Ключові моменти:
- Парк Марка Твена колись був частиною великого Стрілецького поля, де проходили військові паради та авіаційні польоти Сергія Уточкіна
- Американський письменник Марк Твен справді побував в Одесі, а його враження про місто потрапили до книги «Простаки за кордоном».
- Під час екскурсії дерева парку стали символами міфології, пам’яті та людського характеру.
- Однією з найемоційніших частин маршруту стала розповідь про меморіали, репресії та філософію «сродної праці» Сковороди
Журналістка «Одеського життя» Марія Котова відвідала авторську екскурсію одеської гідеси Віолетти Дідук парком Марка Твена та підготувала фоторепортаж із прогулянки. Під час маршруту учасники говорили про історію колишнього Стрілецького поля, перші польоти над Одесою, візит Марка Твена до міста, символіку дерев та філософські сенси, які сьогодні приховують алеї одного з найбільших парків Черемушок.
Парк, у якому кожне дерево має свою історію
В Одесі є парки, куди приходять просто погуляти. А є такі, де кожна алея ховає історії — про літаки й імператорів, дуби й лабіринти, Марка Твена й дитячі спогади.
Саме такою стала авторська екскурсія одеської гідеси Віолетти Дідук парком, який деякі одесити досі по звичці називають парком Горького, хоча сьогодні він уже носить ім’я Марка Твена.
Парк займає майже 19 гектарів і налічує близько шести тисяч дерев. Але, як жартувала Віолетта, екскурсія була б нескінченною, якби довелося розповідати про кожне з них окремо. Хоча про дерева тут дійсно говорять багато — і не просто як про рослини, а як про символи, легенди й живих свідків історії міста.
Від Стрілецького поля до авіації
Колись ця територія була частиною величезного Стрілецького поля. Наприкінці ХІХ століття тут проходили військові паради, навчання та марші. Саме сюди приїздили імператори під час відвідин Одеси. А ще тут відбувалися показові польоти легендарного одеського авіатора Сергія Уточкіна.
Неподалік розташовувалися майстерні та аеродром Артура Анатри — одеського підприємця італійського походження. Саме тут навчалися пілоти одних із перших одеських літаків. Віолетта нагадала цікаву деталь: прізвище «Анатра» в італійській мові означає «качка». Саме цей авіаційний простір згодом став частиною історії перших пасажирських рейсів з Одеси у 1920-х роках. Рейс Одеса — Харків тоді тривав шість годин із зупинками в Дніпрі та Кривому Розі, а в літаку було лише вісім місць.
Як парк Горького став парком Марка Твена
Сам парк почали створювати вже у 1960-х роках. Його саджали комсомольці, і спочатку він навіть мав називатися парком Ленінського комсомолу. Але більшу частину своєї історії він залишався парком Горького. Тут у 1971 році відкрився кінотеатр, з’явився бюст Горького, від якого сьогодні залишився лише постамент.
А потім Одеса вирішила повернути цьому місцю іншу історію — історію Марка Твена.
Марк Твен і його одеські враження
І це зовсім не випадково. Американський письменник дійсно був в Одесі. Його корабель зайшов до порту через нестачу вугілля під час великої подорожі Європою та Сходом. Вийшовши на одеську бруківку, він нібито вигукнув: «Куди не подивишся — всюди Америка». Щоправда, потім додав, що варто лише звернути з центральних вулиць — і вже починається Російська імперія.
Одесити, як завжди, не втратили нагоди трохи прикрасити дійсність і розповідали письменникові різноманітні міські побрехеньки. Зокрема — історію про герцога де Рішельє, який нібито на старості років просив милостиню на сходах, які сам же й побудував. Саме такі історії потрапили згодом до книги Марка Твена «Простаки за кордоном», завдяки якій світова література вперше побачила Одесу очима Марка Твена.
Дуби, каштани та філософія дерев
Але ця екскурсія була не лише про історію. Вона була про символи.
Тут дуби стають уособленням сили й зв’язку між землею та небом. Віолетта згадує, що латинська назва дуба перекладається як «красиве дерево», а сам дуб у слов’янській традиції вважався деревом Перуна.
Каштани ведуть до давньогрецьких міфів про німфу Нею, яка не захотіла підкоритися богам. Берези нагадують, що вони ростуть не лише в Росії, а й прекрасно почуваються в Україні. А клени миттєво переносять думками до Канади.
Лабіринт як метафора життя
Навіть лабіринт біля кубика Рубіка тут перетворюється на філософську метафору людського життя. Людина, яка йде лабіринтом, не бачить повної картини. Але якщо дивитися зверху — весь задум стає зрозумілим. Так само і в житті.
Пам’ять, що живе під алеями парку
Окрема частина прогулянки присвячена пам’яті. У парку є меморіал жертвам війни. Віолетта нагадує: ця земля пам’ятає розстріли, поховання й трагедії ще з початку ХХ століття. Тут, на території колишнього Стрілецького поля, ховали людей і під час репресій, і під час Другої світової війни.
А поруч — дитячий сміх, паровозики, фонтани, лавки у формі човнів кохання та закохані ліхтарі, що схиляються один до одного, немов живі.
Сковорода, 500 гривень і «сродна праця»
Особливо символічною стала фінальна точка маршруту — фонтан. Віолетта розповіла про знамениту алегорію Григорія Сковороди, зображену на українській купюрі в 500 гривень поруч із самим філософом. Алегорія показує джерело води як символ Бога — початку, що дає людині силу, натхнення й життя. А посудини — це люди. Вони різні за формою та розміром, але вода тече до кожної однаково. Ідея полягає в тому, що кожен отримує стільки, скільки здатен умістити.
У цьому — одна з головних філософських думок Сковороди: людина має знайти свою «сродну працю», своє справжнє покликання. Лише тоді її життя наповнюється гармонією і сенсом.
Саме таку ідею мав Сковорода — кожна людина повинна знайти свою дорогу.
Подорож, яка починається поруч
І, мабуть, саме це найкраще підсумовує всю екскурсію Віолетти Дідук. Бо парк Марка Твена — це не просто місце для прогулянок. Це Одеса в мініатюрі. Місто, де поруч існують історія й легенда, сміх і пам’ять, філософія й дитинство.
Як казав сам Марк Твен, наприкінці життя люди шкодують лише про дві речі: що мало любили і мало мандрували.
А мандрувати, як виявляється, можна навіть не виходячи зі свого району.
Читайте також:
- Одесі — 611 років: відкрилася виставку про справжню дату народження міста
- Одеса після дощу: клумби, що дарують спокій серед міського шуму
- Як Одеса допомогла народитися українському театру та відкрила Кропивницького
Фото авторки
