Ключові моменти:
- Прожитковий мінімум пропонують підвищити до 10 180 грн уже з жовтня 2026 року.
- Мінімальна пенсія може зрости до 7591 грн, а мінімальна зарплата — до 12 160 грн.
- Економісти вважають, що швидко реалізувати такі зміни неможливо без ризиків для бюджету.
Підвищення прожиткового мінімуму в Україні: що пропонує Рада
22 травня у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №15224-5. Документ передбачає масштабне підвищення основних соціальних стандартів.
Згідно з ініціативою, прожитковий мінімум на одну особу планують підвищити:
- з 1 липня 2026 року — до 9906 грн;
- з 1 жовтня 2026 року — до 10 180 грн.
Нині цей показник становить 3209 грн.
Також пропонують збільшити мінімальну пенсію:
- з липня 2026 року — до 7387 грн;
- з жовтня — до 7591 грн.
Для порівняння: зараз мінімальна пенсія становить 2595 грн.
Мінімальну зарплату також хочуть підвищити:
- з липня — до 11 183 грн;
- з жовтня — до 12 160 грн.
Нині мінімальна зарплата перебуває на рівні 8647 грн.
Фактично йдеться про збільшення соціальних стандартів у 2–3 рази.
Читайте також: Початок літа – нові правила: що зміниться для мешканців Одеси з 1 червня
Чому економісти називають законопроєкт популізмом
Економіст і голова експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру Борис Кушнірук вважає, що реалізувати такі зміни швидко неможливо.
На його думку, подібні ініціативи часто є політичним популізмом, адже реальний прожитковий мінімум має розраховуватися за прозорою та незалежною методикою, а не під політичні обіцянки.
Експерт зазначає, що розраховувати прожитковий мінімум має Державна служба статистики, оскільки саме вона володіє даними про реальні витрати українців на товари та послуги.
Кушнірук пояснює, що наблизити прожитковий мінімум до реального рівня можна лише поступово — щонайменше за 3–5 років. Для цього державі доведеться змінювати структуру бюджетних витрат і шукати додаткові джерела фінансування.
Чому різке підвищення виплат небезпечне для бюджету
Проблема в тому, що прожитковий мінімум в Україні впливає на понад 180 різних виплат і нарахувань. До нього прив’язані:
- мінімальні пенсії;
- субсидії;
- аліменти;
- зарплати багатьох держслужбовців.
Якщо різко підвищити цей показник, державні витрати автоматично зростуть на мільярди гривень.
Саме тому профільний комітет Верховної Ради та Головне науково-експертне управління вже розкритикували законопроєкт. У висновках зазначається, що документ не містить чітких фінансових розрахунків і може призвести до розбалансування бюджету.
Експерти також звернули увагу, що автори ініціативи не пояснили, звідки держава візьме кошти на такі виплати.
Читайте також: Накопичені гривні можуть згоріти: що буде з «Національним кешбеком» одеситів у червні
