Ключові моменти:
- Аграрії Одеської області активно адаптуються до кліматичних змін за науковими рекомендаціями.
- Збільшують посіви озимих, посухостійких культур, бобових; впроваджують mini-till, no-till, strip-till, vermi-till.
- Ранній весняний посів для збереження вологи, вибір стресостійких сортів із фокусом на зимо- та жаростійкість.
Аграрії Одеської області адаптуються до змін
Аграрні господарства Одеської області все частіше пристосовуються до змін клімату, керуючись науковими порадами. Наразі аграрії розширюють посіви озимих і посухостійких ярих культур, додають до сівозмін бобові та нетрадиційні рослини, переходять на методи збереження ґрунту, як-от mini-till, no-till, strip-till і vermi-till.
За інформацією директорки Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН, докторки сільгоспнаук Раїси Вожегової, аграрії дедалі більше враховують температуру ґрунту та доступну вологу, сіють рано навесні, аби скористатися запасами вологи. Саме тому вони обирають коротковегетаційні та стійкі до стресу сорти, уникають ризикованих гібридів для південних регіонів, акцентують на зимостійкості й жаростійкості, а не тільки на максимальній врожайності.
Вона підкреслила, у великих та потужних господарствах поширюються mini-till. Додамо, що mini-till, або мінімальний обробіток ґрунту, — це безплужна технологія в аграрній сфері, яка передбачає поверхневе змішування лише верхніх шарів ґрунту (зазвичай на глибину 5-15 см) без перевертання пласта.
Загалом, цей метод зберігає пожнивні рештки на поверхні, зменшує ерозію, витрати пального та кількість проходів техніки, покращує структуру ґрунту й накопичення вологи.
Щоправда, повсюдна та системна адаптація ще не скрізь: малі виробники часто обмежені в доступі до консультацій, метеоінформації й техніки, не завжди можуть оновити обладнання.
Директорка Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН зазначила, що деякі рішення приймають запізно, після збитків, без урахування сценаріїв посухи, спеки чи холодної весни. Загалом Одеська область просувається до кліматичної адаптації, але резерв для розвитку величезний.
Вона навела приклади лідерів: ФГ Стоянов А.А (с. Кирнички), СФГ «Балкани» (м. Сарата), СГ В.В. Плакушенко (с. Гребеник), ФГ «Гранат» (с. Гвоздавка друга). Ці господарства перейшли на ґрунтозберігаючі технології (mini-till, no-till, strip-till, vermi-till) і свідомо відмовилися від глибокої оранки.
