Журналістка «Одеського життя» Юлія Валієва з’ясувала, як мешканці Бессарабської та Буджацької громад готуються до зими в умовах подорожчання палива. Вона побувала в місцях продажу дров у Бессарабському та Буджаку, дослідила пропозиції Буджацького лісництва, поспілкувалася з місцевими жителями й представниками громад. Це допомогло з’ясувати, скільки приблизно коштує опалення будинку, де шукати доступніше паливо та на яку допомогу можуть розраховувати ті, кому бракує грошей на дрова.
Ключові моменти:
- Опалення дровами обходиться родині приблизно у 25 тисяч гривень за сезон.
- Ціни на дрова в місцевих продавців відрізняються в кілька разів.
- Громади пропонують пільговикам безкоштовні дрова або дозволяють розчищати ділянки.
- Через прикордонні обмеження самостійна заготівля деревини може коштувати штрафу.
Де дістати дрова для опалення
Більшість населених пунктів Буджацької та Бессарабської громад не газифіковані. З початку війни попит на дрова зріс удвічі. У цьому році в Буджацькій та Бессарабській громадах проблеми, де придбати дрова, немає. Крім лісництва, дрова, брикети, пелети через місцеві торговельні точки реалізують підприємці з Арцизу. Також зайшли нові продавці з міста Татарбунари. Дрова вони продають у складометрах, і придбати їх можна в необмеженій кількості – були б гроші.
А що робити, коли грошей немає? Яким чином мешканці виходять із ситуації і хто в цьому може допомогти?
Скільки дров потрібно на зиму?
Щоб зрозуміти, скільки потрібно грошей для обігріву одного невеликого будинку, пропонуємо просту математику.
500 кілограмів паливних брикетів, наприклад, коштують близько семи тисяч гривень – торф’яні, до десяти тисяч – з дуба. Вони мають добру тепловіддачу, але це дуже дороге задоволення. Враховуючи, що вистачить цих п’ятисот кілограмів ненадовго – за умови несильних морозів, десь на місяць.
«Кусаються» і ціни на рубані дрова (дуб, граб, ясен) – 1500 гривень за складометр, 1400 гривень за складометр коштують чурки, метрові – по 1300. Сюди ж додаємо і доставку, яка через підвищення цін на пальне стала відчутно дорожчою. Мешканці обох громад обирають насамперед місцеве Буджацьке лісництво*. Минулого року причіп дров на п’ять кубів коштував тут майже сім тисяч гривень. Цьогоріч ціна зросла до дев’яти. Близько трьох тисяч гривень додатково коштує рубка та доставка. Для порівняння: минулого року це коштувало майже вполовину менше. У середньому, щоб обігріти будинок, потрібно десять кубів дров, тобто два причепи.
Отже, порахуємо: щоб запастися дровами на весь опалювальний період, із сімейного бюджету треба витягнути близько 25 тисяч гривень.
Чим можуть допомогти громади?
За словами Ганни Стоянової, керівника відділу захисту Бессарабської селищної ради, у громаді діє Програма допомоги вразливим верствам населення – ВПО, родинам загиблих військовослужбовців, інвалідам війни, яка передбачає безкоштовне надання двох кубометрів дров.
У Буджацькій громаді така програма теж діяла. Проте після введення державних пільг на опалення для цих верств населення, що надаються та оформляються через Пенсійний фонд, з минулого року ця програма не працює.
Але тут знайшли інший вихід. Діє він з минулого року. У Буджацькій селищній раді була створена робоча група, яка зробила інвентаризацію ділянок у населених пунктах та виділила ті, що потребують розчищення від сухостою, чагарників, хмизу тощо.
Як це працює на ділі?
Кожен мешканець громади може звернутися до старости із заявою на дозвіл розчистити таку ділянку та забрати зібране безкоштовно. Староста виділяє під ці потреби ділянку і контролює процес. Головна умова – розчищено має бути весь сухостій, і людина повинна зібрати та вивезти все, навіть дрібні гілки.
Рубати без дозволу заборонено
До війни мешканці обох громад мали можливість збирати хмиз, сухостій, порубкові рештки без надання дозволів. Але враховуючи, що ліси більшості старостатів колишньої Тарутинщини знаходяться поряд із прикордонними смугами, навіть перебування в цій зоні заборонене. Всі, хто не мають на це дозволу, караються штрафом, – а це майже півтори тисячі гривень. Якщо ж впіймали порушників із дровами, штраф буде значно більшим. Для вирубки потрібен лісорубний квиток. Без дозволу можна збирати сухі гілки, хмиз, кору, тільки не в лісах контрольованого прикордонного району. Але іноді життєві ситуації складаються так, що люди змушені ігнорувати заборони. Ось що розповів мешканець села Вільне.
– Я маю земельний пай, а тим, у кого є паї, субсидію не дають. Маю двоє дітей, дружина працює, я займаюся землеробством. Цього року вирощену пшеницю поки ще не здав через низьку ціну – чекаю, коли вона підніметься, та ще й треба покупця знайти. Дружина отримує мінімалку, тож грошей не вистачає, – розповідає чоловік. – Дочка в інституті на контракті вчиться. Син ще в школі, але в наступному році також буде вступати до вишу – теж потрібно гроші зібрати. Отже заготовляти дрова буду самотужки, бо іншого виходу не бачу. Доведеться ризикувати, але що робити – таке життя.
На цьому тижні журналістка побувала на торговельних майданчиках, де продають дрова, у селищах Бессарабське та Буджак. Місцеві перекупники продають складометр рубаних дров за 5500 гривень – дуб, і 4500 – береза. Це втричі дорожче, ніж продає Арциз.
*До Буджацького лісництва належать лісонасадження Саратської, Бессарабської, Буджацької, Петропавлівської, Арцизької і частини Білгород-Дністровської громад.
Раніше ми повідомляли, коли в Одесі дадуть тепло та що відомо про початок опалювального сезону.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Субсидія на дрова у 2026 році: хто може отримати, які документи потрібні
