Ключові моменти:
- Тузлівські лимани стали головним майданчиком для дослідження впливу війни на Чорне море
- Науковці фіксують загибель дельфінів, забруднення моря та руйнування екосистем
- Через вибухи й дрони рожеві фламінго залишають гнізда та кладки яєць
- Після війни регіон може отримати міжнародні проєкти з відновлення природи та захисту дельфінів
Начальник науково-дослідного відділу національного природного парку «Тузлівські лимани» Іван Русєв розповів журналістці «Одеського життя», як бойові дії змінили унікальну екосистему Одещини та чому після перемоги регіон може стати центром міжнародних природоохоронних проєктів.
Саме Тузлівські лимани сьогодні залишаються однією з ключових природних лабораторій, де можна документувати наслідки російської агресії для морських екосистем і оцінювати перспективи їхнього відновлення після війни.
Довідка «ОЖ»: про нацпарк «Тузлівські лимани»
Національний природний парк об’єднує 13 лиманів, степові ділянки навколо них, піщані пересипи, невеликі лісові масиви та понад сорок кілометрів морського узбережжя. Саме тому будь-які зміни, викликані війною, тут проявляються особливо наочно.
Тузлівські лимани стали головним свідком війни на морі
На карті України Тузлівські лимани займають особливе місце. Поки значна частина Азово-Чорноморського узбережжя перебуває під окупацією або залишається недоступною для системних досліджень, саме тут науковці мають можливість регулярно спостерігати за станом морських екосистем.
– Ми з перших днів війни збираємо інформацію про вплив бойових дій на природні екосистеми та біорізноманіття. Постійно проводимо моніторинг і бачимо процеси, які в багатьох інших районах моря зараз просто неможливо досліджувати, – говорить Іван Русєв, начальник науково-дослідного відділу національного природного парку «Тузлівські лимани».
За його словами, саме доступність території та накопичені дані привертають увагу українських і міжнародних дослідників з багатьох наукових груп.
Читайте також: Екоцид у Чорному морі: німецькі журналісти зафільмували наслідки загибелі дельфінів на Одещині
Від ракет до розливів олії: як війна змінює екосистему
Війна залишає слід не лише на містах і селах. Для природи вона означає десятки різних загроз – від вибухів і пожеж до забруднення води та руйнування природних харчових ланцюгів.
За словами Русєва, різні компоненти парку страждають по-різному. Авіаудари та ракетні обстріли безпосередньо руйнують природні ділянки. Поблизу колоній птахів утворюються великі воронки, гинуть дорослі особини та пташенята.
А останні півтора року науковці спостерігають наслідки аварійних розливів мазуту, нафтопродуктів та рослинної олії. Частина цих матеріалів уже стала предметом кримінальних проваджень та офіційних розслідувань.
– Прибережна зона Чорного моря дуже чутлива. Тут мілководдя, велика кількість вразливих організмів і складні природні зв’язки. Коли в таку систему потрапляє мазут або олія, вони проникають у пісок і буквально знищують дрібні організми, які підтримують природне очищення пляжів, – пояснює еколог.
Проблема полягає в тому, що більшість цих втрат непомітні для людини. Ми бачимо пляму на воді або забруднений берег, але не бачимо тисяч дрібних істот, від яких залежить життя всієї екосистеми.
Після Каховки: загиблі дельфіни – головні свідки катастрофи
Науковці визнають: повністю оцінити екологічні наслідки війни сьогодні неможливо.
Після підриву Каховської ГЕС потужні потоки забруднених вод потрапили до Чорного моря. Значна частина процесів відбувалася далеко від узбережжя, де взяти необхідні проби практично неможливо. У багатьох випадках дослідники змушені покладатися на супутникові знімки та математичні моделі. Проте деякі висновки вже можна робити.
Так, особливе занепокоєння викликає вплив розливів олії. За словами Русєва, вперше науковці спостерігають настільки масштабні наслідки забруднення.
Одним із показників стала масова загибель червоної водорості цераміуму. Саме вона створює важливе середовище для нересту риби, розвитку морських коників та насичення води киснем.
– Ми бачимо, як море буквально вириває цю водорість із дна і викидає на берег величезними обсягами. Для екосистеми це дуже серйозна втрата, – говорить Русєв.
Природа не вміє давати свідчення в судах і не пише заяв до правоохоронних органів. Але її втрати все одно можна побачити. Іноді – у супутникових знімках, іноді – у зникненні організмів. А іноді — у тілах дельфінів, які море виносить на берег.
– Із водоростями страждають мідії, молюски, мальки риб та десятки інших видів, які мешкають у прибережній зоні. Втім, якщо щодо багатьох організмів остаточні висновки ще попереду, то для дельфінів картина вже значно зрозуміліша. Дельфіни перебувають на вершині харчового ланцюга. Тому саме вони є одним із найважливіших індикаторів стану морської екосистеми. По них ми вже можемо оцінювати масштаби завданої шкоди, – зазначає Русєв.
Саме масова загибель китоподібних у перші роки повномасштабної війни стала одним із найгучніших екологічних сигналів для міжнародної спільноти.
Чому світова увага може стати шансом для лиманів
Проте будь-яка розмова про втрати неминуче впирається в інше питання. Що далі? Чи здатна міжнародна увага до Тузлівських лиманів дати їм щось більше, ніж кілька рядків у звітах екологічних організацій?
На думку Русєва, міжнародна увага має шанс перетворитися на конкретні природоохоронні проєкти після завершення війни. Україна є учасницею багатьох міжнародних угод щодо охорони природи. Зокрема йдеться про захист китоподібних Чорного та Середземного морів, розвиток природоохоронних територій та спільні екологічні програми.
У парку вже підготували наукове обґрунтування створення великого морського резервату для дельфінів. Його пропонують поширити на значну частину північно-західного сектору Чорного моря, включно з акваторіями поблизу острова Зміїний. За словами науковця, після війни це може стати одним із ключових інструментів відновлення популяцій китоподібних. Крім того, тривають консультації з фахівцями з Великої Британії, Румунії та Болгарії щодо створення реабілітаційних програм та нових механізмів охорони морських екосистем.
– Я переконаний, що після перемоги до нас прийдуть міжнародні експерти, будуть нові проєкти, нові дослідження і допомога для відновлення біорізноманіття, – підкреслює Русєв.
Парадокс війни: що природа несподівано виграла
Утім, історія Тузлівських лиманів виявила ще один несподіваний парадокс.
За словами Русєва, ще до повномасштабного вторгнення значну загрозу для природних процесів становили браконьєрські схеми та втручання в природний водообмін між морем і лиманами. Йдеться про штучні канали та перекриття природних проток, через які риба традиційно мігрує між водоймами.
– До війни на цих процесах заробляли великі гроші. Природні протоки перекривалися, а рибу виловлювали під час міграції, – говорить еколог.
Після початку бойових дій частина територій стала недоступною через мінування та обмеження доступу. У результаті багато природних проток почали функціонувати без втручання людини. Лимани краще наповнюються водою, а риба отримала можливість вільніше мігрувати між морем і внутрішніми водоймами.
Це не означає, що війна принесла природі користь. Але ця ситуація ще раз показала, наскільки сильним може бути людський вплив на природні процеси навіть у мирний час.
Фламінго між шахедами
Мабуть, найяскравішим символом Тузлівських лиманів останніх років стали рожеві фламінго. Поява цих птахів на українському узбережжі викликала справжній ажіотаж серед орнітологів і любителів природи. Здавалося, що лимани отримали шанс стати новим місцем для формування стабільної колонії.
Але війна втрутилася і в цей процес.
За словами Русєва, птахи неодноразово намагалися гніздитися, відкладали яйця, проте регулярні повітряні тривоги, вибухи та проліт ударних дронів змушували їх залишати кладки. Покинуті яйця швидко ставали здобиччю хижих птахів.
Ця історія, можливо, найкраще пояснює все, що сьогодні відбувається з Тузлівськими лиманами. Війна змінює маршрути міграцій, руйнує природні цикли, втручається в життя видів, які тисячоліттями існували без людських конфліктів.
І водночас саме тут, серед лиманів, моря та степу, вже формується майбутня робота з відновлення. Робота, яка потребуватиме грошей, технологій та уваги світу.
Читайте також:
