Ключові моменти:
- Мішки з піском тиснуть на пам’ятник Дюка де Рішельє, спричиняючи тріщини, корозію, патину та просідання фундаменту.
- Хронологія захисту.
- Проблеми від мішків: прямий контакт без вентиляції; пісок як наждачка, “болото” всередині з мохом і новою екосистемою.
- Позиція чиновників.
- Вимоги експертів: негайно прибрати мішки, залучити реставраторів, оцінити пошкодження та розробити план.
Дюка можуть знищити свої ж «захисники»
За інформацією видання “Думська”, пам’ятник Дюку де Рішельє, візитівка Одеси на Потьомкінських сходах, ризикує стати жертвою власного “захисту”. Адже мішки з піском, якими обклали скульптуру на початку повномасштабного вторгнення, вкрилися мохом, перетворилися на вологе болото і тиснуть на бронзу вагою до 400 тонн.
Додамо, що все почалося в березні 2022 року. Волонтери, а згодом міська влада привезли 3,5 тисячі мішків (95 тонн). У грудні частину порваних мішків прибрали, помили пам’ятник і додали ще 3 тисячі (90 тонн), укладаючи їх щільно до бронзи без вентиляційних зазорів. Загалом — 185 тонн “захисту”, який швидко просочився вологою, ущільнився і став ще важчим.
Фахівці з охорони пам’яток стверджують, що прямий контакт мішків з металевою поверхнею — критична помилка. Адже волога вага тягне вниз виступаючі елементи, спричиняючи тріщину в руці Дюка. Крім цього, пісок діє як наждачка, прискорюючи корозію та утворення патину. Всередині “саркофага” розвинулася нова екосистема — слизька жижа з мохом, де процвітає невідоме життя.
Щоправда, чиновники не поспішають діяти. Начальниця обласного управління охорони культурної спадщини Олена Воробйова називає це “заходами захисту”, заперечує щільність бар’єра і покладається на майбутню реставрацію. Міська рада наголошує на рекомендаціях фахівців з безпеки та досвіді інших міст. Однак Анатолій Ізотов, головний архітектор столичного заповідника «Стародавній Київ», кілька років жив і працював в Одесі попереджає: у 2026-му, коли росіяни прицільно б’ють по портах, масив піску посилить ударну хвилю і придавить пам’ятник. Він радить тимчасово демонтувати скульптуру в сховище.
Також існують додаткові ризики: зсувонебезпечний схил біля сходів у “граничній рівновазі”, забита ливнівка за 20 метрів, що перетворює ґрунт на болото, і просідання фундаменту під вагою піску. На відміну від Дюка, бюст Пушкіна не засипали піском — мерія визнала його “гідротехнічною спорудою”, яка не витримає навантаження.
Експерти вимагають негайно прибрати мішки, залучити реставраторів для оцінки пошкоджень (корозія, тріщини, фундамент) і розробити профільний план.
