Ключові моменти:
- Гагаузи — унікальна спільнота Буджака, яка не має власної суверенної держави поза межами України.
- Статус корінного народу дасть гарантії для збереження гагаузької мови, що перебуває під загрозою зникнення.
- Статус не передбачає створення автономії, зміну кордонів чи право на відокремлення.
Статус корінного народу для гагаузів: чому формату нацменшини недостатньо
Депутат Одеської обласної ради Февзі Мамутов вніс проєкт рішення зі зверненням до Верховної Ради України щодо законодавчого визнання гагаузів корінним народом країни. Одеська облрада планує розглянути цей документ на найближчій сесії 11 вересня.
У тексті звернення зазначається, що гагаузи повністю відповідають критеріям Закону України «Про корінні народи України». Спільнота сформувалася в історичному ареалі Буджака на межі XVIII–XIX століть, має самобутню мову та культуру, але не має зовнішньої материнської держави.
Стандартний режим захисту національних меншин забезпечує індивідуальні права на освіту та культуру, але не дає спеціальних гарантій збереження народу. Включення гагаузів до закону дозволить спільноті створювати офіційні представницькі органи, вести прямий діалог із державою та захистити мову, яку ЮНЕСКО віднесла до категорії тих, що зникають.
За темою: Таємниця «Чорних клобуків»: чому гагаузи Одещини заявили про право на статус корінного народу
Юридичні рамки проєкту
Ініціатива містить суворі застереження: статус корінного народу реалізується виключно в межах Конституції України. Він не означає права на сепаратизм, не передбачає зміни адміністративно-територіального устрою чи створення національно-територіальної автономії.
Верховну Раду закликають провести консультації зі спільнотою, залучити профільні інститути НАН України та Державну службу України з етнополітики та свободи совісті, після чого внести зміни до Закону «Про корінні народи України».
Автори документа наголошують на стратегічній важливості рішення: прямий діалог Києва з гагаузькою громадою знизить ризики зовнішньої дезінформації, штучної радикалізації та спроб держави-агресора використати етнічний фактор на півдні України.
Читайте також: Мова історії: чому жителі півночі та півдня Одещини говорять по-різному
