Ключові моменти:
- У межах проєкту створили шість нових туристичних маршрутів: від веломандрівок і нічних екскурсій до гастротурів та етноподорожей.
- Куяльницький лиман входить до Смарагдової мережі Європи та є частиною Національного природного парку «Куяльницький».
- Туристам планують показувати не лише природу та лікувальні грязі, а й чумацьку історію регіону, старі солепромисли та козацьку спадщину.
Проєкт «Чумацький шлях» стартував на Одещині після перемоги у грантовому конкурсі та за рік об’єднав громадську організацію «ОДЕСА ВАУ», Національний природний парк «Куяльницький», Красносільську, Усатівську та Іванівську громади. Його головна мета — розвиток туристичного потенціалу Куяльницького лиману через екологічні, історичні та гастрономічні маршрути.
Територія Куяльника має офіційний природоохоронний статус: лиман включений до Смарагдової мережі Європи — переліку територій особливого природного значення, які охороняються на міжнародному рівні. Крім того, ця місцевість входить до складу Національного природного парку «Куяльницький».
Автори проєкту наголошують, що Куяльник може стати одним із центрів внутрішнього туризму на півдні України завдяки поєднанню лікувальних грязей, степових ландшафтів, історії чумацьких шляхів та локальної гастрономії. Презентація нових маршрутів відбулася за участю представників громад, науковців нацпарку та місцевих ініціатив.
Цілющі грязі, давня історія, «Смарагдова мережа»…
Куяльницький лиман, переконані учасники проєкту, — надзвичайно перспективна територія. Звичайно, її головне багатство — унікальні лікувальні грязі, природна ропа, мінеральна вода. Але крім того — це земля з багатою історією. Тут проходили чумацькі шляхи, якими куяльницьку сіль розвозили не тільки по Україні, а й за її межі. Люди селилися на цих землях з давніх часів. І на території Усатівської громади були знайдені пам’ятки епохи палеоліту. Ну, і звісно, — Куяльник славиться своєю неповторною природою. Лиман включений до Смарагдової мережі Європи — території загальноєвропейського природоохоронного значення. Тут гніздяться і зупиняються під час перельотів птахи, на берегах цвітуть червонокнижні рослини, а сам лиман вражає фантастичними «марсіанськими» пейзажами. І все це пишне розмаїття об’єднано на території Національного природного парку «Куяльницький».
Тому творці проєкту вважають туризм одним із найважливіших напрямків розвитку бізнесу на Куяльнику.
Читайте також: На Куяльницький лиман прилетіли рідкісні фламінго
Про «Куяльницький дзен» та «Степовий гламур»
На сьогоднішній день у рамках проєкту розроблено п’ять туристичних маршрутів.
- «Чумацькими шляхами» — подорож слідами соляної торгівлі та козацької слави. Туристи відвідають музеї Межлимання та вийдуть до Куяльницького лиману.
- «Сіль, глина, вогонь» — маршрут, де можна не тільки милуватися природою, а й виготовити власний оберіг мандрівника, спекти ритуальні пряники. Є тут і гастро-лінія — з дегустацією місцевих вин, сирів та смачним домашнім обідом.
Ритуальні чумацькі пряники
- «Ніч на планеті Куяльник» — запрошує провести на лимані вечір або навіть ніч. На туристів чекає приголомшливий захід сонця над водою, астрономічні спостереження в телескоп, тиша степу та легенди чумаків.
- «Велокільце Куяльника» — поєднує активний відпочинок із природним туризмом. Цей маршрут пролягає берегами навколо всього лиману..
- «Рожевий лиман — степовий гламур» — «експедиція» для фотосесій. Маршрут підкреслює чарівність Куяльника: солоні ландшафти, берегові лінії та відкриті горизонти.
- «Куяльницький дзен» — дводенний тур для невеликих компаній або сімейного відпочинку. Маршрут дає можливість спокійно відпочити, зазирнути в себе та в природний простір.
За лікувальними грязями крізь зарості очерету
Цікаву екологічну стежку пропонує Національний природний парк – «Куяльницьке родовище лікувальних грязей».
– Це коса – точніше, залишки дамби колишнього солепромислу, що колись був тут, по якій можна дістатися до родовища лікувальних грязей, – розповідає начальник науково-дослідного відділу нацпарку Олег Деркач. – Не кожна грязь є лікувальною. А ось тут – вона, справді, цілюща. І санаторій бере грязь саме з цього родовища. Тут розвідано її запаси, відомі властивості, хімічний склад. І цю екологічну стежку ми плануємо обладнати QR-кодами, стендами з інформацією про грязі та рапу – їхні цілющі властивості та застосування. А по дорозі до родовища розповімо про очерет, який стоїть тут стіною. Це – природний біофільтр. До того ж, зарості очерету є домівкою для проживання дуже багатьох видів тварин. А крім того – зміцнюють береги. Розповімо й про колишні солепромисли, які починаються за очеретяними заростями. Залишки їхніх споруд збереглися досі. Наприклад, школа в селі Корсунці — адміністративна будівля солепромислу, побудована 100 років тому.
Сумна краса занепаду
Ще одна туристична пам’ятка — санаторій імені Пирогова. Знаменитий грязьовий курорт було засновано у 1833 році. Старовинні корпуси грязьолікарні внесені до переліку історико-архітектурних пам’яток місцевого значення. Але, незважаючи на статус національного курорту, історичні будівлі продовжують руйнуватися. Архітектурна спадщина минулого сьогодні постає у вигляді занедбаних будівель та руїн. Напівзруйновані корпуси та стара грязелікарня, звичайно, створюють особливу атмосферу минулого. Але залишають гнітюче враження.
Держава, повернувши контроль над майновим комплексом санаторію, планувала відновити старовинні споруди. Однак інвесторів так і не знайшла. А під час війни це, практично, нереально…
На ярмарок у Красносілку
За гарним настроєм і чудовим частуванням варто вирушити на ярмарок у Красносілку. Тут — вареники на будь-який смак, пироги та пампушки, бринза, копченості та смаченна рибна юшка. Прямо в торгових наметах лунають запальні українські пісні. А зустрічають гостей гарні козаки та козачки.
Красносільська громада активно бере участь у проєкті «Чумацький шлях». Саме тут планують облаштувати велоінфраструктуру, щоб перетворити Куяльник на головний велоклуб під відкритим небом для всієї України. Серед туристично привабливих проектів — етнофестиваль «Чумацький шлях». Це — незвичайне свято просто неба, що об’єднує культурну спадщину наших предків.
Сподіваємося, що круті задуми «Чумацького шляху» обов’язково здійснять – адже за них беруться творчі та небайдужі люди. Звісно, на повну силу все запрацює вже з миром в Україні. Але діяти треба вже зараз – без кроків сьогодні не буде й завтрашнього дня.
Читайте також:
