Ключові моменти:
- У Балтській і Кодимській громадах школи, садки та лікарні підготували до холодів.
- Водночас ціна кубометра дров восени зросла до 3500 гривень або більше 20000 на зиму.
- Через дорогі дрова й недостатні субсидії родини шукають альтернативну допомогу.
- Деякі мешканці запаслися паливом завчасно, інші не знають, як пережити зиму.
Журналістка «Одеського життя» Любов Кузьменко поспілкувалася з мешканцями Балтської та Кодимської громад і з’ясувала, як вони готуються до опалювального сезону в умовах війни. Місцеві бюджети забезпечили паливом школи, дитсадки й лікарні, але для людей ситуація значно складніша: дрова подорожчали, державних субсидій не вистачає, а частина переселенців втратила виплати. Одні родини купили дрова ще навесні, інші змушені шукати допомогу, щоб не залишитися взимку без тепла.
У школах та садках буде тепло
Опалювальний сезон в умовах війни – це іспит на витривалість, де кожен кубометр деревини чи кіловат електроенергії має стратегічне значення. Цього року підготовка громад Одещини пішла двома паралельними шляхами: забезпечення комунального сектору та повна невизначеність і фінансова скрута, з якою сам на сам опиняються люди.
На рівні місцевого самоврядування підготовка до зими завершується без форс-мажорів. Об’єкти комунальної власності – школи, дитсадки, лікарні та адмінбудівлі – готові до холодів. Вони забезпечені пелетами, брикетами та дровами. Закупівлю та фінансування цих потреб взяли на себе місцеві бюджети.
– Балтська міськрада виділяє кошти, аби всі заклади громади були з теплом незалежно від погодних умов чи зовнішніх чинників, – зазначає заступник Балтського міського голови Федір Молодець.
Проте якщо заклади соціальної сфери бюджетно захищені, то власники приватних домогосподарств Балтщини та Кодимщини змушені рахувати кожну копійку.
Зекономили ті, хто готує сани влітку
Основним інструментом підтримки людей залишаються субсидії на скраплений газ і тверде паливо, які пільгові категорії громадян отримують раз на рік. Проте реалії ринку давно наздогнали й перегнали державні розрахунки. Грошей, які виділяє держава, не вистачає через стрімке підвищення цін.
Яскравий приклад – побутовий газ.
Один балон скрапленого газу зараз коштує 1700 гривень. Після його купівлі від річної субсидії залишається мізер, на який придбати тверде паливо неможливо.
Ситуацію ускладнює здорожчання деревини. Влітку кубометр дров можна було придбати в середньому за 2000-2200 гривень. Восени ціна злетіла до 3500 гривень за кубометр.
Щоб обігріти невелику хату протягом зими, потрібно 5-6 кубів. Тобто лише за дрова родині потрібно викласти 20 тисяч. Державна допомога такі витрати перекрити неспроможна.
Переселенцям без субсидій непереливки
Найболючішою проблемою цей опалювальний сезон став для внутрішньо переміщених осіб – вони опиняються у безвиході, коли держава припиняє підтримку.
Ситуацію ускладнюють жорсткі правила верифікації ВПО: щойно дитині виповнюється 18 років, виплати автоматично скасовуються попри те, що юнак чи дівчина ще не мають власного доходу.
Крім того, якщо власник житла оформив субсидію на себе, переселенці, які там проживають, за законом втрачають право на отримання будь-якої допомоги на паливо на цю адресу.
– Ми купуємо дрова, бо газу немає. Беремо на зиму 5-6 кубів – коли вистачає, а коли й ні. Купували ще влітку по 2200 гривень за кубометр, і тоді мені здавалося, що це дуже дорого. А зараз – вже по 3500! Ніяких пільг у нас немає. Субсидію оформити не можемо, бо хазяйка будинку оформила її на себе. Слава Богу, у цій «врємянці» живемо безплатно, платимо тільки за комунальні послуги. Але фінансово зараз дуже скрутно. Доньці виповнилося 18 років, і щомісячну допомогу для ВПО з нас зняли. А донька студентка, – розповідає переселенка пані Яна.
Де шукати альтернативу субсидіям?
Для багатьох родин, які випали з державної системи субсидій, єдиним порятунком залишається звернення до закордонних гуманітарних місій та міжнародних благодійних фондів – УВКБ ООН, Червоного Хреста, Данської ради у справах біженців тощо. Щозими вони реалізують програми підготовки до зими, виділяючи цільову допомогу на придбання палива для вразливих категорій.
Проте шлях від подачі заявки до реальних грошей – це місяці очікувань, які в умовах холодів перетворюються на випробування. Люди масово подають документи через ЦНАПи на ремонти, заміну вікон чи термомодернізацію, але стикаються із затяжними перевірками та бюрократичними паузами донорів.
– Ми скористалися пропозицією від ЦНАПу звернутися до благодійного фонду «Карітас» щодо ремонту, заміни вікон, даху, – продовжує розповідь пані Яна. – Вирішили подати заявку, бо у нас на кухні взагалі немає вікон, ми їх просто клейонкою забили. Ну і що? Вони подзвонили, розпитали – і на тому все. Я так думаю, що вже нічого й не буде, бо пройшов цілий місяць. І таких родин, які чекають, дуже багато.
Де легально купити дрова?
Аби упорядкувати ринок деревини та захистити споживачів від шахраїв, Подільська ОВА опублікувала список лісництв, де жителі Подільського району можуть придбати дрова. Реалізацію палива для населення та бюджетної сфери здійснює державне підприємство «Ліси України» (філія «Південний лісовий офіс»).
Залежно від місця проживання, громадяни можуть звернутися за такими напрямками:
- Балтський, Савранський та Кодимський – Балтське, Кодимське, Слобідське, Будеївське лісництва. Мешканцям сіл Лісничівка та Слюсареве для оформлення рекомендовано звертатися у Балту;
- Подільський, Ананьївський та Окнянський – Подільське, Окнянське, Долинське, Троїцьке лісництва.
З усіх питань жителі можуть звертатися до Балтського надлісництва ДП «Ліси України» за адресою: м. Балта, вул. Шевченка, 5а. Телефон (095) 931-99-35.
***
Отже опалювальний сезон на Балтщині і Кодимщині розпочинається в режимі жорсткої економії. Громади забезпечили садочки та лікарні, але кожне домогосподарство сьогодні змушене вирішувати рівняння з багатьма невідомими: як збалансувати дорогі дрова, загрозу відключень світла, бюрократичні затримки та зниження соціальних стандартів.
Тим часом, дрова в купах під стінами українських хат стають не просто паливом, а символом готовності пройти ще одну зиму воєнного часу.
«Грубка і дрова – надійний тил»
Найвпевненіше почуваються ті жителі Балтської та Кодимської громад, які купили паливо заздалегідь.
– Дрова я купив ще весною, коли вони були значно дешевші. Для нашої квартири на сезон потрібно близько п’яти кубометрів. Вони вже сухенькі, порубані і чекають свого часу в сараї. Грубку палити ми ще не починали. Крім того, оформили електроопалення, тому в опалювальний сезон тариф на електроенергію для нас виходить дешевшим. Але у воєнний час можуть бути блекаути, тому на саму лише електрику надії мало. Грубка і дрова – це наш надійний тил, – розказав мешканець Балти Володимир Федорович.
– Я не сьогодні на світ народилася, тому запаслась дровами, бо знаю, що взимку ціни будуть космічними. У мене парове опалення, тож дров йде багато. Є і електроопалення, яке я періодично включаю, щоб трохи економити дрова. Але скажу чесно: субсидії катастрофічно не вистачає. З яких розрахунків у міністерствах беруть такі малі гроші для людей – незрозуміло. Адже в країні подорожчали не тільки дрова чи газ, а й все – продукти, ліки. Виживати стає дедалі важче, – каже Людмила Петрик, пенсіонерка з Кодими.
– Ми з дружиною живемо у газифікованій квартирі. Здавалося б, про дрова нам взагалі не треба думати. Але ми все одно запаслися – ніхто не знає, що буде з газогонами чи тиском у системі в разі обстрілів, – зазначив Євген Килимник, мешканець Балти.
Важливо!
У лісгоспах наголошують, що лісництва не виділяють ділянки для самовирубки чи самостійної заготівлі дров громадянами. Самовільне спилювання навіть сухих чи повалених дерев без спеціального дозволу (лісорубного квитка) суворо заборонено.
Згідно з Лісовим кодексом України, заготівля деревини є спеціальним використанням лісових ресурсів. За самовільну вирубку або вивезення лісу передбачено адміністративні штрафи та кримінальну відповідальність (ст. 246 ККУ).
Раніше ми розповідали про парадокс Савранщини – чому у краї лісів бракує дров на зиму.
Ще ми писали як Арцизька громада готується до зими які є пільги, субсидії та запаси палива.
Читайте також: 25 тисяч гривень на дрова: як мешканці Одещини готуються до зими.
