Ключові моменти:
- Veterans HUB створили як місце, де ветеран може зустріти своїх
- Тут поєднали юридичну, психологічну, спортивну та освітню підтримку
- До хабу приходять також родини захисників, колишні полонені та рідні зниклих безвісти
- Мобільна команда поширює цей досвід і допомагає громадам Одещини
Повернення до цивільного життя рідко обмежується однією проблемою: комусь потрібен юрист, комусь психолог, а комусь просто бракує людей, які зрозуміють без зайвих пояснень. У Veterans HUB ODESA в Одесі намагаються зібрати таку підтримку в одному просторі — від консультацій та допомоги з працевлаштуванням до спорту, навчання й зустрічей із побратимами.
Журналістка «Одеського життя» Ольга Магазинська побувала у хабі та поспілкувалася із заступником керівника відділу стратегічних комунікацій Миколою Сторожуком. Ми поговорили про те, з чим найчастіше звертаються ветерани, чому сюди приходять їхні родини, як працюють мобільні групи в громадах Одещини та чого сьогодні найбільше потребує ветеранський простір.
Від психолога до піклболу: які послуги та активності пропонує Veterans HUB ODESA
Вперше я потрапила до ГО для інтерв’ю з музикантом-ветераном Олександром Дюжиковим і була щиро здивована великою кількістю людей у хабі. Одні займалися дихальною йогою, другі грали у теніс, треті щось емоційно розповідали юристу. У будівлі вирувало життя, а це найголовніше, що потрібно ветерану для повернення у цивільні будні, переконаний Микола Сторожук.
Про проблеми та потреби ветеранів він знає практично все. Микола Сторожук, заступник керівника відділу стратегічних комунікацій Veterans HUB ODESA, опікувався ветеранами ще з часів АТО, перебуваючи на державній службі.
– Пане Миколо, зазвичай громадські організації фокусуються на вузькій допомозі: юридичній чи психологічній. Ветеран, який приходить до вас, на що може розраховувати?
– З проблемами оформлення документів, пільг чи працевлаштування ветеран може звернутися до місцевих органів влади, і йому допоможуть, а ось місця, де людина може зустріти «своїх», зрозуміти, що вона не самотня у своїх труднощах та зустрітися з тими, хто проблеми вже подолав, в Одесі тоді не було. Тож наше ГО і створювалося як ветеранський простір, де можна відпочити душею, так, наче захисник зайшов у рідну хату. Хоча, звісно, і юридичну допомогу, і консультування щодо роботи чи створення власного бізнесу ми також надаємо.
– Коли б я до вас не прийшла, бачу доволі багато людей. Отже попит є?
– Звісно, якщо зібрати наші активності за напрямками, то в нас і психологічна допомога, і юридична, і підтримка ветеранського бізнесу, і освітні програми, і спортивні ініціативи, і ветеранський клуб, не кажучи вже про курси з розмовної англійської та сеанси масажу, – усе навіть важко згадати. Щопонеділка ми складаємо анонс-розклад з нашими заняттями та заходами. Загалом наша мета – комплексна підтримка, яка допоможе адаптуватися до цивільного життя.
Допомога не лише ветеранам: кого ще підтримують у хабі
– А що користується найбільшим попитом?
– Практично все. Хтось не може впоратися з бюрократією при оформленні паперів і потребує консультації юристів (їх у нас два), когось «накрило», тут вже активно підключаються психологи. Дуже багато людей хочуть займатися спортом, тому ми цей напрямок активно розвиваємо.
– А який саме спорт?
– У нас багатий вибір. Піклбол (вид ракеткового спорту), настільний теніс, дартс, бочча (гра з м’ячем для людей із важкими порушеннями опорно-рухового апарату), корнхол, петанк. Для останнього ми створили 5 майданчиків у Преображенському парку, де проводимо змагання. Приходьте.
– Ви опікуєтеся лише ветеранами?
– Не тільки. Ми підтримуємо і колишніх військовополонених, і членів родин зниклих безвісти, і взагалі рідних усіх захисників. Наприклад, проводимо постійні тренінги для дружин ветеранів, яким часто важко порозумітися з чоловіком з бойовим досвідом.
Мобільні групи в громадах: як одеський досвід поширюється на область
– Можете назвати топпроєкти, якими ви пишаєтеся?
– Свого часу ми ініціювали створення меморіального заходу «Дзвін пам’яті», мобільної групи, яка надає допомогу громадам Одещини, проводимо ретрити, створили «Ветеранський клуб» та головне – ми створили команду однодумців, які підтримують захисників.
– Ви згадали про мобільну групу. Для чого вона їздить, адже супровід ветеранів зараз є у будь-якому населеному пункті.
– Є, проте труднощі бувають у всіх. Зазвичай, ми спочатку проводимо збори у громадах, обмінюємося досвідом, розбираємо складні випадки. Вони здебільшого стосуються юридичних аспектів або співпраці із владою. Бувають й інші випадки: захисник не хоче на загал обговорювати свої проблеми, тоді з ним окремо спілкується психолог чи юрист. Такий формат роботи дуже корисний: не всі можуть приїхати саме до Одеси, а колеги в області після наших зустрічей почали створювати подібні осередки. Наші філії створені у Теплодарі, Затишші (Роздільнянський район), Кілії, у Сафя’нівській громаді (Ізмаїльський район).
– Чи є у вас якийсь визначений строк чи кількість звернень, скажімо, до юристів чи психологів?
– Ні, ветеран може звертатися стільки разів, скільки потрібно, обмежень немає. Але якщо мова йде про затребуваний вид допомоги, то потрібно записатися.
– Ви зазначили, що пишаєтеся своєю командою. Ці люди проходять якусь спеціальну підготовку для роботи з ветеранами?
– Наша команда – це 15 однодумців-волонтерів плюс багато друзів. Це дуже важливо, адже нас не фінансують ані держава, ані місто, матеріально нас підтримують тільки міжнародні гранти. Один із наших головних принципів – «рівний – рівному», тому чимало наших працівників мають статус ветерана або є волонтерами чи членами родин захисників. З рештою команди, так, ми проводимо певну підготовку.
Плани на майбутнє та головні запити: чого сьогодні найбільше потребує ветеранський простір
– Якщо ми говоримо про міжнародне фінансування, то воно зараз може бути недостатнім. Які найбільші ваші потреби зараз?
– Авто з інклюзією. Ось у неділю повернулася вже сьома група паломників, які були на Афоні. Монахи готові приймати наших хлопців, вони їх дуже поважають, шукаємо зараз гроші на безбар’єрний автомобіль. Він би і ветеранів привозив на змагання чи на заняття. І, звісно, будівля. Ми постійно переїжджаємо, а бажано мати власне приміщення, облаштоване для наших потреб, вони ж лише зростають, бо ветеранів стає дедалі більше. І, зрозуміло, ніколи не завадять нові фахівці-волонтери, робота знайдеться для всіх.
– Чи є у ГО плани на подальший розвиток?
– А куди ж без них. Дуже хочемо створити Центр адаптивного ветеранського спорту і сподіваємося, це відбудеться вже дуже скоро.
– Пане Миколо, активностей у вас – море. Як дізнатися про те, про що ми не встигли поговорити?
– Ми дуже активні у більшості соцмереж, наш сайт має багато корисної інформації і про нашу роботу, і про інші заклади, що допомагають ветеранам. А на всі запитання ви отримаєте відповідь за тел. +38 (093) 000-39-79.
– Дякую за підтримку ветеранів і за розмову.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Пільги є, але отримати їх — квест: як в Одесі супроводжують поранених ветеранів«Нас бояться брати на роботу»: як ветерани Одещини повертаються до мирного життя
У матеріалі використані фото соціальних мереж та сайту ГО Veterans HUB ODESA
