Розмовляти з волонтерами в такий гарячий час трохи ніяково – всі вони працюють майже цілодобово. Та й за всією їх діяльністю можна спостерігати в соцмережах і приєднуватися по можливості. Тому розповідаємо про настрій в Одесі та життя під час війни.
Мене звуть Маша та я з України. З мирної, щедрої та веселої України, яку вирішив знищити президент РФ. Він, щоправда, називає свої дії «миротворчою спецоперацією». І ось уже тиждень ці «миротворці» бомбардують наші українські міста – Київ, Харків, Чернігів, Суми, Миколаїв, Херсон…. І це не повний перелік. Бо там, де з’являється російська армія, там смерті безневинних українців – рахунок уже пішов на тисячі. Чого тільки варте прохання про термінове усиновлення двох немовлят, чиї батьки загинули, одразу після їх народження? Так чинять «миротворці»!?
Мені, з одного боку, пощастило більше. Я живу в Одесі і тут поки що відносно тихо. Але лише завдяки нашій дивовижній армії. Чи знаєте ви ще хоч одну країну, де військових називають котиками? А в Україні називають. Більше того, сьогодні українці вірять у Бога та впевнені у тому, що носить він форму Військових сил України!
Все своє життя я живу в Одесі і сьогодні мені соромно, що я говорю російською. Мені здавалося нормальним переходити українською (його я теж знаю) у Львові, а в Одесі розмовляти так, як мені зручніше. Тепер можу чесно визнати, що я не цінувала цієї свободи. Тому що на відміну від РФ я жила у вільній країні і не боялася висловлювати будь-які свої думки зручною мені мовою. Могла критикувати вголос і в будь-яких соцмережах президента та уряд, висловлювати невдоволення на мітингах та не боятися поліцію. Те, що здається росіянам абсолютною фантастикою. І ось через те, що вони дозволили своєму президентові думати, що йому все дозволено, сьогодні страждаємо та гинемо від масових бомбардувань ми, звичайні українці. Мирні громадяни, чий гріх лише у тому, що ми не хочемо жити у Росії. Ми – українці, і ми хочемо жити в нашій Україні. За цей тиждень в Одесі було чутно вибухи та одесити, як і всі українці, навчилися за кілька хвилин спускатися у безпечні місця. Але більшу частину все ж таки відпрацьовує наша ППО – слава героям, слава Україні! І так, сьогодні я вимовляю ці «фашистські» на думку деяких фраз щиро і з неймовірним захопленням.
А тепер щодо ситуації в Одесі. Цитую відомого одеського бізнесмена та благодійника Андрія Ставніцера:
Пропаганда РФ може показати черги біженців на кордонах із Молдовою та Румунією. Так і є – у багатьох одеситок спрацьовує материнський інстинкт і вони поспішають вивезти дітей подалі від війни. І хто посміє їх у цьому звинуватити? Інстинкт самозбереження теж спрацьовує – у такій ситуації це гаразд. Але при цьому буквально за два дні повністю сформувалися загони тероборони: чоловіки різного віку та професій залишили без роздумів звичне життя, озброїлися і готові робити все, щоб російські «миротворці» не зайшли до Одеси навіть на півкроку. Розгорнулася масштабна волонтерська діяльність – тендітні дівчатка здають кров, плетуть маскувальні сітки і збирають містом все, що може знадобитися нашим захисникам. Одесити приймають сім’ї українців, які втекли з-під обстрілу, збирають одяг та ліки. Допомагають будь-якими способами цивільному населенню та місцевій теробороні. Так, у приватних швейних цехах готові безкоштовно відшивати балаклави та термобілизну.
Ось що пише Адміністратор у Благодійному Фонді «Добрий Самарянин»
Усі разом, цілими сім’ями, одесити вже кілька днів розливають коктейлі Молотова – їх сьогодні називають «бандерівською смузі». Трохи смішно від того, що навіть ті, хто раніше не сприймав Степана Бандеру як героя, сьогодні змінили свою думку. Путін хотів довести, що ми тут страждаємо від «нацистів», а в результаті головними фашистами тепер в Одесі вважають лише президента РФ та його поплічників. І готові зробити все, щоб вони пішли по заданому напрямку, який озвучив один із прикордонників Зміїного острова. До речі, на вулицях Одеси вже з’явилися банери та дорожні покажчики з тим самим посилом.
А тепер я вам познайомлюся з кількома одеситами, які просто спокійно жили та працювали. А тепер згуртувалися в єдиному пориві проти російських окупантів:
Ольга Нагорнюк, бібліотекар
https://www.facebook.com/olga.nagornuk.9/posts/4772934742776067
Катя Курлап, екскурсовод
Олена Ротарі, телевізійник
https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=10225078050485854&id=1456174872
https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=10225078689861838&id=1456174872
Наталія Капцова, гуру ріелтерів
Кирило Димов, юрист
І це лише крихітна вибірка із тих тисяч людей, які стали на захист Одеси. Багато хто веде активну інформаційну війну, щоб донести до зашорених росіян правду. Таких наш уряд називає шляхетним інформаційним військом. Так, до речі, російська агресія призвела до того, що всі українці згуртувалися в абсолютній вірі у наш уряд. Чого не було ще тиждень тому. А тепер ми знаємо, що разом ми сила. А росіяни, коли ми переможемо (а це лише питання часу) горітимуть від сорому все життя. І нікому з них ніхто не співчуватиме. Тому що вони виростили свого лідера та продовжують його підтримувати.
Сьогодні вночі від постійної нервування у мене стався епілептичний напад, третій у житті. Але навіть це не привід зупинятися у своєму прагненні зробити все, що в моїх силах заради перемоги України, а отже, і Одеси, і всіх нас. Слава Україні та її героям!
https://www.facebook.com/KaterynaUzhevska/posts/2826152047678411
