Ключові моменти:
- Археологи підтвердили існування османської вежі Хаджибейської фортеці.
- Фундамент вежі виявили безпосередньо під Приморським бульваром.
- Розкопки відкрили культурний шар давньогрецького поселення V століття до н.е.
- Історик Ігор Сапожников вважає вік Одеси 2500 років.
Щоразу, коли в Одесі починають копати землю в історичному центрі, минуле буквально виходить назовні. Цьогорічна археологічна експедиція під керівництвом Андрія Красножона знайшла під Приморським бульваром фундаментну частину давньої вежі, а дослідження попереднього сезону вже дозволили простежити зв’язок цієї території з античним поселенням.
Журналістка Одеського життя поговорила з істориками Тарасом Гончаруком та Ігорем Сапожниковим про те, що розповідають ці знахідки і чи справді вони дають підстави говорити про 2500-річний вік Одеси.
Фортеця на античних руїнах
Скільки років насправді Одесі? Сьогодні це питання вже перейшло за межі суто місцевої краєзнавчої тематики. Тема справжнього віку нашого міста вийшла на рівень національної історії. Чи змогли недавні археологічні розкопки на Приморському бульварі поставити крапку в багаторічних суперечках щодо літочислення Одеси
Про те, що Одеса з’явилася не на «голому полі», в науковій спільноті йде мова вже років 200 – від перших вчених Одеського товариства історії та старожитностей. На теренах нашого міста розташовувалися давньогрецька Гавань Істріан, середньовічна Джинестра, османський Хаджибей. Й археологічні розкопки на Приморському бульварі та теоретичні дослідження наочно це довели.
Сезон 2026 року для експедиції під керівництвом доктора історичних наук, археолога Андрія Красножона став продовженням та розвитком досліджень минулого року.
Тоді рештки архітектурної споруди дослідники зафіксували прямо поруч з пам’ятником Дюку. Однак належність цієї кладки саме до Хаджибейської фортеці ще слід було довести.
У 2025 році археологи виявили частину стіни артилерійської батареї, прибудованої до замку з боку морського берега, та її кутовий стик із південно-східною стіною. З’ясувалося, що місце їхнього перетину повністю розібрали російські солдати після того, як цитадель було виведено з ладу підривом мін. Каміння південної стіни вибрали під корінь, залишивши лише траншею від фундаменту.
Водночас археологам вдалося з’ясувати, що цоколь батареї врізаний в античний шар V століття до нашої ери. Тоді вперше було виявлено культурні нашарування давньогрецького поселення Гавань Істріан у його північних межах. І османську фортецю зводили буквально з «будівельних матеріалів» античних руїн.
У цьому ж шарі було виявлено фрагмент візантійської чаші XIV століття та генуезьку кераміку. Згідно з письмовими джерелами та старовинними морськими навігаційними картами, саме тут з 1296 року розташовувалася генуезька торгова факторія Джинестра. І артефакти, знайдені під час розкопок, саме свідчать про її реальне існування.
Османська вежа під Приморським бульваром
У 2026 році експедиція, як і планував Андрій Красножон, продовжила свою роботу. Цього разу на розкопі була знайдена в задовільному стані фундаментна частина вежі на достатню довжину. Зафіксована її ширина — 2,5 метра. Конструкцію підсилювали дерев’яні балки, скріплені кованими штирями, — характерна риса середньовічної оборонної архітектури.
Окрім того, кругла споруда відповідала одному з існуючих планів замку Хаджибей: вежа 8 метрів у діаметрі. А в завалах біля її підніжжя було знайдено османську плінфу, татарську черепицю та срібну монету султана Абдул-Хаміда I 1785 року. Тоді науковці змогли вже офіційно заявити, що мають справу не з якоюсь випадковою спорудою будь-якого часу – це справді османська вежа.
Читайте також: «Це не сенсація»: Красножон пояснив, що насправді знайшли на Приморському бульварі
Не замок – а місто
— Я не думаю, що російська, а згодом і радянська історіографія намагалися навмисно стерти сліди Хаджибейської фортеці, — вважає доктор історичних наук Тарас Гончарук, який одним із перших підняв тему Хаджибея в сучасній історіографії незалежної України. – Просто в центрі мегаполісу взагалі важко щось знайти. До того ж Приморський бульвар більш-менш незабудований. І я, чесно кажучи, думав, що там нічого нема. А здивувало мене на цьому розкопі, що археологи нарахували 10 труб, прокладених тут лише з кінця XIX — початку XX століття. Коли будівельники їх укладали – не бачили, через що копають? Тобто навмисно ніхто не нищив, але ніхто не звертав увагу на археологічні знахідки.
На думку Тараса Гончарука, питання віку Одеси – достатньо заполітизоване.
– Для нашого ворога історія є прикладною наукою. Російська імперія завжди обґрунтовувала свої завоювання нібито історичною приналежністю до неї певних територій. Так робив Гітлер – це називається реваншизм. І політизація питання віку Одеси загалом позитивно вплинула на його рішення, – вважає історик. – Бо з’явилася велика кількість реальних досліджень.
Втім, російська та радянська імперії не заперечували факт наявності Хаджибея. Інакше – що ж взяли в 1789 році російський загін разом з українськими козаками? Але тривалий час існував міф, що це була невелика фортеця – замок. Й розташований він був на місці Воронцовського палацу.
– У 1994 році історик Олександр Болдирєв видав книгу «Одеса-600». Він, до речі, тут виступив як політолог, — зазначає Тарас Гончарук. — Болдирєв — власне, кандидат політичних наук. У своїх дослідженнях він спирався на напрацювання істориків XIX та частково XX століть. В цих джерелах є величезна кількість планів фортеці Хаджибей та її розташування. І самі росіяни називали тоді Хаджибей містом. Російські розвідники у своїх донесеннях писали: «Новостворене місто Гаджибей». Так само було вказано й на фортифікаційних малюнках: «план міста Хаджибея». Тобто – вже тоді було ясно, скільки літ принаймні Одесі.
Не село — а цитадель і порт
Водночас офіційні історики робили акцент на тому, що місто було занедбане. Посилалися вони на спогади шведських військових, які разом з Мазепою відступали з-під Полтави в Бендери повз ті місця і ніби бачили тут «жалюгідне татарське селище».
Сьогодні доведено, що втікачі не проїжджали через Хаджибей. А «жалюгідне татарське селище», як вказано на архівних планах османського періоду, стояло на тому місці, де сьогодні розташований Шахський палац. Але, згідно з класифікацією XVIII століття, не можуть зватися «селищем» капітальні кам’яні споруди і фортифікація з гарнізоном.
Вперше про Хаджибей згадується у 1415 році в хроніках історика Яна Длугоша. Тоді польський король Владислав II Ягайло надіслав захисникам Константинополя «щедру допомогу зерном» зі свого порту Коцюбієв — у тюркському прочитанні Хаджибей.
– Тобто – це не те, що історія Москви, – наголошує Тарас Гончарук. – Її засновник Юрій Долгорукий писав своєму троюрідному брату: «Приходь до мене в Москов». І вони займалися там звіриними ловами. Тобто там був заїзд для полювання. А на узбережжі Одеси вже були порт і вежа. Й розкопки це доводять!
Розкопки на Приморському бульварі історик вважає дуже важливими.
– Дехто каже: «Та ці документи підроблені». А під час розкопок люди підходили, дивилися й казали: «О, старе місто!» – згадує історик. – Тобто вони наочно подивилися, що до приходу російської влади тут було місто в давніші часи. Я завжди кажу: Приморський бульвар — це центр Одеси протягом 2500 років. Розкопки це наочно показали. І вони стали археологічною перемогою всеукраїнського масштабу.
Одесі — 25 століть?
Свою версію щодо віку Одеси має доктор історичних наук Ігор Сапожников.
– Досі існує точка зору, що заснування Одеси слід вести з 1794 року. Тоді нібито було проведено обряд закладення міста. Ця теорія пов’язується з колонізаційною політикою Росії. Вигадав дату і, відповідно, свято заснування Одеси відомий історик Аполлон Скальковський. І жодними іншими документами, крім його вигадок, ця річниця не підтверджена, — зазначає історик.
Про шестисотріччя Одеси говорили ще історики XIX століття — на основі архівних документів. А археологи ж оцінюють вік нашого міста за допомогою даних наукових експедицій.
— Давньогрецькі античні поселення, які, як ми можемо припускати, мали міську структуру, були підтверджені розкопками на Жеваховій горі, Приморському бульварі та в Лузанівці, — зазначає Ігор Сапожников. — Тут було знайдено залишки будівель і вулиць. Поселення на Приморському бульварі, судячи з усього, було найпотужнішим. Ми точно знаємо, що воно мало великий некрополь, який розташовувався в районі оперного театру. І там протягом першої половини XIX століття під час будівництва споруд періодично знаходили могили, амфори, чорнолакову кераміку…
Сьогодні залишки античних споруд, знайдених на Приморському бульварі, частково можна побачити під скляним ковпаком на бульварній алеї.
– Поселення на Приморському бульварі датується серединою V століття до нашої ери. І, якщо виходити з практики ЮНЕСКО, цих відомостей цілком достатньо для визначення віку Одеси, — стверджує історик. — Аккерману — 2500 років, Кілії — 2700. Тому вік Одеси — 2500 років, це датування, яке не повинно викликати жодних сумнівів.
Тобто Одеса — це не просто одне місто. Це багатошаровий культурно-історичний простір, де епохи накладалися одна на одну. Античний спадок сягає 2500 років — доби грецької колонізації та легендарної Гавані Істріан. На цьому ж плато 730 років тому розквітла італійська факторія Джинестра. Згодом, 611 літ назад, постав Коцюбіїв…. І що далі вглиб століть сягає коріння міста та що більше культур сплелося в його долі, то воно цікавіше й привабливіше для всього світу.
Нагадаємо, що військові запропонували змінити офіційну дату заснування Одеси.
Читайте також:
- 610 чи 231: скільки років Одесі насправді — розгадуємо таємницю віку нашого міста
- Одессе — 200 или 600 лет? Как перестать спорить о возрасте города
