктивної інформації.
Є у громадськісті і запитання до керівництва Обласної ради. Так, видання «Думська» пише, що заступник голови ради Вадим Шкаровський перед початком російського повномасштабного вторгнення порівнював тероборону із «банформуванням». Революцію Гідності він називав держпереворотом, цитував Геббельса та брехав про кількість загиблих під час пожежі в одеському Будинку профспілок 2 травня 2014 року. При цьому депутати ради навіть не можуть зібрати необхідну кількість голосів для його відставки. Нагадаємо, Шкаровський опинився в облраді як представник вже забороненої в Україні проросійської партії ОПЗЖ.
Скріншот публікації “Думської” про Вадима Шкаровського
На заглавному фото: бійка депутатів в Одеській обласній раді
Джерело: “ЧЕСНО”
