Ключові моменти:
- Зеленський назвав три результати дипломатичної роботи: підготовка масштабного обміну полоненими, активніша участь Європи в переговорах і нові багатосторонні зустрічі.
- Наступні мирні переговори можуть відбутися в ОАЕ або Швейцарії.
- Компромісу щодо мирного врегулювання поки немає: російська делегація прибула до Абу-Дабі з жорсткими директивами.
- Дональд Трамп прагне завершити війну через домовленості з Путіним.
- Один із можливих сценаріїв — припинення вогню по нинішній лінії фронту без офіційного визнання територіальних претензій.
- Журналіст Цві Зільбер вважає, що США не можуть примусити Україну віддати Донбас чи інші території.
- Європа не зацікавлена у міжнародному визнанні російської окупації, оскільки це може створити небезпечний прецедент.
Зеленський назвав три результати дипломатичних переговорів
Президент України Володимир Зеленський підбив підсумки дипломатичної роботи за тиждень, зокрема переговорів із представниками США Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером, які відбулися в Ірландії. За результатами зустрічей Україна очікує на масштабний обмін полоненими, активнішу участь європейських партнерів у переговорах та організацію нових багатосторонніх зустрічей.
За словами Володимира Зеленського, останні дипломатичні контакти дали змогу визначити три основні напрями подальшої роботи.
Перший із них — великий обмін військовополоненими. Українська сторона сподівається, що вдасться організувати найбільший обмін за весь період повномасштабної війни.
Другим результатом президент назвав посилення ролі Європи у переговорному процесі. Україна прагне, щоб європейські представники були повноцінними учасниками дипломатичних консультацій і мали рівні умови за столом переговорів.
Зеленський підкреслив, що Україна відстоює не лише власні інтереси, а й безпеку та інтереси всієї Європи.
Третій напрям — підготовка нових багатосторонніх зустрічей. Президент запевнив, що дипломатичні контакти продовжаться, а українська сторона вже працює над наступними переговорами за участю кількох сторін.
Окремо глава держави подякував американським представникам Стіву Віткоффу та Джареду Кушнеру за інтенсивну комунікацію. Також він відзначив Ірландію за проведення саміту Європейської політичної спільноти та створення майданчика для дипломатичних зустрічей.
Протягом останнього тижня дипломатична активність охопила кілька напрямів. Зокрема, відбулася зустріч Володимира Зеленського з представниками США Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером у Дубліні, їхній візит до Москви, а також переговори в Абу-Дабі.
Наразі відомо, що наступний раунд мирних переговорів можуть провести в Об’єднаних Арабських Еміратах або Швейцарії.
Водночас досягти компромісу щодо мирного врегулювання поки не вдалося. За словами голови парламентської фракції «Слуга народу» Давида Арахамії, російська делегація прибула на переговори в Абу-Дабі з жорсткими директивами. Така позиція Москви, за його оцінкою, суттєво обмежує можливості для просування вперед у перемовинах.
Чи змусить Трамп Україну віддати Донбас
Президент США Дональд Трамп прагне знайти спосіб завершити війну Росії проти України через переговори з Кремлем. Водночас Вашингтон не може самостійно вирішувати долю українських територій або примушувати Київ до поступок. Про це заявив ізраїльський журналіст Цві Зільбер, пояснивши, чому американський лідер наполягає на діалозі з Володимиром Путіним та яку роль у мирному врегулюванні може відіграти Європа.
За словами Цві Зільбера, на початку другого президентського терміну Дональд Трамп вимагав від партнерів чіткого розуміння того, як можна завершити війну в Україні. Американський президент не хотів продовжувати підтримку бойових дій без конкретного бачення можливого виходу з конфлікту.
Журналіст пояснив, що адміністрація США не розглядає як основний сценарій очікування падіння режиму Володимира Путіна. Причина в тому, що ніхто не може спрогнозувати, скільки ще російський диктатор утримуватиме владу: це може статися найближчим часом або через багато років.
Одним із можливих варіантів завершення активних бойових дій журналіст назвав припинення вогню приблизно по нинішній лінії фронту. Такий сценарій не обов’язково передбачає взаємне визнання територіальних претензій або укладення повноцінного мирного договору.
Для пояснення цієї моделі Зільбер навів приклад Корейського півострова. Там зупинка активних бойових дій не призвела до остаточного політичного врегулювання між сторонами.
«Усі говорять про корейський сценарій: зупинитися по лінії фронту, по лінії розмежування. Кожна сторона не визнає позиції іншої, без політичного визнання. Але холодний мир кращий за гарячу війну», — зазначив журналіст.
На його думку, Трамп продовжуватиме просувати переговори, оскільки наразі не бачить іншого реалістичного способу зупинити війну.
Чи можуть США змусити Україну відмовитися від Донбасу
Цві Зільбер переконаний, що навіть активний дипломатичний тиск з боку Вашингтона не означає, що Україна буде змушена погодитися на територіальні поступки.
Він наголосив, що Україна є незалежною демократичною державою і самостійно визначає свою позицію щодо можливих домовленостей. Тому прагнення американської адміністрації якомога швидше завершити війну не означає автоматичної згоди Києва на вимоги Москви.
«Ніхто сьогодні не може змусити Україну щось віддати. Україна — цілком суб’єктна демократична держава, і ніхто не може змусити її стати на коліна та прийняти путінські умови», — наголосив журналіст.
За його оцінкою, Україна не зобов’язана відмовлятися від Донбасу, інших окупованих територій або власної армії заради досягнення домовленостей між США та Росією.
Чому позиція Європи важлива для мирного врегулювання
Окрему роль у можливому завершенні війни Зільбер відводить європейським країнам. На його думку, вони не можуть залишатися осторонь переговорів, адже їхні результати безпосередньо впливатимуть на безпеку всього континенту.
Одним із принципових питань для Європи залишається міжнародне визнання українських територій, окупованих Росією. Погодження з територіальними претензіями Кремля могло б створити небезпечний прецедент — фактично легалізувати захоплення чужих земель військовою силою.
На підтвердження цих ризиків журналіст згадав Мюнхенську угоду 1938 року. Тоді європейські лідери погодилися на передачу Судетської області Чехословаччини нацистській Німеччині, сподіваючись таким чином запобігти масштабній війні.
«Усі думали: ну гаразд, Чехословаччиною пожертвували, тепер він зупиниться. Але він не зупинився. Навпаки, його апетити розгорілися, і він пішов далі, напав на Польщу», — нагадав Зільбер.
Журналіст вважає, що європейські лідери усвідомлюють небезпеку повторення подібного сценарію, тому не зацікавлені у міжнародному визнанні російських територіальних захоплень.
Читайте також: Розбиті магазини та вибиті двері: як виглядає Чорноморськ після смертельної атаки (фоторепортаж)
